Документи для біженців: як Україні захистити права своїх громадян у ЄС

 Чому це так важливо та як цього досягти?

Своєчасне визнання

Українці, що виїхали на власних автівках до ЄС з початку повномасштабної війни, зіткнулися з проблемою. 

Згідно з Віденською конвенцією дорожнього руху (до складу країн, що її підтримали, входить і Україна), національні українські права в багатьох країнах Європи діяли лише шість місяців від дати виїзду.

Це не становило проблеми на початку року, але вже незабаром могло нею стати. 

Вирішенню цієї проблеми була присвячена низка звернень українських та міжнародних організацій до ЄС та урядів країн-членів. Одне з таких відкритих звернень спільно з міжнародною організацією HIAS зробив ще у квітні український Благодійний фонд “Право на захист”, відстоюючи права українців, що вимушено виїхали за кордон. 

Увагу до необхідності визнання українських посвідчень та розв’язання проблем з документообігом Фонд також привернув під час слухання комітету Верховної ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Основні тези підтримала у своїх виступах та закликах Європейська рада з питань біженців і вигнанців (ECRE). 

Наприкінці липня ці зусилля нарешті дали позитивні зрушення.

Цьому сприяло і надання Україні транспортного “безвізу” — тимчасове скасування необхідності отримання українськими перевізниками дозволів для в'їзду в ЄС. Підписана угода стосувалася й визнання українських національних посвідчень водія, що стало дуже вчасним рішенням Євросоюзу. 

По-перше, через те, що на момент визнання (липень 2022 року) майже пів року пройшло з початку повномасштабного вторгнення РФ. Після шести місяців перебування в ЄС (слід зазначити, що цей строк може дещо відрізнятися в різних країнах) українець мав отримати водійське посвідчення національного зразка країни перебування, часто склавши іспит в тамтешній автошколі. 

Визнання українських водійських посвідчень вирішувало одразу низку проблем.

По-перше, це позбавило зайвих фінансових витрат на отримання нового посвідчення. 

По-друге, зайвого стресу через необхідність складати іспит, мовний бар’єр та погане знання інфраструктури незнайомої країни. 

І нарешті, це збільшувало шанси на працевлаштування, адже вміння керувати автівкою та дозвіл це робити — неабияка перевага. 

Забезпечити біженців документами

За даними ООН, Україну з перших днів війни залишили понад 6,3 мільйона громадян — переважно жінок з дітьми. Майже 3,2 мільйона українців з цього числа отримали офіційно тимчасовий захист у країні перебування. 

Цей захист гарантує, зокрема, легальне перебування в приймаючій країні, можливість отримувати матеріальну допомогу та прихисток, а також можливість працевлаштуватися. Проте перешкодою для отримання такого захисту може бути відсутність потрібних документів. 

Усі ми пам’ятаємо, що відбувалося на кордонах України в перші дні війни. Розгублені жінки та чоловіки, що рятували своїх дітей, намагаючись вивезти хоча б їх з країни, люди, що евакуювалися з найгарячіших регіонів майже без нічого, зокрема, і без документів. Пропускали всіх, але що далі? 

Згадуються і випадки, коли діти перетинали кордон самостійно, без супроводу батьків або в супроводі далеких родичів, волонтерів чи навіть малознайомих людей. 

Тоді ні в кого не поставало питань, що ці люди без документів робитимуть далі. Чи зможуть вони так само безперешкодно повернутися до України потім?

З проблемою відсутності документів часто звертаються до Благодійного фонду “Право на захист”. 

Виходом може стати визнання українських цифрових документів у застосунку “Дія”.

Нагадаємо, що в Україні цифрові документи (”єДокумент” у застосунку “Дія”) вважаються рівнозначними паперовим з кінця 2021 року.

Але, на жаль, за кордоном вони не мають такого статусу. Те саме стосується і цифрового водійського посвідчення українців у “Дії” попри визнання його паперового еквівалента після прийняття “транспортного безвізу”.

І якщо раніше це не було значною перепоною, а швидше питанням зручності та комфорту, то в умовах війни їхнє визнання Європейським Союзом стало критично важливим.

Перше визнання. Що далі?

Першим випадком, коли дві країни проводять обмін цифровими документами в застосунках, стало відображення українських водійських посвідчень та техпаспорта з “Дії” в польському застосунку mObywatel. Про це днями повідомило Міністерство цифрової трансформації. 

Проте цього недостатньо.

Адже, по-перше, таких країн є 27, а, по-друге, визнання документів/відомостей в застосунку “Дія” в певних із них можна вважати лише виявом доброї волі, без законодавчого регулювання. 

Тому важливо з метою правової визначеності забезпечити єдиний підхід стосовно вказаних документів у всіх країнах-членах ЄС.

Що в цьому контексті має зробити Україна?

Першим очевидним кроком до визнання наших документів у застосунку “Дія” має стати їхній переклад англійською. І щодо цього Благодійний фонд “Право на захист” спільно з колегами зі словацької правозахисної організації Human Rights League звертався до Міністерства цифрової трансформації України. Варто зазначити, що позитивні зрушення у цьому питанні є.

Нещодавно віцепрем'єр України — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував переклад деяких документів у “Дії” вже найближчим часом, зокрема, закордонного паспорта, водійських прав та техпаспорта. 

За його словами, “на даному етапі вживаються відповідні заходи для забезпечення того, щоб усі документи в мобільному додатку Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Diia App) були доступні англійською мовою”.

А 16 серпня Кабінет міністрів України прийняв постанову № 910. Відповідно до неї, персональні дані можуть передаватися за допомогою засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг іноземним державам для забезпечення можливості використання громадянами України за їхнім бажанням електронного відображення інформації, що міститься у документах. 

Це важливо при передачі електронних копій відповідних документів, а також для отримання публічних послуг за межами України. 

Чому ця постанова є такою важливою та що вона дає? Щоб пояснити це, можна згадати один з успішних прикладів взаємодії між Міністерством цифрової трансформації України та ЄС, а саме визнання в Євросоюзі COVID-сертифікатів (вакцинація, одужання, відсутність хвороби) у застосунку “Дія”. 

Так, з метою забезпечення свободи пересування Імплементаційним рішенням від 19 серпня 2021 року Європейська комісія установила відповідність (еквівалентність) сертифікатів про COVID-19, виданих Україною, сертифікатам, виданим відповідно до Регламенту (ЄС) 2021/953. Для виконання цього рішення Україна була підключена до системи з цифровими COVID-сертифікатами Євросоюзу.

У визнанні цифрових документів може працювати схожий механізм. 

Таким чином, можна говорити про те, що для визнання цифрових документів у застосунку “Дія” потрібно, по-перше, щоб такі відомості/ документи були у формі, яку б можна було використовувати в ЄС — тобто перекладені англійською мовою. І є великі сподівання, що такі зміни відбудуться вже найближчим часом. 

Проте це ще не все.

Також необхідно, щоб визнання таких документів було законодавчо врегульоване на рівні ЄС, як з COVID-сертифікатами. 

Реалізацію підключення інформаційних систем іноземних держав до Єдиного державного вебпорталу електронних послуг “Дія” Кабмін вищевказаною постановою №910 поклав на Мінцифру.

Отже, залишилося, щоб таке підключення було врегульоване тепер і на рівні ЄС.

Такі кроки дозволять забезпечити доступ українських біженців до документів, що вважається однією із запорук належної реалізації прав та свобод людини.

 Тетяна ЛУЗАН, координаторка адвокаційного напрямку Благодійного фонду “Право на захист”