Державний яхт-клуб продадуть “банкіру Путіна”?

Зокрема, 25 січня 2011 року в центральному апараті Фонду держмайна мав відбутися закритий конкурс з продажу одеського “Чорноморського яхт-клубу”. Мова йде про підприємство, яке має давню історію і відоме майже кожному одеситові.

Імператорський яхт-клуб створили ще 1875 року. У радянські часи він входив до складу Чорноморського пароплавства, а у роки української незалежності перейшов на баланс Одеського порту.

У 2005 році на його базі створили державне підприємство. Вже через рік воно уклало угоду з компанією “Трансбункер Сейлінг Тіам” про спільну діяльність на 20 років, яка є чинною і сьогодні.

Про наміри фонду виставити на продаж державний яхт-клуб стало відомо ще влітку 2010 року, коли відомство включило установу в перелік об'єктів, що підлягають приватизації.

На початку листопада чиновники визначилися і з оцінювачем для ДП “Чорноморський яхт-клуб” — відбір виграло одеське ТОВ “Сінергія-інвест”. Ця компанія оцінила актив 9,6 мільйона гривень.

Саме ця цифра і значиться у графі “Початкова вартість продажу” в оголошенні про конкурс у “Відомостях приватизації” за 22 грудня.

Там зазначено, що до складу цілісного майнового комплексу ДП входять 45 одиниць основних засобів, у тому числі три будівлі, три яхти, вісім яхт-пірсів, три траверси і два хвилеломи. До цього ж додається “109 одиниць малоцінних необоротних активів” і один об'єкт незавершеного будівництва.

При цьому переможець конкурсу може отримати і право на постійне користування земельною ділянкою площею 2,9 гектара. Реалізувати яхт-клуб чиновники збиралися як об'єкт групи “А”, до якої відносяться невеликі державні підприємства.

Згідно із законодавством, приватизація таких підприємств може здійснюватися на аукціоні або за конкурсом. У випадку з реалізацією яхт-клубу застосовувався останній механізм, який не має відкритого характеру і здебільшого залежить від доброчесності представників фонду.

Відповідна процедура передбачає два етапи. На першій стадії оголошується попередній переможець конкурсу, а запропонована ним ціна доводиться до всіх учасників конкурсу. Якщо протягом п'яти робочих днів від них не надходять інші пропозиції, то попередній переможець оголошується остаточним.

Другий етап можливий лише за наявності додаткових пропозицій.

При цьому продаж об'єкта не може здійснюватися за ціною, нижчою за 50% його початкової вартості — зручний пункт для учасників конкурсу, які домовилися між собою і збираються заплатити удвічі менше.

Цікаво, що цим процесом керує конкурсна комісія, яку формує ФДМ. Її засідання є закритими. Комісія встановлює терміни проведення, відбирає конкурсантів, розглядає пропозиції і визначає переможців двома третинами голосів.

Крім цього, до її функцій належить формулювання умов конкурсу, які у випадку з продажем “Чорноморського яхт-клубу”, схоже, писалися для одного учасника — “Трансбункер Сейлінг Тіам”.

У розпорядженні “Економічної правди” опинився лист фінансової компанії “Фінтайм” на адресу ФДМ, СБУ і Генпрокуратури, у якому вказуються основні суперечливі пункти умов. Ця фінансова компанія представляла інтереси іншої фірми, яка подала заявку на конкурс, проте фонд відмовив їй в участі.

“Деякі умови для потенційних учасників є такими, що можуть унеможливити їх участь у конкурсі через встановлення безпідставних обмежень”, — сказано у листі.

Серед неоднозначних приписів представники “Фінтайму” виділяють вимогу до претендентів про “надання копій договорів, контрактів і угод, які мають підтверджувати наявність досвіду роботи в галузі функціонування вітрильного спорту, створення, обладнання та обслуговування спортивних та круїзних яхт”.

“Такий перелік документів не є вичерпним і не зазначає, які документи потрібні. Це дає можливість вважати подані учасниками папери або недостатніми, або тими, що не можуть підтвердити кваліфікаційні можливості”, — бідкаються у “Фінтаймі”.

Безглуздим, на їхню думку, є зобов'язання придбати мобільний французький навантажувач WISE для підйому і спуску яхт вантажопідйомністю 65 тонн.

З цим зауваженням важко не погодитися, адже у світі існує ще багато фірм, які виробляють схоже обладнання. Втім, усе стає зрозумілим, коли виявляється, що на території яхт-клубу вже є такий навантажувач, і належить він “Трансбункеру”.

Саме з цією фірмою новому власнику яхт-клубу доведеться співпрацювати у рамках договору про спільну діяльність, що не можна назвати привабливим.

Так, укладена 2006 року державним підприємством угода, копію якої має “ЕП”, передбачає занадто нерівномірний розподіл прибутку від діяльності, а саме: 10% — держпідприємству, 90% — ВАТ “Трансбункер Сейлінг Тіам”.

За це, начебто, комерційна структура мала вкласти 50 мільйонів доларів у реконструкцію державного підприємства протягом 20 років дії договору.

“Наскільки мені відомо, за цей час там провели днопоглиблювальні роботи і недавно звели одну будівлю. Правда, незрозуміло, кому вона належить”, — каже екс-директор яхт-клубу Сергій Черв'яков.

Не дивлячись на те, що є така споруда, в умовах конкурсу міститься вимога про “будівництво двоповерхової адміністративної будівлі з метою її використання для забезпечення учбового процесу”. Які ж тоді функції виконує нова будівля?

Маючи усі зазначені козирі для участі в конкурсі, заволодіти державною установою буде нескладно. Зрештою, заплатити за неї 9 мільйонів гривень простіше, ніж інвестувати 50 мільйонів доларів.

До того ж, власнику “Трансбункер Сейлінг Тіам” наразі бажано економити. Компанією володіє російський бізнесмен Сергій Пугачов, якого ще називають “банкіром Путіна” або “гаманцем Кремля” через тісні зв'язки з владою.

Російська версія журналу Forbes у 2008 році помістила його до списку “Золотої сотні” найбагатших росіян під номером 50 з оцінкою статків у розмірі 2 мільярди доларів. У квітні 2010 року The Sunday Times включила Пугачова до списку британських мільярдерів і оцінила його активи 750 мільйонами фунтів стерлінгів.

Однак досягнення олігарха невдовзі можуть бути переглянуті. Влітку 2010 року одна з його найбільших фінансових установ — Мєжпромбанк — не зуміла виплатити російському Центробанку кредит. У жовтні Банк Росії відізвав ліцензію банку, а згодом установу визнали банкрутом.

“Це банкрутство показало нестійкість російської банківської системи, де гроші і політика вступають у кровні зв'язки”, — так зобразила падіння впливового банкіра французька “Фігаро”.

За інформацією російської преси, щоб розплатитися з кредиторами, Пугачов намагався продати свої найбільші суднобудівні активи — “Сєвєрную вєрфь” і “Балтійський завод”.

Також відомо, що Пугачова звинувачують в організації навмисного банкрутства банку. За російським законодавством, таке правопорушення карається позбавленням волі до шести років.

Утім, на цьому тлі пристрасть бізнесмена до яхтингу, яким він давно займається, не ослабла. Судячи з усього, він налаштований прибрати до рук одеський клуб. За інформацією “Економічної правди”, до участі у конкурсі, що не відбувся, комісія допустила дві компанії, в тому числі “Трансбункер сейлінг Тіам”.

На питання, чому окремі пункти умов “підтримували” компанію російського банкіра, у Фонді держмайна відповіли, що їм про це невідомо, бо цим займалася конкурсна комісія. Тимчасом більше половини членів комісії є працівниками відомства.

У ФДМ додали, що конкурс скасовано через інтерес до справи Генпрокуратури. У прес-службі правоохоронного відомства ситуацію не коментують.

Перед виходом публікації стало відомо, що голова департаменту продажу об'єктів нерухомості фонду Володимир Зеленський, який брав участь в організації продажу багатостраждального об'єкта, склав свої повноваження.

У той же час, менеджмент “Чорноморського яхт-клубу” запевняє, що не знає причин зриву конкурсу.

“Я знаю, що конкурс не відбувся, але я зараз на лікарняному і не можу знати, у чому там справа”, — запевнив “ЕП” директор установи Сергій Котов.

За його словами, він взагалі не купував би цей актив, тому що “там дуже багато проблем”. На жаль, директор не захотів пояснити, які саме негаразди є у яхт-клубі, наголосивши, що “віртуальним виданням” він це коментувати не буде.

Дмитро ДЄНКОВ