Державний бюджет деградації

Черговий раз держбюджет України став не інструментом економічної політики, а узаконеним коритом. Та й приймався він по-свинськи.

Без належного опрацювання у бюджетному комітеті Верховної ради, без прийняття у першому читанні, навіть без обговорення у сесійній залі річний кошторис держави був прийнятий за відсутності й третини тих, хто за нього “голосував”.

Такого вандалізму ще не було.

Дивно, що державний бюджет України приймався не “синхронно” з государственным бюджетом Российской Федерации, а точніше — з местными федеральными бюджетами РФ.

А тепер до параметрів “інвестиційно-інноваційного” підходу в роботі уряду Миколи Азарова в цілому та його “бюджету реформ і розвитку” зокрема.

Економічні наміри влади можна оцінити за двома офіційними документами, прийнятими “тушкованою” коаліцією: “Програма соціально-економічного розвитку України на 2010 рік” та закон “Про державний бюджет України на 2010 рік”.

“Інвестиційно-інноваційний” підхід яскраво демонструє програма, у якій в інвестиційній складовій передбачено прямих іноземних інвестицій у 2010 році менше, ніж у кризовий 2008 рік: 5 мільярдів доларів проти 6 мільярдів доларів.

Інноваційний підхід взагалі вражає перспективами модернізації економіки. У системі держзакупівель, наприклад, понад 1 мільярд гривень передбачено на “видобування корисних копалин”, тоді як на всі наукові дослідження і розробки у всіх сферах — 253 мільйони гривень, тобто учетверо менше.

На авіабудування — 127 мільйонів гривень, тобто у вісім разів менше, ніж на видобуток копалин, а на суднобудування — взагалі 0 гривень 00 копійок. На комп'ютерні програмні продукти — 0 гривень 00 копійок, нанотехнології, енергозберігаючі технології, альтернативні джерела енергії — 0 гривень 00 копійок.

Інноваційний, як і інвестиційний, підхід у всій післявиборчій красі! При цьому бюджет-2010 просто “кишить” реформами і розвитком.

Бюджет зведений з величезним дефіцитом — близько 57 мільярдів гривень. Однак і він фіктивний, бо не враховує 30 мільярдів гривень дефіциту Пенсійного фонду, 30 мільярдів гривень дефіциту “Нафтогазу”, 30 мільярдів гривень неповернутого ПДВ та нереальних 10 мільярдів гривень доходів від приватизації.

Тобто реальний дефіцит бюджету складе 160 мільярдів гривень або 16% ВВП. Це набагато гірший показник, ніж у “кризовій” Греції.

Нові борги держави, за які діючий уряд так критикував попередній, зростають ще вищими темпами, ніж 2009 року. Прямих і гарантованих боргів планується на 100,3 мільярда гривень і додаткових прогнозних — на 80-100 мільярда гривень.

Отже, на кінець 2010 року державний борг України буде точно більшим за доходи державного бюджету, а можливо — і національного зведеного бюджету України.

Використання величезних нових боргів передбачено у таких пропорціях. Із 100,3 мільярда гривень нових запозичень “аж” 3,6 мільярда гривень призначено на фінансування проектів розвитку. Тобто із всіх нових боргів 3,5% підуть “на розвиток”, а 96,5% на проїдання — на покриття дефіциту бюджету.

Витрати Пенсійного фонду перевищать доходи держбюджету, а про пенсійну реформу ні у бюджеті, ні у програмі — жодного слова.

У бюджеті-2010 ступінь централізованості — частка центрального бюджету у зведеному — зросла до 80/20. Тобто 80% доходів акумулюється у центральному і лише 20% — у місцевих бюджетах усіх рівнів. Який тут розвиток регіонів?

Найбільші статті витрат “реального” сектора економіки пожиратимуть три кити: “перспективна” вугільна галузь, банкрут і монополіст найприбутковішої сфери “Нафтогаз” та неперевершений укладач бюджетного асфальту “Укравтодор”.

Курс гривні щодо долара із позначки 7,9 має впасти до 8. І навряд чи це межа: така динаміка “в інтересах крупних експортерів”.

Замилювання очей “здешевленим” російським газом на 30% є обманом. Згідно з харківськими “угодами”, Україна зобов'язана збільшити на ті ж 30% об'єми закупівлі російського блакитного палива.

Отже, фінансове навантаження на бюджет не зміниться, тоді як флот Росії на 25 років уже приписали, і за його оренду Україна “живих” грошей не отримає. Тимчасом Севастополь щороку випрошує з бюджету України компенсацію за перебування цього флоту у місті.

Фінплан-2010 — чудовий річний кошторис деградації України як держави. У цьому уряд Миколи Азарова перевершив “прориви” уряду самої Юлії Тимошенко.

Андрій НОВАК, кандидат економічних наук