Чому росте українська економіка

Ріст української економіки випереджає прогнози міжнародних фінансових інститутів: в другому кварталі ВВП виріс на 4,6% — це найвищий показник за останні три роки.

Ростуть і інші показники. Так, за першу половину 2019 року індекс роздрібної торгівлі виріс на 10% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року. А індекс виробництва сільськогосподарської продукції виріс в на 6%.

Водночас динаміка росту обсягу промислового виробництва в Україні в першій половині цього року у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року була на нульовій позначці.

Середня номінальна зарплата за останні 12 місяців в Україні виросла на 18% і червні 2019 року була на рівні 10,8 тис. грн.

Рівень базової інфляції в першій половині року становив 2,3%. Гривня з початку року до долара США зміцнилася майже на 10%.

БізнесЦензор проаналізував дані Державного комітету статистики та котирування на товарних біржах і дійшов висновку, що ріст в першу чергу пов'язаний зі сприятливою кон'юнктурою на міжнародних ринках, рекордним урожаєм та збільшенням кількості українських заробітчан в інших країнах.

Зокрема, в першій половині року на зовнішніх ринках була сприятлива кон'юнктура, а саме — високі ціни на наш основний експорт: руду, сталь, зерно та олію. Як відомо, це основні джерела надходження валютної виручки.

В цьому році Україна поставила два нових рекорди: за обсягами експорту зернових та обсягами експорту соняшникової олії.

Паралельно Мінфін залучив декілька мільярдів доларів від іноземців, які придбали облігації внутрішньої державної позики під рекордні відсотки.

А ще зростають обсяги закордонних переказів від українських заробітчан та IT-фрілансерів.

Не варто забувати, що в 2019 році в Україні пройшли президентські та парламентські вибори, які спонукали владу до надмірного популізму та збільшення соціальних виплат.

Високі ціни на наш експорт

В першому півріччі 2019 року експорт товарів з України в грошовому еквіваленті виріс на 5% до $24,5 млрд. Водночас динаміка росту експорту послуг була ще кращою — ріст на 7,6% до $5,9 млрд ($3 млрд — це транспортні послуги, в першу чергу, транзит газу та інших вуглеводнів. Ще $1,14 млрд — послуги IT аутсорсу).

Що стосується експорту товарів, то 80% валютної виручки (або $18,7 млрд) Україні в першій половині року дав експорт шести груп продуктів: металу, зерна, рослинних жирів, руди, харчових продуктів і продукції машинобудування.

З цієї групи ключових експортних товарів лише 22% валютної виручки (або $4,3 млрд) прийшлося на експорт продуктів з високою доданою вартістю: харчові продукти, металопрокат та машинобудування. Все інше — сировина та напівфабрикати.

Найбільший ріст показали експорт зерна — на 40%, руди — на 25%, харчових продуктів — на 10%. Експорт рослинних і тваринних жирів виріс на 3%.

Стабільність української економіки залежить від динаміки експорту цих товарів та рівня міжнародних цін. Якщо ціни високі, то Україна отримує достатній обсяг валютної виручки, попит задовольняється і курс гривні стабільний.

Ціни падають — обсяг валютної виручки зменшується, попит на долар-євро перевищує пропозицію і гривня девальвує.

На графіках нижче чітко видна тенденція до зниження цін на зернові. Однак рекордні обсяги експорту зерна та олії з України показали приріст валютної виручки.

При цьому на олійні культури протягом 2019 року ціни знаходяться на одному рівні.

Водночас ціни на соняшникову олію зростали протягом шести місяців. Україна — найбільший виробник та експортер соняшникової олії в світі. В першій половині цього року Україна експортувала рослинних жирів на $2,4 млрд.

Експорт залізної руди в грошовому еквіваленті виріс на 25%. Причина — швидкий ріст цін на руду до 120 доларів за тону в липні. Результат — $2,4 млрд валютної виручки.

Вслід за рудою в першій половині року зростали ціни і на сталь та прокат. За даними Держстату, це дозволило продати Україні сталі на $5,6 млрд. Однак, як видно на графіках, з червня тренд розвернувся і ціни на руду і сталь різко пішли вниз.

Заробітчани — як фактор короткострокової стабільності і росту зарплат в Україні

Приватні грошові перекази з інших країн в Україну у січні-травні зросли на 30% до $4,5 млрд. У Нацбанку ріст пояснюють подальшим збільшенням кількості трудових мігрантів з України.

Ріст трудових мігрантів з України створює дефіцит кваліфікованої та адекватної робочої сили в середині країни. В результаті, українські компанії конкурують за працівників з Польщею, Чехією та іншими країнами ЄС.

Цим і пояснюється ріст середньої номінальної заробітною плати.

Також варто додати і збільшення обсягів IT-послуг, які українські спеціалісти надають іноземним компаніями на фрілансі.

Споживаємо більше, ніж виробляємо

Збільшення доходів населення і зростання обсягів роздрібної торгівлі провокує і зростання споживання імпортних товарів. Це добре видно в статистиці Держстату: за півроку в Україну було імпортовано товарів на $28 млрд. Тобто імпортуємо ми більше, ніж продаємо на експорт.

Як і в випадку з експортом, шість найбільших імпортних позицій становлять 80% всього імпорту, або $22 млрд.

При цьому першу позицію займають природний газ, вугілля і нафтопродукти — $6,2 млрд. Все інше — товари з високою доданою вартістю: машинобудування, добрива та інші хімічні продукти, транспортні засоби, стальний прокат, пластмаси та полімери.

Висновки

Як бачимо, ріст економіки України в першій половині 2019 року пов'язаний в першу чергу з ростом цін на нашу сировину, рекордними обсягами експорту зерна та олії та зростанням обсягів переказів від заробітчан.

Однак тренди можуть розвернутися, що ми бачимо на прикладі цін на руду та сталь. Окрім того, з 2020 року Україна втратить транзит російського газу в ЄС, а це ще мінус $1-2 млрд.

Окрім того, за підрахунками Міністерства фінансів, до кінця 2019 року Україні потрібно погасити 169 млрд грн зовнішніх та внутрішніх боргів.

Юрій ВІННІЧУК