Чому потрібна дерегуляція надрокористування

Сьогодні на всіх етапах освоєння родовища (від отримання спецдозволу до рекультивації) український надрокористувач зустрічається зі складною системою державного управління і контролю процесу надрокористування органами Державної служби геології та надр, Управління гірничого нагляду Державної служби з питань праці, Державної екологічної інспекції та Державної податкової служби, функції яких часто повторюються, а погодження дублюються.

Це, безумовно, несе значне навантаження на вітчизняну видобувну галузь і не сприяє підвищенню її інвестиційної привабливості.

Законопроєкт №4187. Дерегуляція, закріплена на законодавчому рівні, — це ті зміни, на які давно очікують надрокористувачі.

Ще 5 жовтня 2020 року у Верховній Раді був зареєстрований проєкт Закону №4187 “Про внесення змін до законодавчих актів щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування”, поданий народним депутатом Павлом Якименком.

Він передбачає зміни до певних норм Кодексу про надра, Земельного Кодексу, Гірничого Закону, Закону “Про нафту і газ”, Закону “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Проєкт викликав хвилю критики ще на етапі обговорень з боку законотворців, Держпраці, землевпорядників, органів місцевого самоврядування та був відправлений на доопрацювання.

Після врахування всіх зауважень, які надходили від народних депутатів, профільних комітетів, бізнес-асоціацій і громадських організацій на повторному першому читанні 1 червня 2021 року доопрацьований законопроєкт був підтриманий Радою.

Нагадаємо, які саме нововведення передбачаються у документі, чому вони важливі для галузі і водночас викликали такий резонанс.

Ключові новації. По суті, запропоновані у законопроєкті №4187 зміни умовно можна поділити на ті, що стосуються доступу до геологічної інформації, а також оцінки запасів. І ті, які забезпечують регуляцію дозвільної системи та самого процесу надрокористування.

Зупинимося детально на двох останніх, адже саме їх впровадження може істотно спростити життя вітчизняному надрокористувачу. Проєктом запроваджується:

1. Вільний обіг спеціальних дозволів на користування надрами. Встановлюється на рівні закону право власника спеціального дозволу продавати, використовувати у вигляді застави або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами. Тобто, ліцензія стає повноцінним матеріальним ресурсом.

2. Вдосконалення методики обрахунку вартості спецдозволів за умов розширення меж ділянки — тобто розв’язання проблеми, яка дозволяє посадовцям на власний розсуд встановлювати ціну, яка нерідко є упередженою та економічно несправедливою.

Скасовується:

1. Збір за продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами. Справедлива норма, адже надрокористувач вже оплатив повне право на видобуток усіх запасів родовища ще під час отримання такого спецдозволу.

2. Введення Державною службою геології та надр в дію протоколів експертизи Державної комісії по запасах корисних копалин (ДКЗ). Норма, яка затягує дозвільний процес щонайменше на місяць.

3. Спеціальний порядок передачі розвіданих родовищ у промислову розробку між підприємствами. Застаріла і зайва норма, яка також по суті затягує процес введення родовища в експлуатацію.

Для її реалізації збирається спеціальна комісія з представників гірничодобувного підприємства, Держгеонадр, органів гірничого нагляду та організації, яка розвідувала родовище. Вона повністю замінюється спеціальним дозволом на видобування.

4. Погодження Державною службою геології та надр проєктів розробки родовищ корисних копалин. Норма, яка дублювала функції Держгеонадр і Держпраці.

Адже проєкт розробки спочатку проходить експертизу в експертно-технічних центрах, а вже потім перевіряється і погоджується Держпраці не лише у частині безпечного проведення гірничих робіт та охорони праці, а й у частині раціонального використання надр.

5. Обов’язок отримання гірничих відводів для родовищ, які розробляються відкритим способом, фактично дублює дозвільні функції спеціального дозволу на користування надрами, а його мета досягається іншими документами (проєктом розробки родовища, висновком з ОВД тощо).

Це дозволить значно скоротити термін введення родовища в експлуатацію. Адже процес отримання гірничого відводу від розробки Проєкту гірничого відводу до отримання Акту міг займати від 2-3-х місяців і до шести. А у разі затягуванні процесу навіть більше.

6. Погодження органами гірничого нагляду річного плану розвитку гірничих робіт (ПРГР). Його пропонується замінити на інформування.

По суті плани розвитку гірничих робіт на рік — це маленький річний проєкт розробки, який має відповідати параметрам, закладеним в основному проєкті, де також розписаний календарний план робіт на весь термін служби кар’єру.

З іншого боку, для ефективного функціонування нововведення потрібно розробити стандартизовану форму, за якою відбуватиметься інформування про ПРГР та дії органів гірничого нагляду у випадках, коли спостерігається значне відхилення від проєктних норм.

Саме дві останні норми викликали шквал критики з боку Держпраці, яка не підтримала законопроєкт. Там заявили, що отримання акту про надання гірничого відводу та щорічний розгляд і погодження планів розвитку гірничих робіт є базовою основою для здійснення державного гірничого нагляду, так само, як і проєкти розробки.

А їх скасування значно зменшує контролюючі і регулюючі функції органів гірничого нагляду. У цьому випадку хочеться запитати — а як же перевірки? Хіба їх не достатньо для здійснення нагляду?

Зазначимо, що не дивлячись на спірні питання, доопрацьований законопроєкт був підтриманий Державною службою геології та надр, Європейською Бізнес Асоціацією, Національною Асоціацією Добувної промисловості України, Федерацією роботодавців України і, насамперед, надрокористувачами.

Віз і нині там. З розробки проєкту минуло вже більше року, а від ухвалення (1.06.2021) його у першому читанні — більше ніж півроку. Наразі він готується до другого читання.

Сподіваємось, що законопроєкт таки буде схвалено. Адже, окрім норм, які значно зменшують регуляторний вплив державного апарату на процес надрокористування, тим самим скорочуючи можливості для корупції.

Законопроєкт №4187 передбачає лібералізацію обігу спеціальних дозволів, спрощення процедури надання надр у користування, закріплює прозорість правил надрокористування, встановлює справедливе ціноутворення вартості спеціальних дозволів, на законодавчому рівні закріплює можливість оцінки запасів корисних копалин за міжнародними стандартами.

Все це сприятиме збільшенню потенціалу та інвестиційної привабливості вітчизняної видобувної промисловості. Галузь досі чекає на зміни.

Ксенія ОРИНЧАК, виконавча директорка Асоціації добувної промисловості України