“Сьогодні я вперше дійсно не змогла відпрацювати. Мабуть, доведеться витратити з тисяч десять на енергонезалежність зараз, а взимку виїхати місяців на два”, — розповідає про роботу під час відключень електрики киянка Зоя, яка має змогу працювати дистанційно і онлайн, але ніколи від початку війни не розглядала можливість виїзду за кордон. Проте її робота перекладача-синхронщика вимагає праці за розкладом замовника, а не графіками відключень.
Чому у наступні тижні і до кінця літа відключення світла можуть стати ще довшими?
Чому взимку нестача електрики буде не єдиною серйозною проблемою і чи можна якось підготуватися до такої зими?
Чому влітку будуть тривалі відключення світла
Нинішні відключення електрики є наслідком серії з ракетних і дронових атак на енергетичні об’єкти, що почалися наприкінці березня цього року.
На відміну від осені 2022, російські удари вибили не лише систему передачі та балансу в енергетиці, а її серце — генеруючі потужності. Загалом втрачено 9 ГВт генерації. Тепер не просто більше половини, а практично всю електрику виробляють атомні станції, по яких ударів поки що не було.
А функцію маневрування, тобто нарощення та зменшення потужності в системі, виконують не ТЕС і ГЕС, як раніше, а відключення споживачів.
Наразі в Україні працюють 9 блоків та атомних станціях. Ще 6 — в окупації на ЗАЕС. Щоб АЕС могли працювати взимку, влітку на них мають пройти профілактичні ремонти і перевантаження палива. І саме ремонтну кампанію на атомних блоках у першу чергу називають серед причин того, що наступні тижні будуть важкими для енергосистеми та споживачів.
В “Енергоатомі” кажуть, що намагаються провести ремонтну кампанію у стислі терміни. Як розповів гендиректор компанії Петро Котін, там вже зменшили тривалість ремонтів на понад 22 доби від запланованого.
А восени, коли ремонти завершаться, атомні блоки зможуть працювати на повну потужність, і відключень електрики буде менше.
Автор фото UKRINFORM
Кондиціонери — вже не найбільша проблема для української енергосистеми влітку
Друга причина — літня спека. За даними “Укренерго”, зазвичай споживання влітку є приблизно на 30% більше, ніж навесні чи восени.
До війни літній піковий попит наближався до зимового через масове використання кондиціонерів.
Тепер більше йдеться про електрику для холодильного обладнання в промисловості. Без нього багато процесів — наприклад, при виробництві харчів чи ліків — будуть порушені.
Утім, літнє навантаження на енергетичну систему, коли на вулиці тепло, а світловий день довгий, є меншим ніж зимове, коли холодно і темно.
За словами керівника “Укренерго” Володимира Кудрицького, “якщо ми маємо дефіцит навіть зараз, то очевидно, що зима принесе ще більше проблем”.
Чому взимку буде точно ще важче
Зараз Україна генерує до 11,5 ГВт-год., а споживає близько 13 ГВт. Саме тому імпорт електрики з ЄС не завжди рятує, адже максимально таким шляхом можна отримати лише 1,7 ГВт.
Нині ідуть переговори, аби збільшити імпортні потужності до 2,2 ГВт. Але і цього не вистачатиме, аби компенсувати знищені і пошкоджені російськими ударами ТЕС і ГЕС, які були маневровою генерацією в українській енергосистемі.
До війни середнє споживання впродовж року становило близько 15 ГВт, а минулої зими на піку попиту — близько 18 ГВт. Тому розрив між тим, що може виробляти система, і попитом буде ще більшим.
І його не перекриє не лише імпорт, але й заявлені президентом 1ГВт нових потужностей у газовій генерації.
Втім, навіть щодо цього одного гігавата існують різні думки.
Оглядачі твердять, що сам курс на будівництво малих газопоршневих чи більших газотурбінних електростанцій є правильним. Але у такі стислі терміни — фактично, менш, як за 90 днів до початку опалювального сезону — це нереально, адже обладнання треба не лише замовити і купити, але й встановити. Тож через рік це може бути реально, а на цю зиму — навряд.
Наприклад, навіть “Енергоатому” знадобилося 16 місяців, щоб запустити в роботу мобільну електростанцію потужністю лише 28 МВт, подаровану USAID на початку 2023 року і привезену в Україну у лютому того ж року.
“Вона працює”, — повідомив міністр енергетики Герман Галущенко 17 червня 2024 року.
У Міненерго наполягають на реалістичності плану зі встановлення газових потужностей на 1 ГВт вже цього року.
Певні сподівання на те, що як не 1 ГВт, то якусь частину із нього таки встановлять до зими, пов’язані із бізнесом, який має гроші на такі проєкти і бажання унезалежнитися від централізованих відключень.
Рішення уряду, що бізнес має імпортувати (і оплатити за вищими цінами) не менше 80% електрики, щоб його не відключали від струму, особливо нікому не подобається. А у гірничо-металургійному комплексі це рішення навіть назвали таким, що ставить під загрозу роботу усієї галузі.
Ще якусь частину потреб спробують покрити за рахунок нової мобільної генерації великі міста, які також не дуже сподіваються на централізовану систему електропостачання. Але особливу увагу місцева влада приділяє альтернативному заживленню таких критичних об’єктів, як постачання води і каналізація.
Адже якщо вони не працюватимуть у великому місті, наслідки будуть значно гіршими, ніж просто відсутність світла.
Як? Наочно це показує “приклад” Івано-Франківська, де через значні руйнування Бурштинської ТЕС жителі можуть опинитися без гарячої води та опалення. Про це заявила очільниця Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук.
За словами Онищук, росіяни атакували ТЕС понад 12 разів. Ще до під'єднання української енергомережі до європейської саме ця станція давала можливість експорту електрики до Європи. А ще — тепло у домівки франківців. Тепер, каже очільниця ОВА, “ми вже розуміємо, що відновленню Бурштинська ТЕС не підлягає, вона надзвичайно сильно зруйнована”.
Втім, як згодом написав у фейсбук Ільдар Салєєв, гендиректор ДТЕК Енерго, якій належить станція, на сьогодні у компанії навіть не розглядаємо категорію “відновленню не підлягає”. Але “масштаб руйнувань такий, що на відновлювальні роботи потрібні не місяці, а роки”.
Автор фото UNIAN
Влітку споживання енергії на третину більше, ніж навесні чи восени. Але світло і тепло, на відміну від зими
Загалом у ДТЕК, який володів левовою часткою української теплової генерації, вирішили відновити якусь частину зруйнованого за рахунок обладнання зі старих станцій, знятих з експлуатації в Східній Європі. Переговори йдуть із близько 10 партнерами. Але, визнають в ДТЕК, цього буде недостатньо.
“Це допоможе, але цього буде недостатньо, потрібно також купувати нове обладнання”, — заявив у телеефірі виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук, назвавши нинішні руйнування “безпрецедентною історією”.
За його словами, компанія активно розміщує замовлення на обладнання, яке необхідно встановити. Це турбіни, генератори, трансформатори, автотрансформатори.
Але час від розміщення замовлення до встановлення обладнання може значно перевищувати ті 4 місяці, що залишилися до початку опалювального сезону. При цьому свої витрати у ремонти і відновлення ТЕС до кінця цього року в ДТЕК оцінюють у 4 млрд грн.
Автор фото AFP
Кардинально змінити ситуацію наступної зими могли би шість блоків Запорізької АЕС. Але від березня 2022 її окупували росіяни
Плани “Енергоатому” добудовувати кілька атомних блоків на українських АЕС також викликають багато суперечок. Але головне — ці плани взагалі не про цю зиму, бо будівництво на АЕС навіть у мирних розвинених країнах триває роками.
Ситуація є настільки патовою, що в експертному середовищі почали обговорювати такі екзотичні варіанти, як швидка деокупація Запорізької АЕС, захопленої росіянами у перші дні від вторгнення, а також перепідключення до російської енергосистеми.
Перше здається нереальним з огляду на загальну ситуацію на фронті, хоча серед її прибічників — колишній міністр енергетики Іван Плачков. Про другу говорять лише в контексті справжньої цілі російських ударів по українській енергетиці як частини плану з “примусу до миру”.
Тож відключення електроенергії наразі виглядають єдиним реальним виходом, і різні думки лунають більше довкола того, скільки ці відключення триватимуть і що можна спробувати зробити, аби якось полегшити їхні наслідки.
Скільки триватимуть відключення
Руйнування в енергетиці є такими, що українцям доведеться жити із відключеннями світла не одну зиму. Але якщо говорити лише про наступну, то тривалість відключень залежатиме від багатьох факторів, починаючи з того, скільки і які ще удари завдасть Росія по українській енергетиці, і як добре вдасться захистити поки що вцілілі об’єкти від цих ударів.
“Ми сподіваємося, що нам вдасться відновити хоча б частину енергоблоків, які були пошкоджені до початку зимового сезону. Але це буде залежати від наявності засобів протиповітряної оборони, тому що росіяни не припиняють атаки”, — заявив керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький у розмові з ВВС.
Якщо Росія продовжить атакувати українську енергетику, то, за найгіршим сценарієм, наступної зими українці можуть проводити до 20 годин на добу без світла та опалення, припускають у ДТЕК.
Багато буде також залежати і від морозів.
За температури у мінус 10 українці будуть зі світлом лише по 12-14 годин на добу, і близько 10 годин — без нього, заявив у телеефірі член енергетичного комітету парламенту Сергій Нагорняк. Такий сценарій депутат називає середньостатистичним для наступної зими.
“Якщо середня температура (буде) +10, то це буде щастям для нас. Якщо -15, то буде погано”, — заявив гендиректор енергетичної компанії YASNO Сергій Коваленко у телемарафоні. І пояснив: чим нижча температура, тим вище споживання електрики йтиме на опалення. За його оцінками, “якщо генерація плюс можливості по імпорту залишаться на тому ж рівні, як є, то дефіцит буде сягати під 35%”. Це означає, що у разі, як врахувати потреби в електриці для критичної інфраструктури, “ми можемо дійсно сидіти 6-7 годин зі світлом”. Але ситуація може погіршитися, якщо на додачу до ударів по генерації будуть нові удари по розподільчих мережах, — тоді Україна повернеться до погіршеного варіанту зими 2022-2023 років.
Втім, як вважає керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький, зараз усі ці прогнози є “гаданням на кавовій гущі”, оскільки ані результатів нових російських обстрілів, ані погоди ніхто не може передбачити. Більше того, наразі точно не можна сказати і скільки генерації буде доступно:
“Ніхто не знає, які пошкодження нас чекають у найближчі місяці і те, з яким парком енергоблоків на теплових і гідроелектростанціях ми підійдемо до осінньо-зимового періоду”.
В інтерв'ю “Українській правді” керівник “Укренерго” зазначив, що наявність світла протягом декількох годин на день ‒ це песимістичний сценарій. При посиленні обстрілів енергетики можливі “6-7 годин без світла, і 2-3 години зі світлом”. Але є й оптимістичний сценарій, що російські обстріли будуть не такими результативними, зима — теплою, а енергетикам вдасться відновити чи ввести в дію певну кількість нової генерації.
Загалом, за словами Кудрицького, з основними сценаріями проходження опалювального сезону знайоме “обмежене коло людей” через безпекові міркування. Тому навряд чи експерти чи журналісти мають достатньо інформації, аби робити правильні передбачення:
“Орієнтувати людей, що електрики не буде 12-15-20 годин ми просто не можемо, тому що ніхто не знає, що насправді нас чекає”.
Чи можна якось підготуватися до такої зими
Щоб пережити перші масштабні відключення електроенергії наприкінці 2022 — на початку 2023 українці часто використовували точкові рішення: купували павербанки та зарядні станції, максимум — дизельні генератори.
Тепер, коли руйнування в енергетиці є системними, бізнес та населення так само шукають системних рішень, щоб мати світло.
І справа не лише в тому, що за півтора роки українці зрозуміли, що потужні генератори, крім того, що продукують багато диму і шуму, споживають буквально цистерни дорогого дизпалива, а ціна струму, виробленого з нього, є в рази вищою, ніж з мережі.
Українці стали дедалі краще розбиратися із сонячними панелями та інверторами, — їх пропонують встановлювати і енергетики, і місцева влада. І йдеться не лише про електрику для лампочок і пральних машинок.
Наприклад, як заявив заступник київського мера Петро Пантелеєв, столиця готова покрити 75% витрат багатоквартирних будинків “на встановлення генераторів, безперебійників, інверторів, сонячних панелей, щоб не припинялися водопостачання, щоб працювали ліфти”. У розмові з УП він заявив, що у цій програмі “немає обмеження фінансування”:
“І я зараз не жартую”, — запевнив столичний чиновник.
А Сергій Коваленко з YASNO порадив мешканцям багатоквартирних будинків, особливо тих, де все працює на електриці, зʼясувати дві речі:
“Перша — чи заживлені від генераторів насоси, які качають тепло по будинку. Друге — чи заживлені від генераторів ліфти”.
Автор фото AFP
Місцева влада не лише встановлює резервні системи живлення на об'єкти критичної інфраструктури, але й заохочує до цього жителів великих міст
На відміну від попередніх періодів дефіциту електрики, заговорили також і про системи опалення та водопостачання із водовідведенням. Найбільше це турбує владу великих міст, яка намагається забезпечити додатковим резервним живленням саме ці об’єкти.
“Громадяни чомусь переконані, що в крані є вода, бо вона тече в Дніпрі. І ніхто не замислюється про вибудувану для цього процесу велику систему, яка так само потребує електроенергії. І що існують такі водозабірні та насосні станції, які не здатні “підняти” навіть надпотужні дизельні генератори”, — написав у фейсбук мер Дніпра Борис Філатов, пояснивши, що “це під силу лише величезним газовим станціям, що коштують захмарні суми і на ринку їх так просто не купити”.
Але і це ще не всі проблеми:
“Подача тепла взимку неможлива за відсутності води. Бо ж вода — це теплоносій. І коли аварійно вимикається електрика, то зникає вода. А потім зупиняється й опалення”.
З такими проблемами людям, бізнесу чи навіть територіальним громадам не впоратися самотужки, без комплексного і термінового плану дій з боку влади, заявив колишній президент, а нині депутат Петро Порошенко.
“Людина може вкрутити лампочку з акумулятором, людина може поставити екофлоу. Набагато важче на балконі поставити генератор, — заявив політик. — Але вона точно не може забезпечити функціонування тепла, каналізації, води, ліфтового господарства і такого іншого”.
А поки що, як радить мер Дніпра, треба хоча б зробити запас як питної, так і технічної води, — як це зробив він сам ще 24 лютого 2022 року, поставивши 50-літрову діжку у вбиральні.
“Багато наших технічних особливостей добре відомі росіянам. Адже вся документація в Радянському Союзі була єдиною. Тому не треба недооцінювати глобальність можливої катастрофи. Принаймні піти та набрати води. І про всяк випадок зробити запас деяких харчів”, — порадив Борис Філатов.
У підготовці до тривалих відключень світла запастися водою і харчами, “що не псуватимуться без холодильника і не вимагатимуть електроенергії для приготування”, радять і в КМДА.
Чим іще загрожує відсутність електрики
Утім, водо і теплопостачанням проблеми не обмежаться. Тривалі відключення світла можуть стати першою ланкою у багатьох ланцюжках інших небезпечних наслідків.
Потреба у коштах на відновлення енергосистеми, підвищення тарифів та обов’язковість купівлі 80% електрики за імпортом для бізнесу вже призвели до пришвидшення інфляції в Україні. І то після тривалої перерви та дефляції.
За даними Державної служби статистики, у травні ціни виробників підскочили одразу на 7,2% у порівнянні із квітнем, а у річному вимірі промислова інфляція склала 14,2%. Зокрема, у виробників м’яса ціни зросли на майже 18%, у фармацевтичних компаніях — на 13,8%, майже на 13% у молочників. Тож незабаром це відіб’ється і на цінах на полицях магазинів та аптек.
Через проблеми зі світлом та опаленням деякі бізнеси можуть перейти в онлайн. Наприклад, в “Укрексімбанку” заявили, що розглядають можливість закриття деяких відділень, які потрібно освітлювати і опалювати.
У Національному банку розвиток подій в енергетиці — разом із ситуацією на ринку праці — називають серед чинників, які можуть ще більше уповільнити зростання ВВП цього року.
Поки що в НБУ не змінюють прогноз щодо ВВП, який у травні знизили до 3%. Там навіть припускають, що інвестиції бізнесу та місцевої влади в енергетичний сектор потенційно можуть навіть надати тимчасовий поштовх економічній активності. Але навіть це не допоможе досягти показників навіть минулого року, коли економіка України зросла на 5,3%.
Автор фото GETTY IMAGES
Через російські удари по енергетиці українцям довелося опанувати не лише павербанки
Втім, втрати можуть і не мати прямого зв’язку із економікою чи енергетикою.
Наприклад, відсутність води через проблеми з електрикою може призвести до спалаху інфекційних захворювань, заявив в інтерв’ю ВВС Україна міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
“Коли відключають електрику, часто зупиняється водопостачання. Зупинка водопостачання на тривалий термін, потім запуск може призводити до того, що водний шлях передачі інфекційних проб може вийти на перше місце”, — попередив урядовець.
При цьому, за словами Віктора Ляшка, інфекційні хвороби можуть спалахувати не лише через недотримання гігієни, але й через порушення умов зберігання продуктів.
“Це все може призводити до появи інфекційних захворювань або харчових отруєнь”, — каже міністр здоров’я.
Інший ланцюжок проблем через відсутність електрики та опалення прораховують і в ЄС.
Під час берлінської конференції з відновлення України голова польської Ради з питань співпраці з Україною Павел Коваль розповів Sestry.eu про те, що у Євросоюзі вже готують план дій на випадок, якщо українські оселі будуть холодними, а ЄС зіткнеться з новим потоком мігрантів, “які підуть за теплом та світлом”, і яких вже можна буде назвати “енергетичними біженцями”.
За словами польського політика, в Європі вже всі зрозуміли, що цієї зими Україна матиме серйозні проблеми з енергопостачанням. А відтак, може повторитися ситуація дворічної давнини, але у “більшому ступені”.
