Чому Україна бідна

Минулого року експорт товарів з України зріс майже на 10% і становив $47,3 млрд. Ріст забезпечили категорії: метали, руди, продукти харчування, хімпром та деревина і вироби з неї.

Ключовими статтями експорту для України є товари з низькою доданою вартістю. Це сировина, або товари з низьким рівнем переробки. Так, в ТОП-5 експортних категорій потрапила лише одна з високою доданою вартістю.

Наприклад, продаж металів в інші країни становить 25% від усього українського експорту. Експорт зернових та олійних культур — 21%. Рослинні та тваринні жири та руди — по 9%.

Водночас, машини, обладнання та механізми займають лише 10% українського експорту.

БізнесЦензор розбирався, який відсоток товарів з доданою вартістю ми продаємо на експорт і як змінилася його динаміка в 2014-2018 роках.

Для аналізу ми відібрали категорії товарів, які пройшли в Україні хоча б мінімальну обробку.

В 2014-2018 роках частка товарів з доданою вартістю в загальній структурі українського експорту була майже незмінною і становила 50%.

Що це означає? Ми сировинна країна, яка отримує половину валютної виручки від продажу простих товарів: зерна, руди та стальних напівфабрикатів.

Це низькомаржинальні товари з високою волатильністю міжнародних цін на них. Тобто, падіння цін на зерно або метал на міжнародних ринках з легкістю обвалить курс гривні.

Перефразовуючи: високі ціни на зерно, руду і сталь є більшим гарантом стабільності в Україні, ніж будь-який президент.

І через це Україна — в пастці глобалізації. Це коли ми продаємо сировину в інші країни. Там її переробляють у готову продукцію і продають в треті країни, в тому числі й нам.

Отримана з нашої переробленої сировини додана вартість вкладається підприємствами-конкурентами, на яких працюють українські мігранти, в нові виробничі потужності із ще більшим ступенем переробки. Натомість українські підприємства інвестують в інфраструктуру для вивозу сировини.

Ось чому розвинені країни обмежують експорт сировини для переробки внутрішніми гравцями. Сировина в німецькому експорті становить 4%, а у французькому — 3,3%.

Так ключовими статтями експорту розвинених європейських країн є машинобудівне та електротехнічне обладнання, автомобілі, комп'ютери, фармацевтика, оптика, літаки, локомотиви та судна.

Наприклад, в 2018 році Німеччина продала машинобудівного обладнання на $271 млрд, автомобілів — на $264 млрд, а фармпрепаратів — на $97 млрд. Франція машин та обладнання продала на $68 млрд, автомобілів — на $57 млрд, а літаків та космічних апаратів — на $52 млрд.

Тільки на парфумерії та косметиці Франція заробляє більше, ніж Україна на зерні

Детальніше про експорт товарів з високою доданою вартістю розвиненими країнами Європи можна прочитати в нашому попередньому матеріалі.

А як виглядає ТОП українського експорту з доданою вартістю? Набагато скромніше.

Минулого року ми продали на експорт машинобудівної продукції та обладнання на $4,6 млрд, олії та жирів — на $4,5 млрд, харчових продуктів — на $3 млрд, продукції хімпрому — на $1,8 млрд і виробів з дерева на $1,5 млрд.

ТОП позицій українського експорту з доданою вартістю

Також ми проаналізували співвідношення імпорту в Україну товарів з високою доданою вартістю та імпортом сировини.

В цілому ми імпортуємо товарів більше, ніж експортуємо: минулого року на 20% імпорту було більше, ніж експорту. Тобто країна має відємне зовнішньоторгове сальдо. Кожного року вона платить за кордон більше, ніж заробляє на продажі товарів.

Порівняно з 2017 роком, в 2018 імпорт товарів в Україну виріс на 15,2% — до $57 млрд.

Поставки машин та обладнання зросли на 20%, транспорту — на 9%, харчів — на 21%, мінеральних продуктів — на 13%.

В ідеальних умовах Україна має імпортувати сировини більше, ніж готових товарів. Чому сировини більше? Щоб переробляти її на наших потужностях, експортувати в треті країни, забезпечуючи населення робочими місцями, а бюджет — податками.

Наразі в Україні все навпаки. Частка імпорту з доданою вартістю в 2014-2018 роках була вище 60%.

Яких готових товарів ми імпортуємо найбільше? В ТОП імпорту категорія “Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання”. Таких товарів минулого року в Україну було імпортовано на $12 млрд.

Можна було б припустити, що Україна активно імпортує машинобудівне обладнання для розбудови потужностей з переробки нашої сировини для збільшення експорту товарів з високою доданою вартістю.

Насправді, ця категорія імпорту стала лідером завдяки поставкам в Україну електрокабеля для виробництва комплектів автомобільної проводки за толінговими схемами.

Як повідомляв БізнесЦензор, в Україні працює більше десяти заводів з виробництва комплектів автомобільної проводки та комплектуючих для побутової та комп`ютерної техніки. Сюди вони прийшли за дешевою кваліфікованою робочою силою, оскільки подібне виробництво вимагає багато ручної праці. Також у нас зручне географічне становище — контейнер з України в Європу йде декілька днів, а з Китаю — більше місяця.

Зараз на таких підприємствах працює більше 22 тисяч українців. Це виробництво, де з давальницької імпортної сировини складають комплекти для світових корпорацій.

Друге місце імпорту — легкові-вантажні автомобілі та інший транспорт. Третє місце — “продукція хімічної промисловості”. Це фармацевтична продукція, добрива, декоративна та побутова косметика, миючі засоби та інша продукція хімпрому.

Четверте — полімери, пластмаси та вироби з пластику. П'яте — продукти харчування.

ТОП позицій імпорту з доданою вартістю

Юрій ВІННІЧУК