Чи варто українцям готуватися до економічної кризи

Паніка, викликана поширенням коронавірусу COVID-19 країнами Єровпи та Америкою, обвалила світові фінансові ринки.

Ціни на нафту впали до рівня 1991 року, інвестори тікають в золото та американські державні облігації — найбільш надійні інструменти страхування фінансових ризиків.

Обсяги споживання товарів в усьому світі зменшуються, а темпи міжнародної торгівлі сповільнюються. Світ ризикує зануритися в нову економічні кризу. Найбільшу з 2008-2009 років.

Для України це означає падіння цін і попиту на основні експортні товари, девальвацію гривні, збільшення дефіциту бюджету і падіння доходів населення.

До того ж, МВФ відклав рішення про видачу нового кредиту на невизначений час через відставку Уряду Олексія Гончарука і призначення нового популістичного складу Кабміну Дениса Шмигаля, який може почати загравати з олігархами.

БізнесЦензор вирішив розібратися, чи дійсно Україна — на порозі нової економічної кризи? Для цього ми проаналізували, як змінилися ціни на основний український експорт. 

В України експортно орієнтована сировинна економіка. Найбільше всього ми продаємо на експорт сировинних товарів з низькою доданою вартістю та напівфабрикатів: зерно, олія, руда та сталь.

В 2019 році Україна експортувала сировини та напівфабрикатів на $34 млрд. А це 68% всього українського експорту.

Відповідно від зміни міжнародних цін на сировині товари потік валюти в Україну змінюється: ціни на сталь та зерно ростуть — надходження валюти зростає, ціни на нашу сировину падають — надходження, відповідно, зменшуються.

Наразі в світі через пандемію коронавірусу спостерігається зменшення попиту на споживання готових товарів, сповільнюються торгові і туристичні потоки.

Зменшення попиту на Commodities (сировині товари) яскраво видно на прикладі нафти.

На графіку чітко простежується падіння цін на нафту, зумовлене зменшенням попиту на неї і ціновою війною, яку розпочала Саудівська Аравія після того як не змогла домовитися РФ про обмеження обсягів видобутку. 

Зниження цін на нафту — сигнал про зниження цін на інші сировинні товари. В нашому випадку: на руду, сталь, зерно та соняшникову олію. А це більше половини всього експорту товарів з України.

Минулого року Україна експортувала зернових та олійних культур на $12 млрд, рослинних і тваринних жирів — на $5 млрд, чорних металів — на $8 млрд, а залізної та марганцевої руди на — $4 млрд. 

Так виглядає рейтинг експортних товарів України.

А як з початку року змінилася динаміка цін на ці товари? На наступному графіку показана динаміка цін на українські зернові в січні-лютому та на початку березня.

Так, експортні ціни на українське фуражне зерно (FOB Чорне море) в 2020 році знизилися на $11 за тонну. Ціни на кукурудзу та ячмінь в лютому просіли на $7 на тонну.

Значно гірша ситуація з цінами на соняшникову олію. Вони з початку року знизились на 17,5%. Україна — найбільший у світі виробник та експортер соняшникової олії.

Світові ціни на залізну руду, яку Україна щороку постачає іншим країнам на мільярди доларів, на початку лютого обвалилися на $15 за тонну. Однак протягом місяця ціни відновилися і майже досягли показників початку 2020 року.

Тож ми бачимо зниження світових цін на основні експортні продукти з України з початку 2020 року. Але наскільки це зниження масштабне? Ми порівняли рівні цін в березні 2020 року з березнем попереднього року.

На першому графіку — динаміка цін на українську фуражну пшеницю, ячмінь та кукурудзу, які з березня 2019 року по березень 2020 року були продані на експорт.

Чітко простежується тренд падіння цін на українські зернові в першій половині 2019 року, зростання у другій половині року і повторне падіння на початку 2020 року. Останнє викликане світовою панікою через пандемію коронавірусу. 

Так фуражна пшениця в березні 2020 року до березня 2019 року подешевшала на 3,7%, ячмінь — на 7%. Водночас кукурудза подорожчала на 3,5%.

Аналогічно ми порівняли ціни і на соняшникову олію, яка з березня 2019 по березень 2020 року подорожчала на 2,9%. Тобто, в березні 2020 року олія коштує дорожче, ніж в березні 2019 року. Хоч і тут також простежується різке падіння ціни з початку року, після стрімкого зростання восени-взимку 2019 року. 

Аналіз зміни цін на залізну руду, яка найбільше впливає на ціну сталі та прокату, показав зростання їх на початку березня цього року на 3,5% порівняно з аналогічним періодом 2019 року. Тобто зараз руда коштує дорожче, ніж рік тому.

Українські металурги, коли влада вирішила підняти ренту на видобуток руди, яка приносить українським олігархам десятки мільярдів чистого прибутку, скаржилися на різке падіння цін на руду і прогнозували збитки в галузі і скорочення робочих місць.

Але насправді падіння ціни на руду відбулося пілся різкого росту в середині 2019 року. Цей аномальний ріст видно на графіку. В липні 2019 року ціни на руду скакнули до $120/тонна через форс-мажорний дефіцит сировини на міжнародному ринку.

Він стався через техногену катастрофу в Бразилії, де в січні 2019 року прорвало греблю поряд з містом Брумадінью. В результаті припинили роботу місцеві залізорудні комібнати Vale Paraopebas, Vargem Grande та Брукуту. Це призвело до недовидобутку 90 млн тонн залізної руди в 2019 році.   

В 2018 році, наприклад, світова ціна на руду не піднімалася вище $80/тонна. 

То криза таки буде? 

Як бачимо з цього аналізу, наразі уже є підстави говорити про серйозні проблеми для українських експортерів та української валюти, які можуть виникнути через зниження світових цін на сировину.

Хоч ціни і знаходяться на рівні аналогічного періоду 2019 року, але вони продовжують знижуватись через паніку та активні темпи поширення коронавірусу в світі.

Також серйозною проблемою для української економіки та гривні є несподівана зміна уряду. Новий Уряд Дениса Шмигаля може почати загравати з олігархами, в умовах відсутності домовленностей з МВФ та потребу погасити протягом року $17 млрд зовнішнього боргу. 

Цього року уряд не зможе закрити потребу у валюті за рахунок іноземних спекулянтів, які протягом 2019 року завели в Україну майже $5 млрд для купівлі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

В 2020 році паніка, пов'язана з поширенням коронавірусу у світі, вгамувала апетити спекулянтів до ризику. Деякі навіть почали виходити з облігацій українського Уряду: з 2 по 6 березня портфель ОВЗГ нерезидентів зменшився на 1,6 млрд грн — до 124,4 млрд грн.

З отриманою від продажу ОВДП гривнею іноземні інвестори вийшли на міжбанківський ринок для купівлі долара. Щоб втримати курс гривні від різкого падіння Нацбанк вийшов з валютною інтервенцією. Як це виглядало, проілюстровано на графіку. 

Окрім того, через паніку на світових фінансових ринках, Міністерство фінансів відмовилося від проведення наступного аукціону з розміщення ОВДП, запланогованого на 10 березня.