Черговий аванс: спрощення візового режиму з ЄС не означає виходу режиму Януковича з ізоляції

Днями речник ЄС з питань торгівлі Джон Кленсі повідомив, що Україна і ЄС завершили “юридичну вичитку тексту угоди щодо поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі й технічне парафування відбудеться 19 липня у Брюсселі”. Дещо раніше Єврокомісія після тривалих дебатів таки рекомендувала Раді ЄС підписати зміни до Угоди про спрощення візового режиму з нашою країною. Полегшення стосуватимуться оформлення багаторазових віз на один рік для українців, які є родичами громадян ЄС, водіями міжнародних перевезень, технічним персоналом, що супроводжує журналістів, або особами, котрі супроводжують хворих на лікування. Крім того, простіше буде отримати візи посланцям громадських та релігійних організацій, що здійснюють візити до країн ЄС для участі в міжнародних заходах. Найбільші ж пільги дістали представники бізнесу та журналісти, які регулярно подорожують до країн Євросоюзу, — їм видаватиметься багаторазова віза на п’ять років. Для останніх зменшено перелік документів, що підтверджують мету поїздки.

Проте такі самі п’ятирічні багаторазові й безплатні візи мають видаватися також депутатам парламенту та облрад, суддям Конституційного і Верховного Судів, а також прокурорам національного і регіонального рівнів та їхнім заступникам, що викликало основні дискусії, адже саме в їхньому середовищі найбільше осіб, причетних до політичних репресій, що чиняться в Україні. Причому представники влади вже намагаються інтерпретувати заплановане на 19 липня завершення парафування Угоди про асоціацію та очікуване 23 липня підписання Угоди про спрощення візового режиму як свідчення відсутності ізоляції нинішнього українського режиму з боку ЄС і поглиблення владою євроінтеграції, про що постійно говорить Віктор Янукович. Зокрема, Андрій Клюєв заявив, що “Україна продовжує європейську інтеграцію не на словах, а конкретними щоденними справами”.

Водночас Тиждень уже повідомляв, що проти підписання Угоди про спрощення візового режиму на знак протесту проти порушення прав людини в Україні виступала віце-президент Єврокомісії Вівіан Реддінґ (відповідальна за правосуддя, фундаментальні права і громадянство), яку підтримав голова Комітету Європарламенту з міжнародних справ Елмар Брок. Чому ж за цих умов стало можливим ухвалення відповідного рішення?

Рішення Єврокомісії рекомендувати Раді ЄС підписати Угоду про спрощення візового режиму з Україною — лише початковий крок у довгому ланцюжку наступних, перш ніж документ стане частиною загальноєвропейського законодавства. Спочатку її має схвалити Рада ЄС, яка складається з профільних міністрів урядів усіх 27 країн, що входять до Євросоюзу, а потім ратифікувати Верховна Рада та Європарламент. І якщо з українськими депутатами ніякої інтриги не передбачається, то з єропарламентаріями все залишатиметься під питанням.

Аналогічна ситуація і з парафуванням Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, укладання якої в Євросоюзі пов’язували з припиненням політичних репресій та порушення інших демократичних свобод у нашій державі. Фактично йдеться лише про завершення розпочатого 30 березня цього року процесу її парафування (тоді обмежилися лише політичною частиною документа, а також першою та останньою сторінками економічного розділу). Натомість, за словами вже згаданого вище Джона Кленсі, далі почнуться технічні процеси з підготовки до підписання, зокрема переклад тексту офіційними мовами ЄС. При цьому, як і раніше, саме “рішення про підписання залежатиме від політичної ситуації в країні”.

Тож і рекомендація укласти Угоду про спрощення безвізового режиму, і завершення парафування Угоди про асоціацію та ЗВТ — лише чергові сигнали про те, що ЄС таки чекає на Україну, тримає двері відчиненими, готовий до поглиблення співпраці в будь-який момент. А все, що для того потрібно, — зміна політики нашої влади або її самої. І визначальну роль у цьому відіграють парламентські вибори в жовтні поточного року, до яких і прикута вся увага в Євросоюзі.

Георгій ГРИЩЕНКО