Будуємо нову Україну: як зміняться наші міста після перемоги

За підрахунками експертів, житловий фонд України зазнав шкоди на 40 мільярдів доларів. Загальна площа руйнувань складає майже 45 мільйонів квадратних метрів. За час війни 121 тисячу будинків було зруйновано або пошкоджено. А першого червня Мінрегіон звітував про 3,5 мільйони українців, які мають пошкоджену або зруйновану оселю.

Очевидно, що після перемоги зруйновані міста та їхню інфраструктуру будуть не лише відбудувати до довоєнного рівня. Зміниться сама технологія будівництва наших домівок. В першу чергу буде зроблений акцент на безпеці.

Другий, не менш важливий аспект — це фокус на новітніх технологіях енергоефективності та тепломодернізації під час відбудови зруйнованих та будівництві нових будинків.

З огляду на підготовку до нового опалювального сезону та велику кількість внутрішньо переміщених осіб влада вважає необхідним почати відновлення України якомога швидше.

“Нам потрібно діяти вже в цей час. Значну територію України ми вже звільнили — це понад тисячу населених пунктів. Для значної території зберігаються виклики — економічні, енергетичні, соціальні. Відновити шкільне навчання, забезпечити медицину для людей, дати переселенцям житло, гарантувати українцям роботу, захистити енергетику — це все важливо саме зараз, а особливо — напередодні зими”, — наголосив Володимир Зеленський під час презентації плану відновлення України.

 

 

Безпека у кожну домівку

Мова про непідготовленість споруд цивільного захисту — бункерів, бомбосховищ та укриттів — йшла ще до повномасштабного вторгнення дикої орди на нашу землю. На жаль, лише загибель тисяч наших громадян від бомбардування російських терористів звернуло увагу на цю проблему.

“Війна показала, що в Україні мало надійних укриттів. Значна частина не обладнана евакуаційними виходами, без доступу до систем водопостачання та водовідведення, не пристосована для зберігання продуктів харчування, не кажучи вже про спроможність захистити населення у разі застосування зброї масового ураження”, — зазначила голова партії “Слуга народу”, депутат Олена Шуляк.

З огляду на це урядом було підтримано розгортання в Україні мережі бомбосховищ, зокрема й у новобудовах. Відповідний законопроект (N7398) був розроблений законодавцями та підтриманий у Верховній Раді у першому читанні.

Цей законопроект має на меті створити такі умови, за яких мешканці новобудов матимуть змогу сховатися від вибухів, вибухових хвиль, ураження хімічними, бактеріологічними або радіоактивними речовинами.

За новими нормами орган державного архітектурно-будівельного контролю зможе відмовити у видачі сертифікату про готовність будівлі до експлуатації, якщо забудовник не завершить роботи з обладнання бомбосховища.

Також, цей законопроект передбачає спрощення процедури передачі земельних ділянок для розміщення захисних споруд цивільного захисту.

Іншими словами, наявність надійного бомбосховища буде чи не найважливішим критерієм під час будівництва нових багатоповерхівок чи житлових комплексів.

 

 

Впровадження новітніх технологій

На початку липня в швейцарському місті Лугано українські урядовці презентували план післявоєнного відновлення України на суму 750 мільярдів доларів. Особливу увагу приділили відбудові та модернізації житла й інфраструктури в регіонах України. Подальша, довгострокова відбудова планується на основі впровадження сучасних енергоефективних технологій та термомодернізації житлового фонду.

“Проблема енергоефективності була ще до початку війни. Зараз, коли ми будемо розбудовувати інфраструктуру і житловий фонд, ми повинні обов’язково концентруватися на засадах  енергоефективності”, — розповів міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов під час презентації.

Наразі рівень енергоефективності України відстає у три — п'ять разів від рівня країн Євросоюзу. За даними Мінрегіону, одними з цілей програми відбудови є збільшення енергоефективності будівель на 35 відсотків та зменшення на 50 відсотків витрат енергоресурсів на опаленні. Планується тепломодернізація житлового фонду зі встановленням теплових насосів для опалення та заміна газових котлів.

Як й житловий фонд, також планується відбудова й модернізація громадських будівель: майже тридцять тисяч будинків закладів охорони здоров’я та освіти пройдуть процедуру термомодернізації з майбутнім встановленням теплових насосів для опалення взимку та охолодження приміщення влітку. Ці насоси не використовують пальне для зігрівання, тому вони не тільки забезпечать бажаний температурний режим, а й сприятимуть зменшенню шкідливих викидів в атмосферу.

“При відбудові міст треба віддавати перевагу будинкам з низьким споживанням енергії, “пасивним” й “активним” будинкам, високоефективній системі опалення, тепловим помпам, і треба відходити від газу, відходити від вугілля, від усього цього”, — розповів у коментарі агенції УНІАН виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк.

Влада також планує будівництво тимчасового житла для 850 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Мова йде про тих, хто повністю втратив свою оселю.

З метою зниження втрат теплової енергії, скорочення споживання палива та підвищення надійності теплопостачання населених пунктів України планується оптимізація систем теплопостачання й заміна трубопроводів теплових мереж.

 

 

Фокус на людині

На думку експертів з урбаністики, державна політика з відновлення нашої країни має фокусуватися на людині. Не можна затягувати  з відбудовою українських міст та інфраструктури, бо якщо це станеться, то ми ризикуємо втратити тих громадян, які через війну виїхали за кордон.

Для ефективного вирішення ситуації з житлом виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк пропонує поділити переселенців на чотири категорії. Це допоможе більше сфокусуватися на тих, хто дійсно потребує першочергової допомоги з боку держави. Перша категорія — це люди в міру заможні, які через дефіцит безпеки виїхали в інші частини країни. В них є гроші, житло не зруйновано, тому їм потрібно менше уваги з боку держави.

“Друга категорія — це ті люди, в яких житло зруйноване, і вони перемістилися кудись на захід або в село, і їм немає куди повертатися. Цими людьми треба займатися, бо в них біда. В них немає ні роботи, ні житла”, — продовжив експерт Павлюк.

Третя категорія — переселенці, які також втратили житло, але вони виїхали за кордон. І це особлива категорія, бо наша країна має ризик їх втратити. Якщо їм не буде де тут жити, працювати, то вони залишаться за кордоном. Треба створити належні умови, щоб такі люди розуміли перспективу повернення в Україну і захотіли це зробити.

“І четверта категорія, про яку треба думати вже зараз, — це потенційні іммігранти, бо у нас буде дефіцит людей, дефіцит працівників, і нам вже зараз треба будувати для них соціальне житло, щоб міста мали фонд соціального житла, куди їх можна заселяти. І це буде аспектом економічного відновлення”, — зазначив експерт Павлюк.

Експерт вважає, що вже зараз в Україні треба будувати істотний фонд соціального житла. Ці помешкання будуть надані людям, для того, щоб вони могли оговтатися і якось спланувати своє життя.

“Якщо це буде високотехнологічне житло в енергетичному сенсі, то мешканці будуть платити дуже невеликі гроші за експлуатацію, опалення та енергетичні послуги”, — додав експерт.

Павлюк підсумував, що державі, перш за все, треба збудувати житло, щоб повернути людей з-за кордону, тобто сфокусуватися на третій групі, бо інакше ми їх втратимо. Також, потрібно приділити увагу другій групі — тим, хто втратив житло і перебувають в Україні.

“Змоделюємо ситуацію: в Україні набудували житла за чинними мінімальними нормами, люди отримують ключі … і наступного ж дня подають заявку на субсидію, оскільки в цих квартирах встановили газові чи електрокотли, а можливості сплачувати платіжки за гарантовано високими тарифами у них немає”, — розповідає архітекторка, креативна директорка проектної компанії АІММ Анна Іскіердо. 

Саме тому, наголошує експертка, при відбудові пошкодженого та будівництві нового житла дуже важливо, щоб воно було енергоефективним не лише на папері, а таким за своєю суттю. Бо інакше, в той час, коли Європа відмовляється від газу, ми ризикуємо самі ж собі підкласти бомбу уповільненої дії.

 

 

Джерела фінансування

Всі заходи повоєнної відбудови країни потребуватимуть значного фінансування. За проектом плану відновлення України, лише на поточні та капітальні ремонти існуючих житлових будинків планується витратити 25,7 мільярдів доларів. Ще біля трьох десятків мільярдів потрібно буде залучити для демонтування зруйнованого житла та будівництва нового.

150 тисяч квартир неприбуткового орендного житла для внутрішньо переміщених осіб коштуватимуть майже 9 мільярдів доларів. Також треба буде знайти значні кошти на фінансування іпотечного кредитування.

Модернізація систем централізованого опалення з використанням теплових насосів та біомаси потребуватиме майже 11 мільярдів доларів. У свою чергу модернізація об’єктів соціальної інфраструктури відповідно до принципів енергоефективності — 28 мільярдів доларів.

Програма з масштабної термомодернізації житлового фонду України: багатоквартирних і приватних будинків, встановлення теплових насосів для опалення та заміни газових котлів потребує фінансування у розмірі 60 мільярдів доларів.

Але з грошима у нас великі проблеми. Бюджет України відчуває щомісячний дефіцит у розмірі 5 мільярдів доларів. А щонайменше у цьому році потрібно буде до початку холодів відремонтувати тисячі пошкоджених будинків.

“В нас фактично відсутнє фінансування з Фонду Енергоефективності, відсутнє фінансування тепло-кредитів цього року. При цьому Фонд енергоефективності хоче збільшити фінансування відбудови та реконструкції будівель, що на мене погана ідея. Місцеві програми енергоефективності закрилися. Зараз енергоефективність, попри всі політичні балачки, залишається сиротою”, — зазначив експерт Святослав Павлюк.

Тому пошук джерел фінансування залишається актуальним питанням. Гроші не малі, й якщо залучати інвесторів, будь-то західні компанії чи грантова допомога від урядів інших країн, потрібні гарантії, що їхні гроші підуть на зазначені цілі, не комусь у кишеню.

 

 

Спочатку — ремонт, потім — житло мрії

Українській центральній та муніципальній владі зараз треба сфокусуватися на підготовці до нового опалювального сезону. До зими потрібно відремонтувати усі пошкоджені будинки, бодай засклити в них вікна та покрити дахи.

“Нам до зими треба в усіх будинках, які зазнали пошкоджень, поставити скло в вікна і накрити дахи… А в нас навіть немає реєстру пошкоджених будинків. Ми точно не знаємо, який об’єм цих пошкоджень”, — наголосив експерт Павлюк.

Уряд також повинен сфокусуватися на створенні сприятливих умов проживання для усіх груп переселенців, зокрема — тих, хто виїхав. А далі можна займатися розвитком міського планування і соціальної інфраструктури.

Судячи з плану відновлення країни, який був представлений цивілізованому світу, можна зробити висновок, що уряд має рішучість впроваджувати технології енергоефективності у домівках, інфраструктурі та будинках соціального значення при ремонті та відбудові, що зменшить споживання енергоресурсів — газу, вугілля та нафти — і знизить викиди вуглекислого газу у повітря.

Чиновники та політики, нарешті, звернули увагу на безпекове питання у наших будинках. Забезпечення мешканців багатоповерхівок та житлових комплексів надійними бомбосховищами та укриттями стане у майбутньому основним критерієм під час будівництва. Наші домівки стануть не лише енергоефективними для проживання, а й безпечними.

Якщо програма післявоєнної відбудови буде виконуватись, а держоргани будуть слідкувати за дотриманням нових вимог до будівництва в країні, то для пересічного українця це означатиме не лише теплі, комфортні та безпечні умови проживання у сучасному середовищі, а й менші платіжки за опалення й більш теплі кімнати взимку.

Тому наближаймо перемогу, готуємося до холодів і будуємо нову, безпечну та технологічну Україну.

Артур КРИЖНИЙ