Бразильське диво

У той час, коли світова економіка переживає кризу, бразильський ВВП росте як на дріжджах — 7,5% зростання у 2010-му, 3,6% у 2011-му. Прогноз на 2012-й — 4,5%. У 2011-му в Бразилії створили 2,3 млн. нових робочих місць, а безробіття спало до історичного мінімуму — 5,2%. Наприкінці 2011-го бразильська економіка перегнала британську та вийшла на шосте місце в світі. За два роки вона має перегнати французьку економіку і вийти на п’яту позицію.

Бразилія — молода країна з високим рівнем народжуваності. 27% бразильців віком до 14 років, а середній вік — 28 років. Серед 10 найбагатших представників Латинської Америки — четверо бразильців. За останнє десятиріччя 40 млн. бразильців стали середнім класом, який налічує тепер 100 млн. осіб. Протягом наступних двох років з убогості має вийти ще 16 млн. із 22 млн. бразильських бідняків. ВВП на душу населення Бразилії у 2011-му становив 12,9 тис. дол. (в Україні — 3,5 тис. дол.). Завдяки зростанню рівня життя дедалі більше бразильців купує, окрім їжі, побутову та цифрову техніку, автомобілі. Це означає зростання внутрішнього попиту. Через ріст чисельності середнього класу втрачають свої позиції ліві сили.

Однак за оптимістичними цифрами ховається не така вже приємна дійсність. Дохід на особу в Бразилії все ще втричі менший, ніж у німців чи британців. Бразилець ходить до школи в середньому на 4-5 років менше, ніж француз чи англієць. Його середня тривалість життя 72,6 року, що десь років на сім менше, ніж у розвинених країнах (в Україні 68 років).

На 13 млн. бідних бразильських родин припадає 0,4% ВВП країни, а на п’ять мільйонів багатих бразильців — 5,72% ВВП. Від убогості найбільше потерпають дев’ять північних штатів — колишній рабовласницький регіон. Там зберігаються бідність і висока корупція, а дохід на душу населення в три-чотири рази менший, ніж на півдні.

На півночі досі поширена напіврабська праця за копійки чи за їжу, а іноді навіть кримінально-рабська праця на плантаціях чи рудниках. У Центральній та Південній Бразилії тим часом виникають сучасні цивілізовані плантації, на яких вирощують фрукти й овочі, які експортують по всьому світу.

Федеральний депутат від партії “Зелених” Альфредо Сіркіс каже, що, крім матеріального поступу, найважча праця чекає на Бразилію у сфері освіти: “Потребуємо культурної революції, а розуміння цієї потреби у населення — мізерне. Коли бачимо, скільки інвестує в освіту Китай чи Південна Корея, то дух нам забиває, а у нас наука дрімає”... Бразильський публіцист Кловіс Россі зауважує: “Порівнюємо 200-мільйонну економіку з країнами втричі меншими. Якщо Бразилія буде розвиватися такими темпами, як зараз, то досягне рівня Великої Британії в 2040-му. Нашому хлопчику ще слід дорослішати... Британці від упадку імперії знають, що минулої слави не повернуть. А бразильці понад сто років вірять, що майбутнє буде кращим, ніж минуле і теперішнє. Завдяки цій вірі та оптимізму збуваються людські мрії”.

Ігор ТИМОЦЬ