Безсмертний: Стосунки Лукашенка з Путіним гіршими вже бути не можуть

- Пане Романе, у Білорусі затримали гендиректора “Уралкалію” після зустрічі з прем’єр-міністром Республіки… Російські експерти одразу ж сказали, що це політичний крок з боку Білорусі. Що на вашу думку, таким чином білоруська влада хоче показати Росії?

— Цей випадок класично показує, що таке Митний союз… За час мого перебування послом у Республіці Білорусь були ще гірші випадки. Наприклад, коли засновниками товариства були іноземні та білоруські особи, указом Лукашенка призначався директор, а той, який обирався акціонерами заарештовувався. Тобто річ, яка трапилася з гендиректором “Уралкалію” — характерна для білоруської влади. Ситуація в Білорусі така, що важко знайти директора відомого підприємства, який би 2-3 роки не відсидів, як кажуть у Білорусі, на хімії.

Подивіться на природу стосунків “Уралкалію” та Білорусі. Ця ідея належить самому Лукашенкові. Коли росіяни підняли питання приватизації за борги, то зустрічна пропозиція була така, щоб створити СП, яке б разом виходило на ринок. І прийшли до форми реалізації продукції через “Уралкалій”. Тобто вийшло породження пострадянської тоталітарної системи. Вже тоді було очевидно, що це добром не закінчиться. Так, як погано закінчилися проекти білорусько-польські, білорусько-голландсько-польські… Які з точки зору цивілізованого бізнесу перебувають у невизначеному стані. Тому те, що ми бачимо з “Уралкалієм” виглядає, швидше за все, закономірним.

- Лукашенко хіба не боїться зустрічних кроків з боку Росії?

— Ні. Лукашенко, щоб ви розуміли, перебуває у самодостатній системі, яка, на жаль, продукує тільки такі дії і жодних інших. Щодо його відносин з Путіним… Та вони гіршими й бути не можуть. Вони не тільки на людському рівні є поганими, вони й на міждержавному рівні є геть поганими. Їхні відносини як голів держав зведені до вузькопротокольних речей.

- Можливо, запитання прозвучить банальне, але  хіба наша держава, навіть на рівні розмірковувань, може прагнути союзу з державами, де питання вирішуються такими методами?

— У мене буде коротке слово — ні. Як я уже сказав, це класично характеризує Митний союз і тих, хто до нього входить. І які в ньому панують закони. Україна в якомусь об’єднанні з Лукашенком — для мене таке може приснитися в страшному сні. Це неприпустима річ, бо коли кажуть про Митний союз, я дивлюся не тільки на Росію, а й на Білорусь, Казахстан.

- Росія попередила Україну про юридичні економічні та політичні наслідки асоціації України з ЄС. Які це можуть бути наслідки?

— Та які можуть наслідки… Візьміть аналог — як входили в ЄС Балтійські країни. Спершу були розірвали будь-які відносини. З часом покрутилися-покрутилися, оглянулися, що газ постачати комусь треба. Ринок великий? Великий…

А труби, цукерки — це рани, які є сьогодні на відносинах між Росією та Україною, заживуть з часом. Позиція Росії — очевидна. Вони розуміють, що вхід України в євроспільноту — це кінець “третього Риму”. Звідси й поведінка їхня…А торгівельну війну добре ілюструють заяви Азарова, мовчанка Президента Януковича та розуміння реальної ситуації.

- А що означає мовчанка Президента?

— Мовчанка Президента означає, що, як каже прислів’я, “курчат рахують восени”. Поведінка Януковича не дає можливості повернути проти нього його ж електорат. Це дуже добре, що фінальна частина асоційованого членства України в ЄС випала на долю власне Януковича, як політика, як Президента України. Уявляю собі, якби зараз президентом був Ющенко… Що б це творилося на Сході України. І уявляю, які були б заяви Медведєва з Владіміром Владіміровичем. З часів Катерини Москва нічого іншого не придумала, як говорити, що усі гетьмани — зрадники. Нема і не буде президента в Україні, який би подобався Москві.

- Росіяни кажуть, що приєднавшись до угоди про Асоціацію, Україна перестане бути суб’єктом міжнародного права. Чи можете спростувати це твердження?

— Коли я слухаю російських аналітиків, мені завжди чується голос Кремля. Тези про газ, будемо чи не будемо ми суб’єктом міжнародного права чи коли Україна вступить у ЄС, завалить Росію європейськими продуктами, це тези, які, м’яко кажучи, не відповідають дійсності.

Я розумію, що це емоційні фрази російських політиків, тому що цифри свідчать про абсолютно протилежне. Наприклад, не ставши членом ЄС, Україна так і залишиться об’єктом у грі Росії з США та Європою. Ми не зможемо стати суб’єктом.

Як не крути, товарообіг з європейськими країнами з кожним роком зростає, а з Росією кон’юнктурно, залежно від ціни на газ, то зростає, то падає. Тобто я б сказав, що висловлювання російських чиновників емоційні, вони носять зобов’язальний характер для певних посадових осіб, але це не є жодним аналізом.

- Наскільки міцним є об’єднання, що називається Митним союзом і на чому воно тримається?

Міжнародні відносини — це насамперед врегульовані правила. Якщо взяти все, що написане на папері, що характеризує процедури ЄС, то це мільйон сторін тесту. А все, що описує процедуру відносин у Митному союзу, — це десять сторінок. Приблизно така ж відмінність у правилах гри… Скажімо, якщо ти в Європейському Союзі виходиш грати у футбол — ти граєш у футбол. А в Митному союзі ти приїхав на футбол, а проти тебе у боксерських рукавицях.

Це я кажу як людина, яка спілкувалася з людьми, які очолюють робочі групи з написання процедурних регламентних питань у Митному союзі. Там правила й процедури порівняно з ЄС, виглядають дикунськими.

- Що чекає на Україну після підписання Асоціації? Чи стане українська влада поступливішою щодо руху в напрямку європейської демократії та європейської економіки?

— Будь-який крок у бік цивілізованого світу несе за собою велику роботу в навчанні, у виконанні домашнього завдання, в інтегруванні до європейського законодавства, правил гри. Підписання будь-якого документу з МС абсолютно нічого не означає. Лише тягне за собою перетворення у васала.

Підписання Угоди про асоціацію для України — це не мета, а інструмент цивілізування українського суспільства і Української держави як такої. Точно так само як було зі вступом України в Раду Європи — це була не мета, а інструмент. Після підписання Угоди діятимуть правила, проводитиметься моніторинг, який зобов’язуватиме українську владу рухатися до правил, за якими живе цивілізований світ.

Оксана КЛИМОНЧУК