Президент Петро Порошенко та його Адміністрація нині пожинають гіркі плоди вочевидь недбалого підходу до формування своєї команди до виборів, які відбулися восени 2014 року. Що вже й казати про списки мажоритарників: через них до фракції в парламенті потрапила за “договорняками” купа політиків, яких важко контролювати. А список тоді формувався так: брали чи не будь-кого, хто був згодний і готовий вкласти свої ресурси. Тепер це відкриває перед президентом невеселу перспективу втратити контроль над значною частиною фракції, що в умовах формування де-юре нової коаліції може мати досить негативні наслідки.
Мабуть, найкращою фракцією в сенсі керованості була спочила в Бозі Партія регіонів. Ні, там, звичайно, існували свої неформальні підгрупи, інтереси котрих, а точніше олігархів, за чиєю квотою ці депутати з’явилися в парламенті, нерідко істотно різнились. Але помах руки вже теж спочилого в Бозі Михайла Чечетова робив дива: і люди Ахметова, і люди Фірташа, і люди Єфремова швидко та “правильно” натискали кнопки за всі рішення, диктовані з тодішньої Банкової. Натяки на фронду з’явилися хіба що на самісінькому схилку царювання Януковича: спершу під час різкого марш-кидка в Європу, потім наприкінці Майдану, коли реально засмерділо смаженою “депутатиною”. Та й слід визнати, що ПР — то була цілком реальна партія з величезною кількістю низового активу, не згадуючи вже про адмінресурс. Тобто з численним кадровим резервом.
Блок Петра Порошенка — цілковита протилежність. Це абсолютно віртуальна структура, що була створена вмить під щойно обраного президентом політика. Відповідно про відсутність нормальної команди немає сенсу нагадувати. Поговоримо краще про наслідки.
А вони ось які: замість більш-менш монолітної фракції сьогодні є 136 депутатів, котрі дуже часто мають абсолютно різні інтереси, схеми потрапляння до парламенту й плани. Голосують вони відповідно. Хто не вірить — голосування за відставку Кабміну вам у поміч. І річ навіть не в змові Банкової та певної групи нардепів, а в тому, що президентська фракція ніколи за весь час існування цього парламенту не була єдиною та консолідованою. Це, зауважимо, робить ВР однією з головних перепон на шляху реформ. Хтось скаже, що, навпаки, все добре, “зате в нас немає КПРС”. Але складно погодитися з тим, що партія часто не може сформувати загального погляду на проблеми. І хоча зараз, коли Петро Олексійович чітко сказав, що виборів не допустить за жодних умов, ті люди, швидше за все, таки підуть на черговий компроміс, це зовсім не означає їхньої нормальної спільної конструктивної роботи. У цьому сенсі навіть трохи моторошно від можливої відставки Яценюка, адже яким чином усі ці абсолютно випадкові люди, об’єднані брендом глави держави, збираються домовлятися, зрозуміти важко.
Отже, експерти виділяють кілька неформальних підгруп у складі фракції БПП. Найперша — це, зрозуміло, підгрупа, якою керує тандем Ігор Кононенко — Сергій Березенко з допомогою Олександра Грановського. Донедавна найбільший “любий друг” президента Кононенко навіть мав статус заступника голови фракції, але після останніх гучних корупційних скандалів формально цю посаду покинув. Але своєї ваги та реального статусу “смотрящєго” за фракцією від президента аж ніяк не втратив. До його особистої групи впливу, яку він створив більш ніж за рік, “розрулюючи” в парламенті справи від імені Петра Олексійовича, належить близько 25 депутатів. То, власне, насамперед вони не дали своїх голосів за відставку Яценюка. Ця підгрупа чи не єдина, представників якої можна назвати особисто відданими Порошенку. Саме її члени є головними виразниками інтересів президента. Цікаво, що Юрій Луценко, голова фракції, дотичний до неї зовсім не на таких ролях, як хотілося б самому досвідченому “борцеві”. Не входить до цієї групи, але підтримує з нею дуже добрі стосунки чимало бізнесменів, наприклад киянин Дмитро Андрієвський. Є і чимало депутатів, що “заточені” особисто під президента, але не входять у групу впливу Кононенка. Найяскравіші приклади — Ірина Геращенко чи екс-журналіст Володимир Ар’єв.
Окрім того, є ще й дуже цікава група аграріїв — те саме аграрне лобі, про котре так люблять говорити журналісти. До неї входять такі люди, як Андрій Вадатурський, Аркадій Корнацький, її неформальним головою називають Леоніда Козаченка. А головним патроном є екс-заступник глави Адміністрації президента агромагнат Юрій Косюк. Своїх людей агролобі має і в інших фракціях, але в БПП це чи не єдина група, об’єднана саме суто економічним інтересом.
Не можна обійти увагою і так звану групу УДАР. Так, хоча партії давно вже не існує, а всі її найяскравіші члени розбіглися до інших команд, група у фракції не зникає. Понад те, поговорюють, що Віталій Кличко навіть намагається підтримувати з нею комунікацію. Складно сказати, навіщо те йому, але логіку цього політика після його безславного зливу під БПП годі зрозуміти. До групи входять Наталія Новак, Сергій Алєксєєв, Тарас Кутовий, якого все мріють на Банковій відправити в міністри АПК, Валерій Пацкан та ін. Щоправда, більшість цих депутатів уже давно, по суті, є людьми президента. Як-от, наприклад, Оксана Юринець, котру намагалися використовувати як кандидата від Банкової на останніх мерських виборах у Львові, чи Оксана Продан, що, подейкують, усі пороги оббила в пошуках хлібної посади у виконавчій владі, але наразі безуспішно. Чи не найяскравіші представники цієї підгрупи Єгор Фірсов та Віктор Чумак спочатку перейшли до іншої, а нещодавно й зовсім покинули БПП.
Згадавши про Фірсова з Чумаком, не можна не згадати й про “Антикорупційну платформу”, що діє в надрах БПП з осені минулого року. Туди ввійшли, зрозуміло, крім названих депутатів екс-журналісти Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Світлана Заліщук та ще кілька людей. Сподівання на них були спочатку чималі, від підгрупи “єврооптимістів” очікували мало не захоплення влади всередині фракції. Багато хто сподівався, що їхня чисельність щодня зростатиме. Та, як показав час, корупційні зв’язки й старі інтереси набагато важливіші за якісь красиві пориви. Відповідно коли дійшло до реальної справи — намагання змусити Ігоря Кононенка скласти мандат через гучні звинувачення в корупції, то “Антикорупційна платформа” виявилася в очевидній меншості. Точніше, не так: її не підтримав ніхто. Саме цим, до речі, пояснив свій вихід із фракції БПП Фірсов. Мовляв, сидіти в одному човні з людьми, які освячують корупцію, не можу й не буду.
Так само в достатньо тісному контакті з УДАРом група депутатів, яких чутки пов’язують з одіозним екс-главою АП часів Януковича Сергієм Льовочкіним. Останнього асоціювали — й іноді небезпідставно — з партією Кличка. Отже, у кулуарах називають прізвища Віталія Чепиноги, колишнього райтера Юлії Тимошенко та Віталія Кличка, екс-журналістки Ольги Червакової, екс-ударівки Наталії Агафонової та ін. Не можна сказати, що Льовочкін проводить якусь свою окрему виразну політику всередині БПП. Просто це людина, яка зробила свою кар’єру із самого початку не тільки на документах тата — керівника пенітенціарної служби в Донецькій області, а й на вмінні правильно розкладати яйця в усі кошики. Ось і тепер Льова підсунув чимало яєчок у БПП й успішно лобіює власні інтереси.
Згадаємо прізвище і ще одного давнього Порошенкового “любого друга” — олігарха Олександра Третьякова, який офіційно є заступником голови фракції. На цю людину “заточені” небагато депутатів — восьмеро-десятеро, але вони є важливими постатями. Наприклад, Гліб Загорія, якому віщують міністерську посаду в новому складі Кабміну. Має свої креатури в БПП й очільник АП Борис Ложкін, котрий ревно захищає власні вотчини як у виконавчій владі (Міністерство інфраструктури), так і в законодавчій.
Читайте також: Віртуальна коаліція. Як відформатувалась парламентська більшість
Є зовсім дрібні групи впливу, як-от у скандального депутата Олексія Гончаренка. До неї належить, скажімо, Дмитро Голубов, очільник так званої Інтернет-партії України, котрого пов’язують із перформансами імені Дарта Вейдера під час виборчих кампаній.
Треба розуміти, що названі групи впливу включають аж ніяк не всіх нардепів. Більшість народних обранців і в БПП, і в усьому парламенті — це просто сіра маса, яка вирішує свої маленькі питання, не маючи серйозної підтримки й не входячи до постійних груп впливу. Тому вона найчастіше голосує так, як кажуть керівники фракції. А це згадані “любі друзі” Кононенко — Березенко — Грановський — Третьяков. Таким чином, кожне рішення, яке протягують через фракцію, Банковій дається потом і кров’ю банально через те, що члени власного парламентського філіалу переважно не є людьми з команди президента. Негатив такої ситуації відчуває на собі вся країна, щодня запитуючи: “А чому ж парламент працює так неефективно?”. Не забуваймо, що БПП — найбільша фракція в ньому. Отже, відповідь на поверхні.
Богдан БУТКЕВИЧ
Что скажете, Аноним?
[12:15 25 ноября]
[10:10 25 ноября]
[07:00 25 ноября]
16:00 25 ноября
14:30 25 ноября
14:00 25 ноября
13:30 25 ноября
12:30 25 ноября
12:00 25 ноября
11:00 25 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.