“Антиахметівський” законопроект між Мінфіном і Радою “загубив” десь 20 мільярдів податків від олігархів

Урядовий законопроект №5600, який на старті позиціонували як “антиахметівський”, через потенційне збільшення різних податків для бізнесу олігархів, — на шляху від першої версії Міністерства фінансів і до другого читання у парламенті “розгубив” потенційних десь 20 мільярдів гривень надходжень до бюджету. Зокрема, документ втратив практично всі норми, які найбільше стосувалися рудного бізнесу олігархів Ріната Ахметова, Вадима Новинського, Костянтина Жеваго та Ігоря Коломойського. Про це йдеться в сюжеті Анни Калюжної для Bihus.Info.

Журналісти порівняли всі редакції законопроекту — від мінфінівської до версії парламентського податкового комітету — і порахували, що якби Рада ухвалювала б перший варіант, то державний бюджет міг би додатково отримати з бізнесу олігархів приблизно на 12 мільярдів гривень більше ренти на руду, орієнтовно на 4-5 мільярдів гривень більше за рахунок скасування земельної пільги для гірничо-збагачувальних комбінатів, на 1,5 мільярди гривень більше за рахунок введення акцизу на виробництво “зеленої енергетики”, плюс — залучити на кілька сотень мільйонів гривень більше екоподатків. 

Найбільших змін на користь олігархів зазнали пункти, що стосуються підвищення ренти на залізну руду. Зараз в Україні рента нараховується на собівартість видобутої тонни руди і в середньому становить близько 3 доларів з тонни. Мінфін пропонував змінити цей принцип на загальносвітовий і оподатковувати суму ринкової вартості руди, використовуючи “плаваючий” відсоток. При нинішній ціні на руду це могло б принести бюджету до 12 мільярдів гривень додаткових надходжень.

Але вже до першого читання цей варіант був урізаний на третину, а при підготовці проекту до голосування в цілому у законопроекті з’явилась формула, яку можна назвати “Гуанчжоу -”(насправді Ціндао-, вибачте за помилку — ред). За нею пропонується оподатковувати не чисту ринкову вартість руди, а віднімати від неї ціну логістики по Україні і вартість дороги до порту Гуанчжоу (насправді порт Ціндао в Китаї, вибачте за помилку — ред). Застосована схема нагадує скандальну формулу “Роттердам+”, коли у вартість електроенергії враховували транспортування вугілля з нідерландського міста Роттердам в Україну, хоча при цьому фактично вугілля видобувалося в Україні. Ситуація схожа як мінімум тому, що далеко не завжди видобувачі руди везуть продавати її аж у Китай.

Запропонував цю правку голова профільного комітету з питань фінансів, податкової політики та митної політики, “слуга” Данило Гетманцев. Депутат появу формули в тексті пояснює так:

“Логіка в тому, що якщо ми оподатковуємо щось, ми не повинні оподатковувати витрати цього ж самого суб’єкта на доставку цього чогось до Китаю чи до будь-якої іншої країни. Ми не можемо оподатковувати витрати, ми маємо оподатковувати дохід”.

За інформацією джерел журналістів питаннями по оптимізації податків в 5600 на найвищому рівні опікувався партнер Ахметова по бізнесу нардеп Вадим Новинський. Його візити в Офіс Президента за 5 днів до реєстрації законопроекту зафіксував журналіст Михайло Ткач. Джерела ж Bihus.Info стверджують, що Новинського бачили у кабінеті одного з керівників ОП в компанії вже згаданого Данила Гетманцева.

Гетманцев не заперечує, що Новинський звертався до нього щодо норм в 5600, але “не пам’ятає, щоб ходив з ним до ОП”. Вадим Новинський спочатку заявив, що “це неправда”, але на уточнююче питання відповів, що “не пам’ятає” чи був разом з Гетманцевим у ОП.

За прогнозами економіста “Центру економічної стратегії” Юрія Гайдая, якщо законопроект ухвалять, то з нинішніми цінами на руду, компанії, що її видобувають, будуть платити навіть менше, ніж сьогодні.

Найбільшими видобувачами залізної руди сьогодні є компанії олігархів Ріната Ахметова, Вадима Новинського (спільно з Ахметовим), Костянтина Жеваго, Ігоря Коломойського (спільно з Ахметовим). Марганцевою рудою, яку теж торкаються зміни, опікуються компанії Ігоря Коломойського. За 2020-й фірми цих людей спільно отримали близько 40 мільярдів гривень чистого прибутку, а ренти ж сплатили менше, ніж
4 мільярди гривень. Цікаво, що у вже у 2021-му їхні заробітки ще зросли. Наприклад, “Метінвест” Ахметова-Новинського за півроку 2021-го отримав в 5 разів більше чистого прибутку, ніж у 2020-му. А Полтавський ГЗК Жеваго, за даними Цензор.нет, у 2021-му практично потроїв чистий прибуток.

Цікаво, що це вже не перша спроба запровадити світовий підхід до оподаткування. Офіс Президента робив схожі пропозиції ще восени 2019-го, але консультації тоді затягнули на рік, а коли прийшов час ухвалювати законопроект, так звана “група Павлюка”, а також інші депутати, які регулярно діють в інтересах олігарха Ріната Ахметова, заблокували ухвалення законопроекту доки комітет не повернувся до нарахування ренти на собівартість руди.

З проекту на різних етапах “вичистили” й інші норми, які початково пропонував Мінфін. Зокрема, екологічний податок від гірничої промисловості (найбільші компанії — у Ріната Ахметова та Костянтина Жеваго), який в першій версії пропонувалося підняти з 49 копійок до 1.50 грн за тонну (в найпершій же версії — навіть до 3 грн, але цей варіант навіть не дійшов до парламенту), в результаті пропонується підвищити лише до 54 копійок. Таку правку до законопроекту також запропонував голова податкового комітету Данило Гетманцев, а комітет підтримав її.

Також до Ради не дійшла норма про скасування пільги на земельний податок для гірничо-збагачувальних комбінатів, яка була в першій мінфінівській версії проекту. Зараз гірничодобувні підприємства платять лише 25% земельного податку, а не 100%. Мінфін пропонував вилучити цю норму, тобто скасувати пільгу. Але вносити в Раду законопроект з цією пропозицією Кабмін не став. За даними “Економічної правди” Мінфін планував за рахунок скасування пільги додатково отримати в бюджет близько 4-5 мільярдів гривень.

Крім цього, податковий комітет також відмовився встановлювати акциз на виробництво “зеленої електроенергії” у розмірі 3.2%. Нині фіксований “зелений тариф” в Україні для великих сонячних і вітряних станцій є високим (він більший, ніж, наприклад, у Німеччині). І для станцій, які побудовані до 2021 року, він буде незмінним до 2030-го року. При цьому найбільшим власником “зелених станцій” в Україні є Рінат Ахметов. Згідно із даними самої компанії “ДТЕК ВДЕ”, за перше півріччя 2021-го року тут вп’ятеро збільшили прибуток із “зеленки” у порівнянні з аналогічним періодом 2020-го року.
Мінфін планував додатково отримати з цього джерела приблизно 1,5 мільярди гривень до бюджету.

Член податкового комітету ВРУ Андрій Мотовиловець пояснив журналістам, що норму не стали залишати, бо “Мін’юст переконав депутатів, що виробники подаватимуть в міжнародні суди, а виграти їх шансів мало”.
Єдина “антиолігархічна норма”, яка збереглася у первісному вигляді — екоподаток на викиди СО2, який нині становить 10 грн за тонну викидів і який планують підняти до 30 грн (близько 1 євро). Втім, це зростання все одно не є суттєвим, адже, для порівняння — у Іспанії цей податок становить 15 євро, у Франції — 45 євро, а в Норвегії — майже 60 євро. Завдяки нормі до бюджету має додатково надійти понад 2 млрд грн. 

За приблизними підрахунками, які підтверджують експерти, якщо законопроект буде ухвалено в такому вигляді, то “завдяки” Кабміну і членам парламентського податкового комітету олігархи не доплатять в бюджет близько 18-20 мільярдів гривень у 2022 році у порівнянні із запланованими Мінфіном цифрами.

Анна КАЛЮЖНА