АМКУ не може розгледіти Коломойського у хлорці

Наприклад, якщо Рінат Ахметов загрожує відсутністю електрики, то Ігор Коломойський може шантажувати відсутністю води.

І Антимонопольний комітет (АМКУ) роками потурає такому стану речей, дозволяючи великим ставати ще більшими та ще міцніше брати країну в заручники.

Ось як це АМКУ зробив на прикладі Ігоря Коломойського та ринку хлорки — найрозповсюдженішої в Україні хімічної речовини для очистки питної води в наших домівках.

Транзакція через “Прозорро. Продажі”

19 вересня 2019 року Дніпропетровська обласна рада провела в системі “ProZorro.Продажі” аукціон з продажу цілісного майнового комплексу “Аульської хлоропереливної станції”.

Переможцем було обрано ТОВ “Агенція “Мега Плюс” (місто Дніпро), яке запропонувало на аукціоні 30,15 млн грн.

Законність приватизації майна комунального підприємства “Аульської хлорпереливної станції” була предметом багатьох журналістських розслідувань, а також перебувала в полі зору правоохоронних органів, які відкрили низку кримінальних справ.

Крім того, Антимонопольний комітет більше року досліджує дотримання законодавства про захист економічної конкуренції по цьому придбанню.

Адже, дозвіл на транзакцію ні продавець — Дніпропетровська облрада, ні покупець — “Агенція “Мега Плюс” в АМКУ не отримували.

Але дані про результати такого тривалого дослідження невідомі громадськості. І припускаємо, що справа може завершитись нічим.

Що ж так довго досліджує Комітет?

Насправді проблема набагато ширша, ніж просто придбання фірмою активів Аульської хлорпереливної станції без дозволу АМКУ. Адже в Україні існує всього один великий завод з виробництва рідкого хлору — АТ “Дніпроазот”.

І є лише одне підприємство, яке здійснює його транспортування та має спеціальне обладнання для його переливання — Аульська хлорпереливна станція.

Тому не потрібно пояснювати, що станція — це унікальне стратегічне підприємство, яке забезпечує приблизно 80% водоканалів України хлором, який використовується як дезінфектант для знезараження питної води.

Забезпечити конкуренцію “Дніпроазоту” імпортним ресурсом — без Аульської станції також неможливо.

З-за кордону хлорку везуть у великих залізничних цистернах. А на водоканали по Україні хлорка має потрапляти у невеликих балонах визначеного розміру.

Перелив з цистерн у балони може здійснюватися лише на Аульській станції, яку тому і будували на Дніпропетровщині, неподалік від заводу “Дніпроазот”, щоб недалеко возити небезпечну речовину від виробника до місця роздрібного фасування.

Тобто, від роботи цієї станції залежить чи буде у нас з кранів текти придатна для споживання вода чи ні.

Отже, проходження в Антимонопольному комітеті нотифікації цієї транзакції не було б простим. Та одне з питань, яке мав би вивчити та перевірити АМКУ: чи не купує Аульську станцію компанія, пов’язана з “Дніпроазотом”, щоб законсервувати свою монополію на питну воду в Україні?

Коломойський за Житніковим

Щоб зрозуміти, хто є справжнім вигодонабувачем стратегічних активів Аульської хлорпереливної станції, повернемось до приватизаційного аукціону.

Початкова ціна об’єкта приватизації становила — 11,5 млн грн. Ціна, запропонована переможцем — 30,2 млн грн. З переможцем 18 жовтня 2019 року було підписано договір.

Єдиним засновником ТОВ “Агенція “Мега Плюс” є фізична особа — Житніков Андрій Іванович, який є також власником адвокатського об’єднання “Житніков, Бороденко і Партнери”.

Крім переможця в аукціоні брали участь ще три компанії: АТ “Дніпроазот”, ПП “Торгбудова” (обидва — м. Кам’янське, Дніпропетровська область), ТОВ “ФК “Фінгруп Фактор” (м. Дніпро).

“Агенція “Мега Плюс” прийшла на торги, не маючи значних фінансових здобутків у своїй історії.

Адже результат господарської діяльності товариства у 2018 році дорівнював 100 грн, а вартість активів становила всього 2800 грн — навіть стіл і стілець коштують дорожче.

Звідки ж 30 мільйонів у товариства, яке фактично не вело жодної господарської діяльності?

За які кошти та в чиїх інтересах маловідомий адвокат із Дніпра придбав унікальне стратегічне підприємство з річним оборотом 300 млн грн?

Та чи дійсно “пустишка” “Агенція “Мега Плюс” перемогла на аукціоні хімічного гіганта “Дніпроазот” в справжній конкурентній боротьбі?

Важлива інтрига.

Не є секретом, що за офшорними акціонерами “Дніпроазоту” з Кіпру, Британських Віргінських островів, Сент-Кітс та Невіс ховається сфера впливу олігарха Ігоря Коломойського.

І зрозуміло, що концентрація активів Аульської хлорпереливної станції “Дніпроазотом”, скоріше за все, була б заборонена конкурентним відомством.

Оскільки за таких умов було б занадто очевидне формування монопольної вертикалі: єдиний виробник рідкого хлору — єдиний його фасувальник. Припускаємо, що цього не могли не розуміти в АТ “Дніпроазот”.

Також ще “свіжа пам’ять” про зупинку “Дніпроазотом” цехів з виробництва рідкого хлору у червні 2018 року, коли підприємство відмовлялось його виробляти до надання погодження АМКУ на підвищення ціни хлору.

Тоді ситуація із виробництвом рідкого хлору загрожувала відсутністю в Україні питної води та санітарно-епідеміологічною катастрофою.

І тільки наявні запаси цієї речовини на Аульській хлорпереливній станції та забезпечений з її допомогою імпорт допомогли уникнути повного колапсу та витримати монопольний шантаж олігарха. Це було предметом розслідування СБУ, яке також досі не завершено.

Але навіть “легкий шантаж” з боку “Дніпроазоту” все-таки призвів до підвищення цін на рідкий хлор, і, як наслідок, зростання тарифів на водопостачання.

АМКУ розпочав справу за ознаками зловживання монопольним становищем. Інформація про результати її розгляду також відсутня.

В той же час, за інформацією з численних журналістських розслідувань, “Агенція “Мега Плюс”, має ознаки фіктивності, а єдиний засновник фірми адвокат Андрій Житніков є одним із керівників ТОВ “Кременчуцька металургійна компанія” (м. Кременчук, Полтавська обл.), пов’язаного з групою “Приват” Коломойського.

Отже припускаємо, що схема приватизації активів унікального стратегічного підприємства Аульської хлорпереливної станції може свідчити, що їх кінцевим контролером став не адвокат Житніков, а олігарх Коломойський.

І за бажанням олігарх може шантажувати українців та владу відсутністю питної води.

АМКУ міг би цьому зашкодити, якби розпочав справу за ознаками порушення законодавства та за результатами її розгляду прийняв рішення про накладення штрафу і повернення активів Аульської хлорпереливної станції до комунальної власності.

Але, як бачите, цього не робить. Тому, якщо завтра у нас почнеться водний шантаж, ви маєте точно знати, хто в цьому винен.

Олена ПОКАНЄВИЧ, фахівець з конкуренційного права та M&A платформи “Ліга антитрасту”