Європа чекає сигналу від Колеснікова щодо розбудови євроколії

Якщо раніше українські чиновники негативно ставилися до цієї затії, то тепер в цілому підтримують таку ідею. Щоправда, як повідомили джерела, реалізація цього проекту можлива, за умови, що в якості інвестора виступить європейська сторона, і це буде окремо побудована магістраль на основі європейського рухомого складу.

Обговорення проекту будівництва євроколії до Львова почалося ще при Георгії Кірпі. Передбачалося широку колію протяжністю 400 км, яка була побудована за часів СРСР для перевезень руди на меткомбінати в Силезії і польського вугілля у зворотному напрямку, і далі використовувати для вантажних перевезень. Адже розвиток пасажирських перевезень по цій лінії, що проходить в основному через малонаселені райони і промислові зони, не має сенсу. Тим більше з використанням пострадянських потягів. Проте всі подальші керівники транспортного відомства і “Укрзалізниці” цей проект не підтримали.

Остаточно робота над проектом була заблокована при Йосипі Вінському. Незважаючи на відповідні доручення Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко, в березні 2008 року він заявив: “Моя позиція — нашу колію провести на територію Польщі. У нас є 400 км нашої колії на території Польщі, з її допомогою ми здійснюватимемо перевезення. Зараз ми працюємо на кордоні для того, щоб зробити візки, які дуже швидко змінюють колію, — це набагато дешевше і ефективніше, ніж займатися цією нісенітницею — робити дорогу з європейською колією, по якій ніхто не їздитиме”.

У той самий час експерти говорять, що 80 км євроколії до Львова будуть дуже зручними для пасажирських перевезень. Це дасть можливість використовувати європейські швидкісні поїзди, а при організації спільного прикордонного контролю не потрібно буде стояти дві години на кордоні. Євроколія також не буде зайвою з погляду дуже поганого стану автодоріг у напрямку кордону з Польщею.

Львівська міська влада вже запропонувала проект, яким окрім безпосередньо євроколії передбачається будівництво у Львові нового терміналу з розташуванням “європейських” шляхів у підземному рівні поблизу існуючого вокзалу, а також продовження лінії до аеропорту. Вартість проекту становить близько 500 мільйонів євро, в т.ч. близько 150—200 млн. євро на придбання поїздів.

Ініціатори проекту розглядають організацію руху поїздів за маршрутами Берлін-Львів (6 год. шляху), Львів — Братислава — Відень (5,5 год.) і Варшава — Львів (4 год.), а також по 2 кругорейси в день (рейковий автобус) за маршрутами Львів — Краків (3 год.), Львів — Люблін (3 год.) і Львів — Жешув (2 год.). Одним із аргументів влади Львова є той факт, що Краків щороку відвідує близько 10 млн. туристів, а зіставний за туристичним потенціалом Львів у 10 разів менше.

Проект підтримують міністерство транспорту Польщі й Польська залізниця. Про свій інтерес також заявляла Бельгійська залізниця, що реалізувала аналогічний проект у Литві з доведенням європейського шляху до Вільнюса. А ще в лютому 2008 року про підтримку проекту заявляв і віце-президент Єврокомісії Жак Барро, який запропонував українській стороні провести зустріч в Амстердамі 17—19 березня 2008 року під час Міжнародного конгресу з розвитку швидкісного руху. Про це були поінформовані МЗС України і Мінтрансзв’язку. Але у результаті до Амстердама ніхто не поїхав, оскільки “Укрзалізниця” почала економити на закордонних відрядженнях. Європа розцінила таку економію по-своєму, і на якийсь час переговори по євроколії були припинені.

Нині ж ситуація змінюється. Як повідомив головний лобіст цього проекту в Європарламенті, колишній міністр транспорту Польщі Богуслав Ліберадзкі, наприкінці березня він уже зустрічався і обговорював тему євроколії з Андрієм Клюєвим і Борисом Колесніковим. За його словами, українські віце-прем’єри виявили цікавість. Але, як бачимо, конкретних дій уряд України досі не зробив. Хоча саме зараз є всі шанси до 50% вартості проекту профінансувати з бюджету ЄС.

Олександр АРБУЗОВ