Чорний — найгірший показник, зелений — найкращий

З грудня в Запоріжжі, за підтримки міського управління з питань екології, Світового банку та Запорізької торгово-промислової палати, пройшов семінар “Екологічне рейтингування промислових підприємств Запоріжжя”. Головна мета семінару — презентація інформаційно-екологічної методики PRIDE, яка допоможе скласти рейтинг екологічної безпеки, а також допоможе оприлюднити інформацію про стан екологічної безпеки у промисловості.

Суть проекту — доступне інформування громадськості про діяльність промислових підприємств. Запроваджений рейтинг показуватиме, які підприємства дійсно дбають про природоохоронні заходи, які займаються цим час від часу, а які взагалі нічого не роблять у плані поліпшення стану навколишнього середовища.

Проект екологічного рейтингування вже давно діє у кількох країнах світу: Китаї, Гані, Індонезії, Індії, В'єтнамі. В Україні реалізація цього проекту триває у Львові.

Забуваєш подбати про екологію — отримаєш “чорну мітку” Хуа Ванг, провідний спеціаліст Світового Банку з питань охорони навколишнього середовища:

— За 10 років з питання присвоєння рейтингів підприємствам у природоохоронній діяльності я працював у багатьох країнах, крім України. Стосовно основної суті рейтингу, то він полягає в тому, що визначається за категоріями, і при цьому кожній з них відповідає свій колір.

За шкалою, озвученою спеціалістом Світового банку, випливає, що “зелений” колір буде присвоєно підприємству, якщо з боку адміністрації промислового об'єкта існують всі необхідні кроки стосовно охорони навколишнього середовища та шкоди природі від діяльності саме цього заводу немає. “Блакитний” — дотримання всіх екологічних стандартів. “Жовтий” — існують незначні порушення. “Червоний” — є значні порушення, але приймаються кроки з їх подолання. “Чорний” — завдання значних збитків навколишньому середовищу і невживання заходів з вирішення існуючих проблем.

На другому етапі цього процесу вже розробляється стратегія інформування громадськості з отриманих результатів.

За словами Хуа Ванга, у деяких випадках до ЗМІ подається тільки інформація про позитивні результати рейтингу, а негативні — тільки керівництву компаній. При цьому визначають чіткий строк подолання існуючих негараздів (у середньому 6 місяців). Після чого знову проводиться оцінка, й тоді вже інформація повністю передається громадськості.

Навіщо це потрібно підприємствам? Як відзначив Хуа Ванг, на деяких підприємствах немає комплексної оцінки екологічної природоохоронної діяльності, немає порівняння з іншими виробництвами. Через таке рейтингування підприємства одержують можливість переоцінити свою роботу з охорони навколишнього середовища. Окрім того, багато підприємств із позитивним рейтингом використають цей факт для підвищення іміджу й реклами. У той же час навіть підприємства з “чорним” рейтингом примудряються також використовувати здавалося б негативний факт для реклами, обіцяючи все виправити й визнаючи відкрито свої недоліки.

На Львівщині зелених підприємств не виявлено

Пілотний проект “Екологічний рейтинг підприємств — забруднювачів Львівщини” представники Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області реалізовували спільно з громадською організацією “Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля” за фінансової підтримки Організації з економічного співробітництва і розвитку (Франція). Результатами проекту з учасниками семінару поділилася представниця ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля” Зоряна Козак.

Зоряна Козак:

— Екологічний рейтинг протягом 2007 року проводився за результатами діяльності підприємств-забруднювачів у 2006 році. Для здійснення екологічного рейтингу за 2006 рік було відібрано 45 підприємств Львівщини, які оцінювалися за 15 критеріями і серед яких не було шкідливих викидів. До цих критеріїв належали виключно зусилля підприємств з впровадження природозберігаючих заходів та технологій, відсоток прибутку, який виділяється на охорону природи, суми штрафних санкцій та кількість аварій тощо. Виходячи з критеріїв Екологічного рейтингу, підприємства-забруднювачі розподілилися на п'ять категорій, які представляють п'ять рівнів відповідно критеріям Екологічного рейтингу. Категорії позначаються кольорами (від найкращого дотримання підприємствами екологічних вимог до найгіршого) — зелений, синій, жовтий, червоний, чорний.

За даними пані Козак, підсумки рейтингування львівських промислових підприємств невтішні. 22 підприємства потрапили до “чорної” категорії, 7 підприємств — до “червоної” категорії, по 8 підприємств — до “жовтої” та “синьої” категорій. І що найголовніше, до “зеленої” категорії не потрапило жодне підприємство.

Про те, якими кольорами будуть пофарбовані запорізькі промислові гіганти, говорити ще зарано. Та головне в тому, що представники підприємств, екологи та громадськість одностайні в тому, що проект вартий реалізації. Чи зможе він змусити власників підприємств краще займатися природоохоронною діяльністю, покаже час.

Думки з приводу реалізації проекту “Екологічне рейтингування промислових підприємств” в Запоріжжі

Ігор Бройде, начальник управління з питань екології міськради:

— Ситуація в Запоріжжі критична, активність населення й громадськості росте, треба використати весь передовий світовий досвід для стимулювання природоохоронної діяльності промислових підприємств. Зараз ще триває робота з оцінки ризиків. Дуже важко тільки за показниками викидів визначити шкоду. Ще складніше довести ступінь вини того чи іншого металургійного комбінату, але оцінити позитивну роботу в природоохоронній діяльності можливо. При добрій волі всіх ми зможемо одержати позитивні результати в нашому місті.

Микола Сілін, головний спеціаліст з охорони природи й радіаційної безпеки ВАТ “Запоріжсталь”:

— Всі критерії, за якими планується проводити рейтингування, вся ця інформація вже сьогодні передається контролюючим органам. Хотілося б, щоб ця програма не стала дублюванням того, що вже є. Ми знаємо наші проблеми, й треба дійсно зробити так, щоб оцінювалася реальна робота й внесок на кожному етапі поліпшення ситуації в екології.

Олександр Багін, представник громадських екологічних організацій:

— Думаю, що необхідно розбити підприємства на групи за специфікою виробництва і вже в рамках цих груп проводити рейтингування. Треба обговорити весь спектр можливих критеріїв і визначити консенсусом ті, які будуть максимально влаштовувати більшість (критерії повинні бути об'єктивні й справедливі). У цілому цю ідею підтримали громадські організації ще на весняному семінарі. Вважаємо, що правильно підібрані певні критерії створять умови й стимули для виявлення недоліків у природоохоронній роботі.

Ігор Кичко, голова Запорізької міської організації Партії зелених України:

— На мій погляд, реалізація вищезазначеного проекту — дуже важливий крок на шляху покращання інформування людей та поліпшення екологічної ситуації в цілому. Громадськість Запоріжжя має знати, хто і як виконує свої природоохоронні обов'язки, і робити свої висновки, виходячи з тих чи інших результатів.

Роман ПРЯДУН