Громада хоче знати все, що пов'язане з ураном

Як відомо, брак достатньої і достовірної інформації, як правило, породжує різноманітні плітки інколи (навіть містичного характеру. Тому актуальною нині є тема, що стосується будівництва підприємства на базі Новокостянтинівського уранового родовища. Цьому було присвячено відкриті громадські слухання, де фахівці розповідали про плани і екологічні наслідки роботи цього підприємства та відповіли на численні запитання присутніх депутатів райради, сільських голів, керівників підприємств, установ, організацій району. За словами автора проекту будівництва хвостосховища відходів гідрометалургійного заводу підприємства, головного інженера СхідГЗК Юрія Тархіна, створення гірничо-видобувного та переробного підприємства на базі Новокостянтинівського родовища передбачає будівництво гідрометалургійного заводу, промисловим відходом якого є вилужена руда із залишковим вмістом природних радіонуклідів. Ці відходи за фізичним станом, природою утворення та з радіологічних показників належать до класу “Техногенно підсилене джерело природного походження”.

Екологічно обґрунтованим способом утилізації відходів гідрометалургійної переробки уранової сировини є їх використання в процесі виробництва твердіючої суміші для заповнення шахтного виробленого простору. Світовою практикою доведено, що основним способом охорони навколишнього природного середовища та людини від шкідливого впливу промислових відходів, що вміщують радіонукліди, є їх зберігання в ізольованих умовах, їдоки пройде остаточний розпад радіонуклідів.

З метою організованого екологічно-безпечного зберігання відходів від переробки уранової сировини Новокостянтинівського родовища передбачено будівництво сховища, що відповідає сучасним санітарно-гігієнічним та протирадіаційним вимогам. З практики складування та зберігання відходів з урахуванням нових досягнень науки і техніки, з метою мінімізації негативних впливів на довколишнє середовище під час будівництва, експлуатації та зберігання відходів передбачається побудувати хвостосховище в безіменній балці поблизу села Лутківка, яка, на думку фахівців, найкраще відповідає всім вимогам і критеріям. Проектована ємкість сховища відходів переробки уранової сировини — 43,125 млн. Очікуваний об'єм складування під час розробки рудородовища складає 34,816 млн.

Будівництво хвостосховища включає роботи з вилучення родючого шару грунту та суглинку на площі сховища влаштування суглинистих огороджувальних дамб, формування ізолюючого шару з суглинку, покриття днища та внутрішніх відкосів сховища геомембраною. Для забезпечення життєдіяльності комплексу облаштовуються комунікаційні мережі. Технологія підготовки відходів до складування передбачає зневоднення відходів, змішування їх з відсівом та цементом. Вода, що утвориться під час зневоднення відходів, повертається в технологічний процес ГМЗ. Очищення обладнання на вентиляційних каналах забезпечить стан повітря у нормі. Після затвердіння суміші в сховищі здійснюється рекультивація земель, що забезпечить природний радіаційний фон території.

Варіант розміщення схову поблизу Лутківки потребує земельного відводу площею 562,367 га, у тому числі землі пайовиків 543,797 га, полезахисні лісосмуги і польові дороги — 8,56 га. По закінченню експлуатації та рекультивації сховища прилегла територія рекультивується для сільськогосподарського або лісогосподарського використання. Територія виведених земель обмежується площею сховища — 290 га. Будівництво хвостосховища на переконання проектантів дасть можливість мінімізувати шкідливий вплив відходів переробки уранової сировини на навколишнє середовище і людину, забезпечити відпрацювання запасів родовища; підвищити зайнятість місцевого населення; забезпечити надходження до місцевих та державного бюджетів. Капітальні вкладення в будівництво сховища — 711 млн. грн. Кількість працюючих 75 осіб.

Загалом вплив сховища відходів переробки уранової сировини прогнозується в цілому в межах, встановлених вимогами діючих санітарних норм і Законів України.

Доповнив колегу директор ДП “Дирекція” Сергій Рябцев, який зазначив, що паралельно з розвитком виробництва в Малій Висці розвиватиметься і соціальна та побутова сфери, будуватиметься житло тощо.

Згідно Програми робіт по відведенню земельної ділянки площею 579 га та будівництва сховища відходів передбачено дев'ять етапів, терміни яких розтягнуться з вересня 2008 року до 2012-2013 років і включатимуть всі заходи — від створення комісії по вибору земельної ділянки під сховище до будівництва першої черги хвостосховища.

На думку Оникіївського сільського голови Валерія Палія у зв'язку з функціонуванням такого об’єкта поблизу, сільські ради, зокрема і Оникіївська, мали б за рахунок держави отримати соціальні преференції у вигляді екологічних коштів, пільгової електроенергії тощо, а також кошти на соціальні потреби — будівництво житла, закладів культури та медицини тощо. А Мануїлівський сільський голова (на території ради якраз і розташована Лутківка) Михайло Баранік вважає (такої ж думки і виконком сільської ради, який очолює М.Баранік), що перш, ніж будувати такий об'єкт на території сільради, треба було б обговорити перспективи розміщення об'єкту на території серед населення, вирішити ряд нагальних соціальних проблем, серед яких забезпечення якісною питною водою жителів Мануйлівки і Лутківки, ремонт доріг, придбання шкільного автобуса тощо і вирішувати питання будівництва хвостосховища на загальних зборах громадян території. Адже по закінченню будівництва і введення в експлуатацію сховища цього вже можна і “недопроситись”.

І хоча проект ще тільки обговорюється, схоже будівництво його вже не за горами. Разом з тим є деякі нез'ясовані питання. Скажімо, всі землі, які вилучатимуться з сільгоспвиробництва, розпайовані, і поки що невідомо, як пайовикам — власникам землі — держава компенсуватиме втрату паю: викуплятиме (за якою ціною?) чи наділить (де?) новий?

А що, коли хтось з власників паїв не забажає позбутись “годувальних” гектарів? Не варто забувати також, що Мануйлівська сільрада вже нині дотаційна, а вилучення понад півтисячі гектарів ріллі призведе до ще більшого недоотримання надходжень від землі. З якого бюджету компенсуватиметься ця прогалина?

Словом, питань ще чимало, але є надія, що все вирішиться позитивно, і шахта таки запрацює не лише на державу, а й на район.

Сергій ВАСИЛЬЄВ