А у нас — зарплатопад

Ми знаємо, що в серпні падають зорі. Та, виявляється, не лише вони. Держкомстат зафіксував у цьому місяці різке падіння як номінальних, так і реальних зарплат. Річ у тім, що цей показник, як один із найбільш трудомістких, традиційно підраховують із запізненням на місяць.

Тому, звичайно, чимало працівників були прикро вражені біля кас чи банкоматів — чомусь їм видали грошей менше, ніж у липні й навіть у червні. Чому? Що так негативно вплинуло на зарплату? І скільки отримуватимемо надалі?

Про це ми спитали заступника директора НДІ праці та зайнятості населення Миколу Шаповала.

— То скільки ми недорахувалися грошей у касі?

— Підрахуймо. Якщо в липні середня зарплата українців становила 1930 грн., то в серпні — 1872 грн., тобто на 58 гривень, або на 3%, менше. Це вважається чималим падінням, бо зазвичай цей показник коливається в межах одного відсотка. Принаймні такого збою в оплаті праці не було з 2002 року, відколи статистика почала оприлюднювати щомісячні дані про середню зарплату.

І найбільшим від цього часу виявилося зниження реальної середньої зарплати. З урахуванням зміни споживчих цін, які в серпні навіть не зросли, а впали на 0,1%, вона зменшилася на 2,8%. У минулі роки це було лише від 0,4% до 2,2%.

—  Можливо, вплинув сезонний фактор — літо, пора відпусток?

— І це, безперечно, позначилося на сумах до виплат. Але ж у липні також працівники масово йдуть у відпустки. А цього року вперше за кілька літ зарплата останнього літнього місяця виявилася навіть нижчою від червневої, яка становила 1883 грн. Тому лише на сезон проблему не спишеш.

— Яка ж тоді причина?

— Більшість експертів схиляється до думки, що це перші наслідки фінансової кризи, яка охопила світ. Тому очікується й ще значніше погіршення ситуації. Можливо, тільки запровадження з 1 вересня третього етапу єдиної тарифної сітки дещо загальмує зниження номінальних зарплат.

— Але що спільного в зовнішніх чинників і наших заробітків?

— Є тут спільний знаменник. Достатньо подивитися, в яких галузях це сталося. І побачимо, що найбільше зменшення середньої номінальної зарплати зафіксовано в промисловості: у металургії зарплати здрібніли на 97 грн., або 3,85%, відчутно і в хімічній галузі, машинобудуванні. І що просто неймовірно, нетипово — у сферах операцій із нерухомістю та навіть фінансової діяльності, де раніше фіксували тільки зростання.

Це і є наслідком тих процесів, які ми спостерігали останніми місяцями на фондовому ринку, в банківській сфері. Адже найбільше падали акції саме металургійних підприємств. А нашим банкам поставлено діагноз — криза ліквідності. Все це спричинило падіння обсягів промислового виробництва в серпні. А тут уже й кожному зрозуміло — менше виробили, менше отримали.

— Чого чекати далі? Наші зарплати зможуть подолати двомісячне падіння?

— Ситуація досить тривожна. Криза на світових фондових біржах позбавила чимало компаній джерел фінансування. Нас це стосується тим чином, що зарубіжні фірми, які працюють в Україні, або згортають свої проекти, або вичікують кращих часів для того, аби розширювати бізнес. А ті, хто працює на наших ринках нерухомості й фінансів, навіть скорочують свої штати...

Євгенія РОМАНІВ