Ставка на допомогу від Заходу. Чому в обленерго закінчилися гроші на ремонт енергосистеми

 У мирні часи робота енергетиків була малопомітною для широкого загалу. Не дарма у галузі популярна приказка: “Найкраща оцінка нашої роботи — коли про нас зовсім не згадують”. 2022 рік все змінив — тепер результат роботи енергетиків у центрі уваги ледь не кожного. 

Під час 11 масштабних атак на українську енергосистему, Росія випустила за декілька місяців понад 1000 крилатих ракет. Під ударом опинилися електростанції, підстанції та лінії електромереж. 50% енергосистеми пошкоджено, тому ледь не щодня українці змушені сидіти без електроенергії по шість-вісім годин на добу.

Напади країни-агресора коштували українській енергосистемі цілого статку. Намагаючись відновити пошкоджене, у низки обленерго, які експлуатують лінії електромереж, виникли проблеми з ліквідністю. А це, своєю чергою, завдало удар по економіці українських виробників енергообладнання. Їх тепер витісняють іноземні виробники.

Як система продовжує триматися на плаву? LIGA.net поговорила з шістьма співрозмовниками з галузі — представниками енергетичних компаній, виробниками електрощитового обладнання та чиновниками. Нижче — їх опис ситуації в енергетиці.

Вибір між гіршим і ще гіршим рішенням

Після початку повномасштабного вторгнення РФ орган, який відповідає за фінансовий стан енергетики, — Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) — опинився в скрутному становищі. Щоб підтримати гравців ринку на фоні масштабних руйнувань енергетичної інфраструктури, він мав ухвалити низку непопулярних рішень, що збільшило б кінцеву вартість електроенергії. З іншого, регулятор має дотримуватися мораторію на підвищення тарифів на комунальні послуги для населення, але знайти опцію, як допомогти ринку і не стимулювати інфляцію.

З-поміж тих, кому потрібна допомога НКРЕКП, є так звані обленерго, оператори системи розподілу електроенергії. Вони експлуатують лінії електромереж низької напруги — ті, якими надходить електроенергія від електростанцій споживачу в областях і містах. Їх фінансовий стан залежить від чотирьох ключових факторів: фізичних обсягів розподілу світла, встановленого їм НКРЕКП тарифу, витрат і рівня сплати за їх послуги з боку бізнесу та населення. Через війну всі згадані фактори стали для обленерго причинами збитків.

Масова евакуація населення з фронтових міст, закриття там бізнесу і масштаби пошкодження енергосистеми скоротили обсяги споживання електроенергії на 30%. Водночас впав і рівень сплати за спожиту електрику — від 50% до 85%, згідно з даними НКРЕКП. Як це вплинуло на обленерго? 

“Це вже не той бізнес, що був раніше”, — розповідає не під запис LIGA.net один із топменеджерів великої енергокомпанії. За його інформацією, єдині, у кого зараз є кошти на серйозне відновлення пошкодженої інфраструктури, — це холдинг ДТЕК Ріната Ахметова та держкомпанія Укренерго. ДТЕК, окрім вугільних шахт, родовищ із газом і зеленої генерації, належить більшість ТЕС в Україні і частки в семи обленерго. Укренерго — диспетчер ринку електроенергії та оператор усіх в країні високовольтних підстанцій і магістральних електромереж. 

Проблеми з фінансами в обленерго підтверджує й Лев Воінков, комерційний директор і співвласник компанії Сталев-Енерго. Це — дистриб'ютор заводу-виробника трансформаторів для обленерго з Дніпра. Зі слів Воінкова, сьогодні у них замовляє енергетичне обладнання для обленерго лише ДТЕК. Якщо до лютого 2022-го у Сталев-Енерго було понад 100 головних покупців, то тепер — менш ніж десять. Виторг компанії, за оцінкою Воінкова, зменшився у 2022 році “в декілька разів”.

Інвестиції — у минулому. Вистачило б на зарплату

Спочатку, щоб вирішити фінансові складнощі обленерго, НКРЕКП планувала змінити підходи в тарифоутворенні. Про це LIGA.net розповіли чотири непов’язаних між собою співрозмовника з енергетичного сектору. Замість стимулювального RAB-тарифу, який запрацював для обленерго у 2021 році, регулятор хотів запровадити попередню систему тарифів на розподіл електроенергії: витрати плюс 3% доходу. Відповідне доручення ще в серпні підготував неформальний “комітет з електроенергетики”, який очолив заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. Останнього відразу чотири співрозмовники LIGA.net з ринку називають куратором усіх процесів у галузі енергетики.

Згідно з цією формулою, Нацкомісія мала б підвищити тариф для обленерго відразу на 30%, розповів один зі співрозмовників LIGA.net із приватної енергокомпанії. Втім, від цієї ідеї НКРЕКП швидко відмовилася. 

Щоб не прискорювати інфляцію, регулятор не змінив тариф, але скасував (у серпні) інвестиційні програми для обленерго на 2022 рік. “У нас дефіцит ресурсу, і ми намагаємося його ефективно розподілити. Це дозволило компаніям коштом інвестпрограм відновлювати інфраструктуру”, — пояснює LIGA.net голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський. Для порівняння: у 2022 році сумарний інвестиційний бюджет усіх обленерго в Україні сягав 11,35 млрд грн, згідно з даними Нацкомісії.

Утім, масштаби руйнувань виявилися значно більшими, ніж бюджети деяких обленерго. За оцінкою гендиректора Миколаївобленерго Вадима Данилківа, російська агресія завдала компанії понад 1 млрд грн збитку. Це — майже в чотири рази більше, ніж вся інвестиційна програма обленерго на 2022 рік. “Про які запаси обладнання чи ремонти може йти мова? У нас не вистачає коштів навіть на зарплату працівникам”, — каже у коментарі LIGA.net Данилків. За його інформацією, компанія нагально потребує дротів, автомобілів, трансформаторів і іншого спецобладнання.

Схожі проблеми й в інших. Ще в жовтні-листопаді виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук скаржився, що компанія вже вичерпала свої запаси обладнання, а банки відмовляються кредитувати відновлення інфраструктури. Разом із тим, компанія замовила додаткове обладнання та навіть допомогла відновити постачання електроенергії до деокупованої частини Херсонської області.

“Поки що у нас є ресурс для формування запасів і стабільного розподілу електроенергії. Але ми не в зоні бойових дій. Кому допомога потрібніша — це Запоріжжя, Харківщина та Миколаїв”, — говорить LIGA.net голова Черкасиобленерго Олег Самчук. Що ближче обленерго до лінії фронту, то гірший там рівень оплати.

Хто допомагає відновлювати енергосистему

Чи відомо про ці проблеми регулятору? ”А у кого зараз фінансова ситуація краще?”, — відповідає керівник НКРЕКП. На його думку, під час активних бойових дій обленерго мають відмовитися “від надмірних і неефективних витрат”, а натомість сконцентруватися на створенні запасів обладнання та ремонтах електромереж. “Сьогодні ніхто не купається в розкошах — ні бізнес, ні населення”, — каже Ущаповський.

Частково виконувати поставлені Нацкомісією завдання допомагає міжнародна підтримка. Станом на грудень Україна отримала від Євросоюзу та Великої Британії 176 вантажів із матеріалами та енергетичним обладнанням. Загалом міжнародні партнери відправили українським енергетичним компаніям 1907 тонн гуманітарної допомоги, розповідав в інтерв’ю LIGA.net заступник міністра енергетики Ярослав Демченков. Також Україні допомагають Японія, Канада, США та Швейцарія, у списку переданого — від трансформаторів до палива та генераторів.

“Без підтримки держави та закордонних колег ми просто не зможемо відновлювати пошкоджені електромережі”, — розповів керівник Миколаївобленерго. З іншого боку, допомоги все одно не достатньо. Міжнародна підтримка, попри те, що з часом її стає більше, покриває всього 30-50% потреб державних обленерго, говорить співрозмовник LIGA.net з ринку. 

Погана перспектива 

В грудні НКРЕКП збільшила тарифи обленерго для бізнесу на 8-10%. Також регулятор дозволив компаніям використовувати власні інвестиційні програми на цей рік для відновлення інфраструктури. Наприклад, згідно з даними регулятора, сумарний інвестиційний бюджет у 2022-му всіх семи обленерго ДТЕК сягав 4,5 млрд грн. Найбільші бюджети отримали компанії, які працюють в Одесі, Дніпропетровську, а також у Києві й області. На сьогодні це одні з найпроблемніших областей в Україні: у цих областях ворог завдав наймасованіших пошкоджень інфраструктурі. 

Утім, очікувати, що цього буде достатньо, не варто. Навіть до повномасштабного вторгнення потреби галузі в модернізацію оцінювалися в $17,5 млрд, порахувало у 2020-му ДП ”Укрпромзовнішекспертиза”. Війна цю проблему масштабувала. Станом на листопад, згідно з підрахунками проєкту “Росія заплатить”, країна-агресор пошкодила всі об’єкти української енергосистеми на $6,8 млрд.

“Проблема в енергосистемі вже має накопичувальний характер. Обленерго терміново потрібні гроші на відновлення та модернізацію застарілого обладнання, — впевнений Лев Воінков зі Сталев-Енерго. — Якщо нічого не зміниться, ми не зможемо втримати спеціалістів і внутрішній ринок виробників електрощитового обладнання в Україні помре”.

Під час написання статті LIGA.net зверталася за коментарями до Міністерства енергетики та ДТЕК. Однак на момент публікації їх відповіді LIGA.net не отримала.