Цінам дадуть команду “лежати”

Напевно, ще не народився економіст, який зрозуміє українську економіку з усіма її особливостями. Як це: водночас декларувати ринковий шлях розвитку та застосовувати неринкові методи? Предметом для чергових дискусій на цю тему став урядовий намір змінити порядок декларування оптово-відпускних цін на деякі продовольчі товари (молоко, соняшникову олію, борошно, курячі яйця та інше).

Як підтвердив перший заступник начальника Державної інспекції з контролю за цінами Олександр Савицький, відповідна постанова вже розглянута комітетом і зараз проходить решту процесуальних моментів. Це дозволить присмирити цінові апетити підприємців, які, збільшуючи власні прибутки, стимулюють зростання цін на продукцію і підганяють інфляцію.

До існуючого переліку документів підприємцям додадуть ще декілька. Зокрема, довідку про обсяги виробництва продтоварів за минулий рік та відповідний період поточного року та інше... “Він (перелік документів. — Авт.) аналогічний до порядку висновків з надання житлово-комунальних послуг, досвід якого застосовується півтора року і який вплинув на зменшення інфляції”, — говорить Савицький. На основі таких аргументів Держінспекція з контролю за цінами вирішуватиме, чи дозволяти підприємцю збільшувати ціну товару, чи ні.

Зараз кожен підприємець, піднімаючи ціну на продовольчі товари на 1% чи більше, повинен подавати свої розрахунки у інспекцію з цін та до обласних держадміністрацій. Це робиться для того, щоб місцеві органи могли моніторити цінову ситуацію на певних ринках та надавати висновки. Тепер порядок декларування намагаються замінити порядком погодження ціни. Таким порядком обурюється перший заступник Секретаріату Президента Олександр Шлапак: “Підприємство не має право підняти ціну більш ніж на 1%, оскільки спочатку воно повинно подати пакет документів (причому значний пакет) в інспекцію з цін, там одержати її висновки, потім з цими висновками піти в обласну держадміністрацію, і там також отримати згоду. І тільки після цього піднімати ціну”. На його думку, це суперечить законодавству та ринковому шляху. Крім того, “такі кроки можуть призвести до чергових коливань у торговій сфері та викликати чергове зростання цін”, — вважає Шлапак.

“Ці вимоги жорсткого порядку адміністративного регулювання стосуються незначної частини суб’єктів господарювання: тих, які підвищують ціни більше ніж на один відсоток у місяць. Що таке один відсоток у місяць? Це означає, що 12% за рік можна підвищувати без декларування”, — пояснює “Дню” Савицький. Поза цим показником починаються цінові перегони.

У Держінспекції з контролю за цінами розводять руками: хоч це й не ринковий метод, а що робити, коли з держрезерву виділяється м’ясо птиці за ціною 13 гривень за кілограм, а торгові мережі його не беруть. Покращити ситуацію міг би Антимонопольний комітет, але у торгівлі достатня конкуренція. “Існує просто зговір, — майже вторить прем’єр-міністру Савицький. — Довести факт зговору складно. Вони (роздрібні мережі. — Авт.) просто тупо не беруть продукцію, яка пропонується їм за низькими цінами. Бо у них є свої домовленості”.

Наталія БІЛОУСОВА