Ігор Коломойський хоче змінити правила гри

Вже минулі президентські вибори ледве не затягнули Ігоря Коломойського у капкан глухої опозиції. Ще минулого літа, коли “Українська правда” протягом трьох місяців намагалася записати з співвласником групи “Приват” суто політичне інтерв'ю, яке згодом так і залишилось не опублікованим, олігарх запевняв, що президентство Віктора Януковича — це гірше з двох зол.

Втім історія із зривом приватизації Одеського припортового заводу кардинально змінила його точку зору. Останні місяці кампанії Ігор Коломойський активно підтримував лідера Партії регіонів.

Тим не менш наразі бізнесмен залишився без жодного організованого політичного лобі. І зважаючи на досить негативне ставлення до нього окремих впливових фігур в оточенні нового президента, попереду у Коломойського майорить скоріш м'яка опозиція ніж інтеграція в нову систему влади.

І, вочевидь, під час невеликого політичного перепочинку Ігор Коломойський вирішив вдатися до стратегічного кроку. Минулої п'ятниці він став другим після Ріната Ахметова олігархом, який вдався до публічного втручання в політичне життя країни.

При цьому лідер групи “Приват” обрав дещо оригінальний спосіб: він направив до Конституційного Суду звернення про необхідність перегляду норм законів “Про вибори народних депутатів” та “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, якими встановлюється партійна система виборів.

Згідно із зверненням, Ігор Коломойський вважає, що зазначені закони не передбачають можливості реалізації гарантованого Конституцією права бути обраним на виборах депутатів усіх рівнів шляхом самовисування.

Іншими словами, автор звернення вважає, що діюче законодавство порушує конституційні права громадянина, так як він не може бути обраним в місцеві ради та Верховну раду, якщо не є членом якоїсь партії.

Втім деякі деталі звернення наштовхують на думку, що наразі Ігор Коломойський починає довгу гру, мета якої — безпосередньо впливати на політичне життя країни, незалежно від того, чи сприймають домінуючі в країні політичні сили його фінансову допомогу.

Уповноваженими представниками Ігоря Коломойського за його особистим дорученням стали два невідомих широкому загалу юриста — Кім Веремійчук та Сергій Жуков.

За інформацією “Української правди” обидва представника є...помічниками народного депутата фракції БЮТ Святослава Олійника.

Життя цього депутата невідривно пов'язане з Ігорем Коломойським.

По-перше, їх об'єднує їхня мала батьківщина — вони обидва родом з Дніпропетровську.

По-друге, їх родини пов'язують давні дружні стосунки: жінка Святослава Олійника — краща подруга дитинства рідної сестри Коломойського.

По-третє, за інформацією “Української правди”, саме Святослав Олійник займався закриттям справи проти Коломойського у зв'язку із нападом на адвоката Карпенка.

(Мова йдеться про кримінальну справу, порушену проти Ігоря Коломойського у зв'язку із замахом на юриста Сергія Карпенка, який в 2003 році захищав інтереси Костянтина Григоришина та Віктора Пінчука на запорізькому заводі “Дніпроспецсталь”.

Влітку 2003 року помічнику Карпенка було проламано череп, а сам він отримав три ножових поранення. В заяві до міліції Карпенко стверджував, що лідер групи “Приват” особисто погрожував йому фізичною розправою.)

Наразі стали відомі далекосяжні амбіції БЮТівця. Нещодавно в ЗМІ з'явилась інформація про нібито придбання головним юридичним тараном Юлії Тимошенко — Андрієм Портновим — партії “Україна майбутнього”.

Втім джерела “Української правди” стверджують, що насправді ця партія стала власністю саме Святослава Олійника.

Сам депутат в коментарі “Українській правді” підтвердив лише, що “має деяке відношення” до вищеназваної партії і “симпатизує її ідеологічному наповненню”.

Тим часом нещодавно в Дніпропетровську з'явились численні білборди з зображенням депутата. Деякі джерела стверджують, що Святослав Олійник готується до міських виборів. Сам БЮТівець цю інформацію спростовує. “Зараз ми активно підтримуємо чинного мера Дніпропетровська Івана Куліченка, це наша людина”, — заявив він “Українській правді”.

Цікава деталь, нещодавно Всеукраїнська асоціація міст України виступила з заявою про готовність блокувати вибори до місцевих рад, якщо не буде повернено...мажоритарну модель виборчого законодавства. Президент цієї організації — той самий Іван Куліченко.

Втім головна мета партії “України за майбутнє” дещо інша. Джерела стверджують, що наразі Олійник активно допомагає партії готуватися до місцевих виборів до Дніпропетровської міськради та Дніпропетровської облради. Більше того, в разі успішної кампанії Святослава Олійника називають одним з претендентів на посаду голови обласної ради Дніпропетровська.

Наразі формальним керівником умовно нової політичної сили (за даними Мінюсту “Україна майбутнього” була зареєстрована в липні 2008 року) є мешканець Дніпропетровська Андрій Павленко.

Втім, співголовою партії є...Сергій Жуков — той самий юрист, що є представником Ігоря Коломойського в Конституційному суді.

Проте, не дивлячись на всі вищевикладені факти, Ігоря Коломойського навряд чи можна запідозрити в грі настільки малого масштабу.

Скоріш за все в даному випадку інтереси окремого депутата і олігарха співпали. Також очевидно, що своя людина в рідній області Коломойському не завадить.

В обмін на підтримку з боку великих промислових підприємств, які належать або належали групі “Приват”, до недавнього часу вони мали досить непогане лобі: Олійник має авторитет на місцевому рівні і, що важливо — добре знайомий з діяльністю правоохоронних органів Дніпропетровської області, зокрема — обласної прокуратури, де він довгий час пропрацював ще до обрання народним депутатом.

“Українська правда” звернулась за коментарем до самого Ігоря Коломойського.

— Це моє особисте звернення до Конституційного суду, яке я ні з ким не узгоджував. Я вважаю, що двопартійна система, яка де-факто встановилася в Україні, дискредитувала себе. На сьогоднішній день в парламенті працює 50-60 осіб, інші ходять під прицілом. З них 30 осіб від Партії регіонів, чоловік 10 від БЮТ, і по п'ять осіб — від всіх інших. Все це зводиться до того, що у Верховній Раді йде боротьба між двома людьми, а всі інші — обслуговуючий персонал.

- Чому це звернення з'явилось саме зараз?

— Ні, я вже давно говорив про цю проблему. Обговорював її і з Віктором Балогою, і колись навіть казав Віктору Ющенку. Але жодного бажання щось міняти в них не було. Хоча це очевидне порушення моїх прав, як громадянина. Ну, от наприклад, я хотів стати народним депутатом — це я для прикладу — але я не хочу вступати ні в яку партію! Я і в Комуністичну не вступав. Так що, у мене тепер немає шансів бути обраним?

- В Україні вже був період мажоритарної системи виборів, але від цього влада не була більш демократичною...

— За часів Леоніда Кучми, особливо в період його першої каденції, внутрішній зміст відносин між президентом і Верховною радою відповідав демократичним принципам: парламент був у постійному протистоянні з президентом, і для налагодження контакту йшла певна робота. Інша справа, що методи цієї роботи були далекі від демократії. У будь-якому випадку це було схоже на демократію, а не на принцип єдиноначальності та єдиновладдя, які зараз сповідуються у стінах парламенту.

- Чи пов'язане ваше звернення з тим, що за законом, мали б наближатися вибори до місцевих рад?

— Я взагалі не пов'язую це звернення з будь-якими термінами. Тому що, навіть якщо Конституційний суд дасть своє рішення, його має розглянути Верховна Рада. Якщо воно пройде і там, відповідний документ має підписати президент. І ви самі розумієте, що саботаж і опір буде на кожному етапі.

- Ваші представники в суді — помічники Святослава Олійника. Чи пов'язано це якось з тим, що депутат готується очолити особисту партію “Україна майбутнього”?

— Ні, жодним чином. Партія Святослава Олійника “Україна майбутнього” не має жодного стосунку до цього звернення. Більше того, я не фінансую цю партію, і сам до неї ніякого відношення не маю. В той же час особисто депутат Олійник розділяє мою думку щодо мого звернення. І його помічники дійсно надали допомогу у складанні юридичних документів.

Треба зазначити, що Ігор Коломойський не перший, хто звернувся до суду з проханням дати тлумачення щодо конституційності окремих положень виборчого законодавства. Більше того, в лютому 1998 року КС вже ухвалював рішення у відповідь на конституційне подання групи депутатів, які скаржились на невідповідність основному закону положень нового виборчого законодавства.

Справа в тому, що у вересні 1997-го року парламент ухвалив один з варіантів закону “Про вибори народних депутатів України”, який передбачав змішану систему виборів до парламенту: 225 — у одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, і 225 — за списками кандидатів від політичних партій та блоків у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва.

На той момент КС не дав однозначної відповіді на питання, чи порушує пропорційна система виборів конституційні права громадян. Суд лише зазначив, що “організація і порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюються виключно законами України”.

Така відповідь була зумовлена ще й тим, що на той момент безпартійні громадяни не були позбавлені можливості бути обраними до місцевих рад та парламенту. Діюча ж зараз система виборів дозволяє балотуватись лише на партійній основі.

Втім, незалежно від того, яке рішення може ухвалити Конституційний суд у майбутньому, зараз вже очевидно, що на наступних місцевих та парламентських виборах вплив великих партій буде зменшуватись.

І це може стати першим кроком до нової тенденції в політичному просторі — намагання партій середнього прошарку відновити мажоритарну систему виборів. І в разі виникнення такої ініціативи Ігор Коломойський матиме значну перевагу на переговорах про приєднання до цього процесу.

Мустафа НАЙЄМ