Майбутня екологічна небезпека

Передбачається, що новий комбінат вироблятиме щорічно до 3 мільйонів тонн металу.

Мешканці Дмитрівки та сусідніх сіл протестують проти рішення облради. Вони говорять про те, що екологічна ситуація цього регіону і так вкрай важка. Кременчужани з ними солідарні і збираються у неділю проводити мітинг протесту.

Як повідомив “ВК” Максим Левчук, депутат облради, на підприємстві, дозвіл на будівництво якого дала дозвіл сесія обради, створять до 3 тисяч нових робочих місць. Вартість нового заводу складатиме 1-1,25 мільярда євро.

Аби не постраждала екологія, автори проекту обіцяють застосувати австрійське обладнання.

Однак екологи не вірять цим обіцянкам. Тим більше, що виробництво планують будувати неподалік ставка-випаровувача ЗАТ “Укртатнафта”.

“Псел перетворять на стічну канаву”, — застерігають вони. Виявити солідарність з мешканцями сіл Кременчуцького району вирішила міська організація партії “Народний союз Наша Україна”. “Достатньо поглянути на такі міста як Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, щоб побачити, що нас очікує, — говорить Олександр Урін, депутат міськради, один із кременчуцьких лідерів НСНУ. — Ми повинні думати про здоров’я наших дітей. Будівництво буквально в кількох кілометрах від Кременчука. Коли комбінат запрацює, тонни усілякої гидоти викидатимуться прямо нам на голови. Мало не видасться нікому”.

Селяни проти

Селяни протестують проти рішення обласної ради про будівництво електрометалургічного комбінату. Такий висновок масових звернень мешканців, котрі тиждень поспіль приймають захисники екології.

Відомо, що протестні листи підписують не лише в одній Дмитрівці. Схожа кампанія проходить в Потоках, Кияшках та інших сусідніх селах.

Всі говорять про одне й теж — завод не потрібен. У цьому кутку Полтавщини стан екології, зокрема повітря, через вплив Полтавського ГЗК далекий від нормального. Свій внесок у розповсюдженні пилу та вуглекислого газу додають хвостосховища підприємства та його височенні труби. Щодо води, то її вже встиг отруїти інший виробник — нафтопереробний завод.

Нині в окремі села Кременчуцького району, що розташовані неподалік майбутньої будови, вже завозять питну воду. Існуючі колодязі забруднені нафтопродуктами.

З появою нового заводу екологічна загроза стосуватиметься вже тих сіл, до яких підземні нафтопродукти ще не дійшли, та річки Псьол.

“Люди протестують, бо ніде буде пасти худобу. До того ж новий завод розташують неподалік школи. У Дмитрівці й так мало дітей, а з новим заводом їх зовсім не буде”, — говорить одна з мешканок, котра поставила власний підпис під протестним листом.

Щодо кременчужан, то, на думку співрозмовниці, їм теж дістанеться. По-перше, металургійний дим досягатиме міста, по-друге, неподалік майбутнього заводу розташовано табір відпочинку дітей “Супутник”. Яким буде дитячий відпочинок з появою поруч металургійного виробництва?

Хто за?

“Ворскла-сталь” — так називається новий замовник будівництва. Але у цьому випадку річка Ворскла тут ні до чого. Ініціатори появи нового підприємства — власники Полтавського гірничо-збагачувального комбінату — брати Жеваго.

Очікується, що саме будівництво розпочнеться у першому кварталі 2006 року. Щодо сировини, то залізні котуни надходитимуть з Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, який сьогодні має труднощі з реалізацією своєї продукції.

Полтавський ГЗК контролюється банківською групою “Фінанси і кредит” Костянтина й Олега Жеваго.

Полтавський комбінат є найбільшим виробником залізорудних котунів в Україні, з річним обсягом виробництва продукції понад 7 млн. тонн.

Щодо міськвиконкому сусіднього Комсомольська, то його керівники налаштовані однозначно — будувати необхідно. “Виступати проти таких перспектив є елементом егоїзму”, — каже у своєму зверненні до мешканців Дмитрівки Олександр Попов, міський голова Комсомольська.

Нове підприємство означає створення нових робочих місць й появу нової металургійної столиці України.

Принаймні так розуміють ініціативу братів Жеваго у сусідньому місті. До речі, поява нового заводу справді дозволить вирішити багато проблем. Одна з них — зайнятість в регіоні, й кременчуцькому теж. Принаймні, виповниться мрія губернатора Полтавщини Степана Бульби про появу нових робочих місць.

Залишається ж зовсім мало — екологія. Серйозне питання: чим нині можна пожертвувати — економікою чи охороною природи?

Здається, в цьому двобої природа відходить на другий план. Принаймні такий висновок можна зробити з листа заступника міністра охорони навколишнього середовища України О.Яворської, котрий отримали мешканці “металургійного” села.

Заступник міністра говорить про виконання, у випадку початку будівництва, цілого ряду заходів щодо поліпшення соціальних умов мешканців Дмитрівки.

Які це заходи? Традиційно, в таких випадках йдеться про суцільну газифікацію та прокладення нових шляхів.

Селяни ж бачать перш за все зворотний бік справи — кислотні дощі, котрі поливатимуть під час негоди всю округу, дим та інші промислові незручності, які дістануться території сусідніх, не газифікованих й не асфальтованих сіл.

P.S. Будувати чи не будувати? Відповідь на це питання мають дати в Міністерстві охорони навколишнього середовища. Очікується, що там протягом трьох місяців визначаться.

“Увага! Екологічна небезпека! Захистімо наших дітей та онуків” — з такими гаслами міська НСНУ організовує в Кременчуці мітинг 30 жовтня об 11 годині на Майдані незалежності.