Сталепрокатний завод. Влада з народом чи проти народу?

Проблема вийшла на новий рівень. У той час, коли жителі міста рішуче налаштовані проти, управління містобудування й архітектури та розвитку інфраструктури Київської облдержадміністрації погодило розміщення заводу на землях Шкарівської сільської ради. Отже, тема круглого столу, проведеного Білоцерківською міською громадською організацією „Біла Церква —

наш дім”, „Сталепрокатний завод. Влада з народом чи проти народу” була дуже злободенною. Голова організації Андрій Леонов розповів про боротьбу білоцерківців з екологічно небезпечним проектом. Спочатку було проведено соцопитування, в ході якого проти заводу висловилось більше 50 відсотків людей, що взяли в ньому участь. Крім цього, виявилося, що в проекті будівництва залишаються невирішеними кілька проблем: не зрозуміло, куди подінуться шлаки, що утворюються в ході виробничого процесу, як бути з шкідливими викидами, які значно перебільшують норму. До того ж, з початком роботи заводу неодмінно постане проблема з водою. Щоб компенсувати втрати, які понесе місто, заводчанам запропонували укласти соціальну угоду. Втім, фірма „ЄвроФінанс ЛТД” погодилася лише на одну умову з цієї угоди — почистити річку. Будувати об'їзну дорогу відмовилася. Дещо пізніше проведені громадські слухання, які довели, що білоцерківці рішуче налаштовані проти нового будівництва. Було створено незалежну екологічну групу експертів, до якої ввійшли досвідчені науковці. Екологи зробили висновок: підприємство небезпечне для навколишнього середовища. Ця інформація була направлена Президенту і Прем'єр-міністру України. Далі події розвивалися так: проведено два референдуми, які визнані такими, що не відбулися. В ході першого проти заводу висловилися 34 тисячі 294 білоцерківці, за — близько 7 тисяч. Після другого — проти були 58 тис. 800, за — лише 2 тис. 335. На жаль, керівництво області дотримувалось іншої думки, і 4 жовтня 2007 року обласна архітектурна містобудівна рада погодила розміщення підприємства на землях Шкарівської сільради. Ось що сказав з цього приводу міський голова Василь Савчук: „Наша позиція чітка і послідовна — ми проти заводу на околицях міста. І подаватимемо позов до суду на чиновників, які дали позитивні висновки щодо цього будівництва... Якщо ж будівництво почнеться — жителі масиву Леваневського вийдуть на вулиці, щоб блокувати цей процес. До речі, протизаконний. На наших землях не можна зводити подібні підприємства, не порушуючи закону про статус забруднених” територій”. Депутат міської ради Світлана Смолякова зауважила, що міськвиконком подавав два адміністративні позови на рішення обласної влади щодо погодження будівництва заводу. І отримав дивну відповідь: „Не маєте права оскаржувати дії вище стоячого органу”. Продовжуючи цю тему, Іван Шилов, депутат обласної ради, наголосив: “Не зважати на думку людей не мають права навіть керівники держави. Долю цього підприємства повинні вирішувати білоцерківці”. Володимир Мазуренко, депутат обласної ради, навіть провів невелике розслідування з приводу перспектив роботи підприємства. „Щоб металургійний завод вижив, він повинен давати 1 млн. тонн сталі на рік і тримати в штаті 1 тис. працівників. Що ж стосується нашого випадку, то виходить, що „ЄвроФінанс ЛТД” збирає на рік усього 500-700 тонн металобрухту. 200 тисяч з них становлять шлаки, отже, 1 млн. тонн завод ніяк не виплавить. Для такого виробництва, яке планується відкрити на околиці Білої Церкви, потрібно не більше 500 працівників. Зайняті будуть 100 білоцерківців, а решту людей — професійних металургів — привезуть з інших міст. Що ж до екологічної чистоти цього підприємства, то відомо, що очисні споруди завжди будують в останню чергу, з тих грошей, які залишаться після основного будівництва. От і думайте, що можна побудувати за таким принципом. А найголовніше, підкреслив Володимир Мазуренко, при втіленні у життя цього проекту білоцерківці виходитимуть на пенсію на п'ять років пізніше, адже буде втрачено статус території підвищеного радіологічного контролю. Михайло Журавель, помічник депутата обласної ради Петра Мороза, зазначив, що екологічні вимоги є пріоритетними в усій державі. Порушувати їх означає вступати в суперечку з законом. І взагалі, чи потрібний цей завод державі, де не вистачає сировини навіть для існуючих металургійних підприємств.

— Володимир Довбах — член Зеленої ради Української екологічної асоціації „Зелений світ”, заступник голови комісії Мінприроди України з перевірки відповідності до законодавства виданих територіальними органами та спеціальними підрозділами Мінприроди України дозволів та висновків експертизи, — зауважив, що без позитивного висновку державної екологічної експертизи починати будь-яке будівництво заборонено. Власники ж майбутнього заводу мають лише висновок, у якому не названі експерти, що його надавали. Очевидно, експертів для цього не запрошували. Володимир Довбах вважає, що на наших землях краще розгорнути туристичну справу, а боротьбу проти будівництва продовжити таким чином: потрібно звернутися за допомогою до Президента і до кожного з депутатів Верховної Ради, щоб підтримали наше звернення до Гаранта Конституції. А також вимагати проведення екологічної експертизи та оскарження в суді незаконних ухвал і рішень. Представники білоцерківської громади завершили засідання таким рішенням: обласним, районним та міським депутатам звернутися до Київської обласної ради з вимогою переглянути рішення обласної ради від 27 жовтня 2005 року “Про висновки Київської обласної ради щодо погодження місця розташування об'єктів та вилучення і надання у користування земельних ділянок юридичними та фізичними особами в частині погодження місця розташування об'єкта ТОВ “ЄвроФінанс ЛТД”. Слід звернути увагу міської влади на необхідність подання позову до суду через неправомірні дії управління містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури Київської облдержадміністрації. Ігноруючи перелік порушень земельного, господарського, містобудівного, екологічного законодавства України, законодавства місцевого самоврядування, виявлених при виділенні земельної ділянки та розробці техніко-економічного обґрунтування на будівництво сталепрокатного заводу потужністю до 1,8 млн. тонн сталевої продукції в рік в м. Біла Церква, вул. Леваневського, обласна архітектурно-містобудівна рада 4 жовтня 2007 року погодила розміщення вищевказаного заводу на землях Шкарівської сільської ради Білоцерківського району. Провести міську конференцію громадської організації “Біла Церква — наш дім” з залученням трудових колективів та громадських організацій, головним питанням якої є створення штабу по координації дій, направлених проти будівництва сталепрокатного заводу. В разі подальшого ігнорування Київською обласною державною адміністрацією думки 200-тисячного населення м. Біла Церква Білоцерківська міська громадська організація “Біла Церква — наш дім” залишає за собою право вдатися до актів громадської непокори. Рекомендувати міському голові м. Біла Церква та голові Білоцерківської районної ради спільно з обласними депутатами зустрітися з Президентом України, новообраним Прем'єр-міністром, Головою Верховної Ради, народними депутатами Ю. Тимошенко, Ю. Луценком, В.Кириленком, В.Литвином по питанню недопущення будівництва сталепрокатного заводу в м. Біла Церква.

Олена КАЗАКОВЦЕВА