Якщо не вийде в парламенті, вся влада — народу

Дві події, дотичні до конституційних змін, майже наклалися одна на одну: рішення Конституційного Суду та заява президентського секретаріату. Остання стосується плану проведення конституційної реформи. Презентуючи план, заступниця глави секретаріату Марина Ставнійчук зазначила, що до 23 квітня створена за ініціативою Віктора Ющенка Національна конституційна рада затвердить концепцію змін до Основного закону. Після цього її автори чекатимуть висновків Венеціанської комісії. Наступний етап — розгляд та затвердження змін у Верховній Раді. Орієнтовно прийняття проекту змін у першому читанні може статися вже в червні—липні цього року, сподівається Ставнійчук.

Як уже зазначала “Україна молода”, процедура затвердження конституційних змін була найбільш конфліктним питанням. Не погоджуючись із наполяганням Ющенка на затвердженні нової редакції Конституції шляхом референдуму, зі складу НКР вийшла Партія регіонів, а пізніше і БЮТ. Днями Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк, торкаючись цього питання, зазначив: “Прийняття Конституції за межами парламенту не буде легітимним. Тому будь—які побоювання, що вона прийматиметься шляхом референдуму, опитування чи ще бозна—чого не мають під собою підстав”. Утім подібні коментарі аж ніяк не зняли напруги всередині Верховної Ради — зокрема, “регіонал” Олександр Лавринович зазначив, що його фракція не стане розглядати проект змін, запропонований НКР. Конституційний Суд, у свою чергу, вчора несподівано для багатьох висловився стосовно наслідків загальноукраїнського плебісциту: ухвалені на референдумі рішення є остаточними і не потребують будь—якого затвердження, у тому числі і Верховною Радою України. Такий вердикт ухвалив у стінах КС доповідач по цій справі Андрій Стрижак (він же — голова КС). “Народ як єдине джерело влади в Україні може реалізувати на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою своє виняткове право визначати і змінювати конституційний устрій в Україні шляхом ухвалення Конституції в порядку, що має бути визначений Конституцією і законами України”, — йдеться у рішенні.

Віктор Ющенко отримав відповідь на поставлене ним Конституційному Суду запитання. Водночас із цим побільшало інших запитань, до примноження яких доклав руку Стрижак — “людина Президента у КС”. Зокрема, стосовно того, як корелюватиме ухвала КС з планами Ставнійчук? Як вплине вона на ситуацію у парламенті? Поки що замість ВР, яка розійшлася на святкові вакації, зреагував заступник секретаря Венеціанської комісії Томас Маркерт: “Це не є нормальним, оскільки Конституція має отримати підтримку відповідної частини депутатів парламенту”, — сказав він, коментуючи акт КС.

Коментарі з приводу

На прохання “України молодої” ситуацію з “різновекторними” заявами від СП та КС прокоментував політолог Кость Бондаренко. Він вважає, що спочатку буде “увімкнено” план дій від Національної конституційної ради, а якщо парламент “провалить” президентські зміни до Конституції, в рукаві у зацікавлених осіб залишатиметься вердикт КС. Таким чином, ці два шляхи до конституційних змін можуть бути поєднані.

Водночас із цим опоненти Віктора Ющенка — представники Партії регіонів — вустами народного депутата Олени Лукаш — твердять, що ухвала КС є невигідною для прихильників ідеї референдуму. Адже перед його проведенням законодавці мають прийняти зміни до закону про референдум, а також з’ясувати, чи дійсно воля народу полягає у тому, аби ухвалювати зміни до Конституції, і чи не має місце підміна понять, коли замість цілої нації на увазі мають конкретний орган влади.

Наталія ЛЕБІДЬ