Небагатий вибір Валентини Семенюк-Самсоненко

Тандем друзів-“бютівців” народних депутатів Андрія Портнова та Валерія Писаренка при сприянні заступника генерального прокурора Рената Кузьміна докладає чимало зусиль для відставки Валентини Семенюк-Самсоненко. Але поки її підтримує Банкова в особі Віктора Балоги в своїй війні рейтингів, Валентина Петрівна недосяжна для будь-яких зазіхань. Старожили Фонду держмайна України вже звикли до того, що чи не єдиним відчутним наслідком чергової ротації керівників відомства стає лише зростання рівня корупції у приватизаційних справах.

За що бійка

Баталії навколо ФДМУ зумовлені підвищеними соціальними зобов’язаннями, які взяла на себе прем’єр Юлія Тимошенко з прицілом на президентство. В уряді вже навіть не приховують, що, крім запланованих у бюджеті 6 млрд. грн., насправді потрібно ще щонайменше 20 млрд. Які, окрім продажу стратегічних підприємств, взяти ніде, хіба що позичити на зовнішніх ринках. Але це може завдати смертельного удару по вітчизняній фінансовій системі.

Джерела в ФДМУ стверджують, що за часів керівництва пані Семенюк (з початку 2005 року) ставки хабарів у відомстві зросли. “Та вони скрізь підвищилися,— виправдовується багаторічний посадовець ФДМУ. — Що, на митниці почали менше брати чи в податковій? Інфляція…”.

За твердженнями учасників приватизаційних процесів, ставка хабара в ФДМУ часів Семенюк-Самсоненко становить 1—5% — залежно від цінності активу, що продається. “Гроші заносять прямо наверх”, — стверджує посадовець ФДМУ. Він переконаний, що з приходом до Фонду “бютівців” розмір хабарів не зменшиться, а якраз навпаки — спрацює вже звичний після “помаранчевої революції” ефект, коли підприємцям до вже звичних поборів накинуть так звану “націнку за ризик”.

А ось автографи на сумнівні приватизаційні документи ставить не Валентина Семенюк-Самсоненко, а її заступники. Наприклад, у кримінальній справі за фактом продажу київського заводу “Арсенал”, яку порушив проти голови ФДМУ заступник генпрокурора Ренат Кузьмін (великий приятель “бютівця” Андрія Портнова), фігурують папери, що їх підписав заступник голови Дмитро Парфьоненко. Незважаючи на це, Дмитро Парфьоненко чи не єдиний, хто гарантовано залишиться у ФДМУ у разі зміни керівництва. Кандидат фізико-математичних наук, він працює у відомстві з 1995 року і знає про приватизацію в Україні більше за всіх колишніх, нинішнього та майбутніх керівників Фонду разом взятих. Вічно другий пан Парфьоненко є тим самим сірим кардиналом, який, при бажанні, може задовольнити будь-чиї приватизаційні забаганки. Розуміючи це, Кабінет Міністрів Юлії Тимошенко залишив його в ФДМУ, коли в лютому цього року відсторонив Валентину Семенюк-Самсоненко від виконання обов’язків, водночас призначивши Андрія Портнова першим її заступником. Але це рішення вже наступного дня скасував Президент своїм указом. Як кажуть на Банковій, при безпосередній участі голови президентського секретаріату Віктора Балоги.

Що буде далі

Кримінальну справу проти голови ФДМУ за фактом продажу “Арсеналу”, безсумнівно, анулюють. Поки Генеральний прокурор Олександр Медведько знаходиться під впливом Банкової, він дослухатиметься до побажань Президента та його клерків. Тому сподівання Кабінету Міністрів на час слідства Валентину Петрівну можна буде відсторонити від виконання обов’язків — вкрай ілюзорні.

Як і шанси, що Верховна Рада звільнить Семенюк-Самсоненко, бо вельми нечітко виписана правова процедура відставки голови ФДМУ. Приятель пана Портнова, народний депутат від БЮТ Валерій Писаренко намагався протягнути через парламент інновацію, згідно з якою Верховна Рада отримала б право звільняти керівника Фонду держмайна за поданням прем’єра, але законопроект завис через блокування парламенту опозицією. та пан Писаренко, який до того ж є заступником голови спеціальної парламентської комісії з питань приватизації, не полишає надії втілити свою ідею.

Тому для Юлії Тимошенко єдиний шанс звільнити Семенюк-Самсоненко — зрада чи то Банкової, чи то найближчого оточення голови ФДМУ. Але розраховувати на це до середини літа немає сенсу. Саме тоді, за свідченням обізнаних джерел у парламенті, приватизаційні процеси розблокують. Головні тендери відбудуться восени, а гроші підуть не на виконання соціальних програм уряду, а на латання дірок у бюджеті, який без цього не виконати.

Як тільки Валентина Семенюк-Самсоненко остаточно зірве приватизаційні плани Юлії Тимошенко, вона одразу ж перестане бути корисною для Віктора Ющенка та Віктора Балоги. Голова ФДМУ це добре розуміє, а тому не виключено, що її антитимошенківський запал ближчим часом дещо послабшає, щоб по-господарськи розтягнути його запас на якомога більше часу.

Хто посилиться

Зараз серед фаворитів пані Семенюк-Самсоненко власник СКМ Рінат Ахметов (чого варта лише історія з генеруючою компанією “Дніпроенерго”, яка свого часу перейшла під контроль найбагатшої людини України) та власник маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, соратник голови ФДМУ по Соціалістичній партії України Володимир Бойко.

Якщо Валентину Семенюк-Самсоненко згодом замінить Андрій Портнов чи хтось з людей Юлії Тимошенко, це означатиме, по-перше, посилення групи “Приват”, співвласник якої Ігор Коломойський зараз вивчає можливості придбання 50% газового трейдера RosUkrEnergo у Ігоря Фірташа та Дмитра Фурсіна. Поінформовані джерела радять не зважати на гостру полеміку у пресі між паном Коломойським і Юлією Тимошенко, а радше звернути увагу на його фразу в одному з інтерв’ю про те, що примирення уряду та “Привату” не за горами.

За Ігорем Коломойським до Фонду держмайна підтягнуться інші грошовиті персони. Очевидно, серед них будуть Костянтин Жеваго (банк “Фінанси та кредит”, Полтавський ГЗК), Таріел Васадзе (президент корпорації “УкрАВТО”), голова Державної митної служби України та власник кількох телеканалів Валерій Хорошковський, брати Буряки (Сергій Буряк зараз очолює податкову, а Олександр — народний депутат від БЮТ). Звісно, активніше почнуть лобіювати свої земельні інтереси впливові “бютівці” — Богдан Губський та Сергій Осика. Правда, їм для цього доведеться залагодити тактичний конфлікт з Андрієм Портновим.

Найкраще почуватиметься російський бізнесмен Костянтин Григоришин, який має чималий вплив на фракцію комуністів у Верховній Раді. Зміна голови ФДМУ дозволить пану Григоришину придбати харківський завод “Турбоатом”, який до сьогодні очолює ще один однопартієць Валентини Семенюк-Самсоненко Віктор Субботін, а також доведе розмір пакетів своїх акцій до контрольного в шістьох обленерго. За це Юлія Тимошенко отримає змогу нарешті легалізувати свого союзника в Верховній Раді — Компартію, яка традиційно дослухається до дружніх порад Костянтина Григоришина.

Усе це разом узяте допоможе Тимошенко не лише оперативно отримати так потрібні кошти, але й вирішити стратегічне політичне завдання — ослабити залежність БЮТу від свого парламентського спільника — блоку “Наша Україна — Народна самооборона”

Макс ПОЛАК