Немає акцій — нема і проблем

Пік нинішньої кризи на світовому ринку цінних паперів припав на 21 січня. І хоча того дня біржі США не працювали (в Америці вшановували пам'ять Мартіна-Лютера Кінґа), саме цього понеділка по всьому світу обвалилися біржові індекси. Такою була реакція фінансистів на заяву президента Джорджа Буша про необхідність стимулювання американської економіки. Подейкують, незабаром це має якимось чином позначитися й на Україні.

Азійський “пташиний грип” долара

Причина нинішньої кризи — спад економічної активності та зростання безробіття у США. Фінансовий тиждень у світі розпочав Токіо. Коли громадяни США ще мирно спали, ринок акцій Японії відкрився значним падінням тамтешнього індексу Nikkei. Побоюючись зниження прибутків на фоні економічного спаду в США, інвестори розпочали розпродувати акції найбільших японських експортерів. “Лідерами” стали виробники цифрової фото- і відеотехніки Canon Inc і провідний продуцент електроніки Sony Corp., корпорація Toyota Motor та її конкурент Honda. Як відомо, всі вони значну частку своєї продукції реалізовують на ринках Північної Америки.

За підсумками фондових торгів, падіння індексу на Токійській фондовій біржі (другій за обсягами операцій у світі) Nikkei упав майже на 4%. У Китаї понеділок завершився зниженням національного індексу вже на 7,2%. І пішло-поїхало. Єдиний позитив — курс долара до євро почав зростати. Щось схоже відбувалося й тижнем раніше, з тією тільки різницею, що у цю круговерть затягнуло й решту євразійських країн. Та на держави “третього світу” експерти покладають свої головні сподівання: тільки їх незначна пов'язаність із економіками провідних країн може підтримувати на плаву світовий ВВП.

Криза нам пішла на... користь

Неспроможність України з її чи то перехідною, чи вже ринковою економікою інтегруватися в зовнішній світ зіграло “на руку” нинішньому урядові. Зрештою, як і країнам Центральної та Східної Європи, Азії та Близького Сходу. Навіть Джордж Сорос, цей ас гри на світових ринках акцій, погодився, що темпи приросту внутрішнього валового продукту в цьому сегменті світової економіки не тільки збережуться, а навіть дещо прискоряться. Відтак, українській економіці ніби нічого серйозного не загрожує. Не піддасться на західні провокації та різні там іпотечні кризи на американському ринку й Росія. Тим більше, що має свій, подібний до українського “менінгіт” — некеровану продовольчу інфляцію.

Щодо вітчизняного ринку цінних паперів, то він у нас ніяк не виросте з коротких штанців. Єдиний майданчик, де професійно купують і продають акції, здійснюють депозитарну діяльність зберігача та управління цінними паперами, Перша фондова торгова система (ПФТС), практично не звертала уваги на вкрай нестійку ситуацію на світових біржах. Та й нічого дивного: якщо у США різноманітними акціями та іншими цінними паперами володіє 90 відсотків американців, то у нас таких громадян ще треба добре пошукати.

Більше того, у спекулятивних очікуваннях задекларованої урядом Юлії Тимошенко масштабної приватизації вітчизняний фондовий ринок навіть пожвавішав. Уже з початку цього тижня значно зросли в ціні акції “Укртелекому” — більш, ніж на 7%; водночас збільшилася на 14% вартість акцій “Турбоатому”. Загалом найбільший обсяг торгів серед так званих “голубих фішок” спостерігався з паперами “Укрсоцбанку”, “Центроенерго”, Єнакієвського металургійного заводу, навіть “Львівенерго” та деяких інших підприємств.

У цій ситуації хочеться вірити екс-міністрові фінансів Сергієві Терьохіну. Коментуючи ситуацію, він заявив, що за своє життя не купив жодної акції й не збирається цього робити — він лише продавав цінні папери тих компаній, у створенні яких сам брав участь. А для такого недорозвиненого ринку, як в Україні, семипроцентні коливання курсів акцій нічого не означають.

Збідніємо чи збагатимося?

Тож нинішнє падіння чи зростання курсів українських цінних паперів — це емоційна реакція на шторми в світовому фондовому океані. Ті, що професійно грають на зміні фінансової погоди, реагуватимуть адекватно. Адже, як за будь-якої іншої кризи, знайдуться люди, які зуміють у цей період примножити свої статки. Будь-які операції на біржових майданчиках одних роблять біднішими, інших — заможнішими. Згадаймо хоча б останню схожу кризу 1998 року. Тоді озолотилися ті, яким волею провидіння вдалося скупити американські долари на початку року.

А тим часом решта світу продовжує стежити за розвитком подій на Токійській фондовій біржі. Котирування акцій у Токіо знову різко впали у зв'язку зі стрибком цін на нафту й нервозністю на ринку цінних паперів у США. Можуть виникнути ще якість форс-мажорні обставини, але в будь-якому випадку початок 2008 року для США видався вкрай несприятливим. Можливо, ще не вступив у свої права Рік щура за східним календарем. Адже очікування, які покладають американці на свого провідного економічного партнера Китай, таки можуть справдитися. У Піднебесній пригальмують тиск юаня на долар, а там, дивись, і світова фінансова погода налагодиться.

Роман ДИГАС