Звідки взялася нікому не потрібна кримінальна справа Лубківського

Сьогодні українській громадськості нарешті стало відомо, що стосовно Маркіяна Лубківського два місяці тому біло відкрито кримінальне провадження. За даними українських ЗМІ, провадження відкрито за статтею “привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”.

Пану Лубківському інкримінують, що в період 2013-2014 років він на посаді директора оргкомітету Чемпіонату Європи з баскетболу 2015 року разом з іншими службовцями розтратив “державні кошти в сумі 19,3 млн грн, виділені для вирішення організаційних, фінансових і інших питань підготовки для проведення фінальної частини ЧЄ з баскетболу”.

Пізніше інші ЗМІ переповіли інформацію з прокуратури, що особисто Лубківському підозру ніхто поки не висував, але справа стосовно Євробаскету таки є. Сам пан Лубківський слухавку не бере і, відповідно, прояснити ситуацію не може.

Залишивши за дужками питання винуватості чи невинуватості пана Лубківського та юридичної казуїстики, тим не менше виникає кілька запитань. По-перше, чому про відкриття провадження стало відомо лише зараз, хоча порушене воно було 18 червня. По-друге, чому справа стосується підготовки до Євробаскету, а не до Євро-2012, адже і там і там Лубківський займав одну й ту ж посаду — директора турніру та директора організаційного комітету. Тим більше що на Євро-2012 бюджетних коштів було витрачено в десятки разів більше, ніж на Євробаскет, що так і не відбувся.

Аби простіше розібратися в ситуації, нагадаємо, що після роботи під керівництвом сумнозвісного регіонала Бориса Колесникова директором Євро-2012 та Євробаскету-2015 та після революції, яку Лубківський цілком щиро підтримував, Маркіян Романович працював радником голови СБУ Валентина Наливайченка, будучи по факту його речником, і пішов з цієї посади разом із шефом 18 червня цього року — точно в день відкриття кримінального провадження. Як відомо, відставка Наливайченка супроводжувалася доволі гучним скандалом, але врешті все вирішилося більш-менш полюбовно. Рада звільнила Наливайченка і він разом із Лубківським пішов у самостійне політичне плавання. Ну не зовсім, бо поки ніде так і не проявився.

Так, от швидше за все, справа проти Лубківського народилася саме тоді, коли Наливайченко ще був головою СБУ і впевненості, що той піде з посади без зайвого галасу, ще не було. От і вирішили притиснути політика кримінальною справою, що для української політичної традиції загалом не дивно. Отже, слідчі отримали команду і почали “копати”. Звісно “копатися” логічніше за все треба було в справах Євро-2012, адже лише ледачій не писав і не говорив про страшні зловживання на “безтендерних” закупівлях під чемпіонат. Але там було задіяно дуже вже багато людей, починаючи від Бориса Колесникова, який зараз в тусовці Ахметова та Медведчука очолює опозиційний уряд Опоблоку, закінчуючи більш дрібними фігурами. От і вирішили не воювати з Колесниковим, бо хтозна, чим закінчиться і кого зачепить така війна, а піти шляхом попростіше і побезпечніше.

Інше питання в тому, що наша прокуратура вміє робити добре лише одне — відкривати кримінальні справи. Все інше нікого особливо не хвилює. От і вийшло, що справу, як і годиться, відкрили та почали розслідувати, але політична ситуація змінилася і Лубківський виявився особливо нікому не потрібен. Але відкрити справу просто, а от закрити значно складніше. От, врешті решт, інформація і потрапила в ЗМІ. Але, швидше за все, це нічого не змінить. Справа Лубківського зависне, як і багато інших справ, і про неї дуже скоро забудуть, щоб згодом тихенько закрити.

Олексій СЕРГІЄНКО