Зима наближається: які труднощі очікують українців, і що робити

 Опалювальний сезон 2022/2023 стане найскладнішим за весь період незалежності, про що раніше заявляв і президент Володимир Зеленський. З одного боку — воєнні дії, що спричинили масове руйнування об'єктів інфраструктури та житлового фонду. З іншого — тяжке соціальне й економічне становище держави. Крім того, не слід забувати про високу зношеність більшості об'єктів теплоенергетики, а також про погодні умови, які можуть бути не такими щадними, як минулої зими.

Ракетні удари

 Питання безпеки експерти сфери житлово-комунального господарства ставлять нині на перше місце. Противник уже дав зрозуміти, що готовий бити по важливих цивільних об'єктах. Нагадаємо: на початку літа через обстріли більша частина Донецької області залишилася без електроенергії. Перед тим окупант ударив по підстанціях у центральній і західній частинах країни, наслідком чого стала зупинка поїздів. До цього слід додати повне або часткове руйнування 860 об'єктів теплоенергетики, з яких 300 — котельні.

На сьогодні немає жодних гарантій, що наступного разу ракети не прилетять по об'єктах водоканалу або по вузлових теплоелектростанціях. Чи не буде диверсій на газотранспортній системі України. До речі, під час одногоз ефірів  директор КП “Черкаситеплокомуненерго” Павло Карась не виключив, що теплопостачання нинішньої зими може припинитися через проблеми з газом. Він порекомендував пенсіонерам та сім’ям із дітьми розглянутиваріант тимчасового виїзду до родичів у сільську місцевість, де є можливість опалювати альтернативними видами палива.

На сьогодні ситуація з блакитним паливом начебто не загрозлива. До зими Україні потрібно нагромадити, щонайменше, 19 млрд кубометрів газу, а зараз у підземні сховища вже закачано 11 млрд кубів, частина яких, утім, належить іноземним трейдерам та приватним компаніям-резидентам. Значно серйозніша ситуація з вугіллям. Торік восени його запаси були вчетверо нижчі від норми — 753 тис. тонн. Цього разу уряд планує нагромадити до 3 млн тонн, що, до речі, непросто, зважаючи на обстріли, логістичні труднощі, тимчасову втрату частини шахт.

Немає грошей

Окремо слід торкнутися можливості населення оплачувати комунальні послуги. Раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що виробники тепла отримуватимуть газ за фіксованою вартістю — 7,4 тис. грн за тисячу кубометрів, і це дозволить місцевій владі не підвищувати тарифи для людей. На компенсацію різниці між ринковою вартістю газу й тарифами на газ і тепло для населення планується виділити 264 млрд грн, про що записано в законопроекті № 7429. Пізніше в інтерв'ю журналістам прем'єр додав: тарифи будуть незмінними до кінця опалювального сезону.

Але навіть якщо не торкатися теми нестачі газу, довоєнні тарифи все одно не по кишені багатьом українцям, п'ять мільйонів із яких, за даними Міжнародної організації праці ООН, залишаються без роботи. За деякимиоцінками (офіційної статистики поки що немає), рівень оплати комунальних послуг нині коливається в межах від 10 до 75% залежно від регіону. Відтак різке недофінансування системи ЖКГ призведе до того, що теплокомуненерго не зможуть як слід підготуватися до зими: провести ремонти, закупити обладнання, найняти кваліфікованих фахівців. Що, своєю чергою, стане причиною зростання кількості комунальних аварій, подовження термінів ліквідації наслідків. І це тоді коли якість комунальних послуг для більшості українців далека від бажаної.

 Старі “ігри” з тарифами

 Не варто забувати і про “накрутки”. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенкорозповів ZN.UA, що жителі столиці почали отримувати платіжки з перерахунком вартості тепла і додатковими нарахуваннями. Крім того, у платіжці з’явився новий рядок — “підігрів води в багатоквартирному будинку”, який, за даними КП “Київтеплоенерго”, в середньому становив 46,5 грн. Схожим шляхом торік пішла компанія у Львові, однак потім там зазначили, що це не обов'язковий платіж, уточнив експерт.

“Більшість теплокомуненерго зараз придумують нові типи платежів для населення. Підвищити тариф вони не можуть, тому шукають, як перекласти свої витрати на споживача”, — підкреслив він.

При цьому оскаржити нарахування, за словами Олега Попенка, фактично неможливо, оскільки центри комунального сервісу, “Київтеплоенерго”, Держпродспоживслужба працюють із цим питанням малоефективно, до того ж не можуть упоратися зі зростаючим потоком звернень. 

Комплекс заходів

Ситуація, в якій нині перебуває українське ЖКГ, не вселяє жодного оптимізму: війна, нестача енергоносіїв, відсутність капремонтів і зношеність — усе це наближає до неминучого фіналу. Війна тільки прискорює процес. А тому держава повинна впроваджувати всілякі програми підтримки сфери. До скрутних періодів маютьготуватися й самі українці, особливо мешканці багатоквартирних будинків, яким експерти радять запасатися обігрівачами.

Надія на електрообігрівання. Те, що частина громадян узимку може залишитися без централізованого теплопостачання, — не порожні страшилки, зважаючи на нинішні реалії. До того ж в уряді раніше вже заявилипро можливість зниження температури у квартирах до +16, що й без обстрілів обіцяє погіршення умов проживання. У цій ситуації інших способів, крім як обігріватися з допомогою електроенергії, в людей не буде, вважає Олег Попенко.

“Мешканці будинків, у яких є централізоване опалення, ви можете залишитися без тепла. Тому єдиним порятунком буде електрообігрівання. Перевіряйте свої мережі прямо зараз. Решта — вторинне. Також усімкеруючим компаніям, приватним і комунальним ЖЕКам слід перевірити стан електричної проводки в кожномубагатоквартирному будинку”, — підкреслив він. Інакше можуть виникати пожежі, як це було торік в одній зі столичних новобудов, де горіла проводка в усьому під'їзді. Тимчасом інші експерти радять українцям вжити заходів енергозбереження в будинку та квартирах: утеплити фасад, вставити пластикові вікна, на які сьогодні, до речі, підскочили ціни.

Кадри і матеріальна база. Олег Попенко вважає, що підприємствам теплокомуненерго гостро бракуватиме кадрів. До війни у штаті КП “Київтеплоенерго”, за його словами, не вистачало понад 40% працівників. І це в столиці.

“Я вже не кажу про ЖЕКи та керуючі компанії. Половину кадрів розігнали, а решті платять дві третини і ледве дають раду своїм прямим обов'язкам. Будь-який порив у багатоквартирному будинку — і не факт, що його встигнуть відремонтувати”, — розповів експерт. Причому ситуація, коли на одну бригаду одночасно припадатимевідразу кілька поривів у місті, стане не рідкістю, вважає він.

Підготовку до опалювального сезону ускладнює й той факт, що кваліфікованих кадрів неможливо підготувати за два-три місяці. Для цього молодь має пройти навчання в комунальних технікумах і коледжах, після чого напрацювати досвід. Крім того, вважає Попенко, комунальна сфера гостро потребує достатнього матеріально-технічного забезпечення. А тому місцеві органи самоврядування повинні сьогодні всіляко сприяти формуванню запасу різних труб, фланців тощо, аби потім у потрібний момент було чим замінити.

Державні програми. Для зниження витрат на комунальні послуги необхідно широко впроваджувати технічні засоби обліку комунальних послуг, а також залучати фонди енергоефективності. Про це ZN.UA розповівдиректор аналітично-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко.

“Я особисто пробував отримати кредит на заміну вікон. Скажу, що це непроста процедура. Все йде через банк, який звертає увагу на ваші доходи та вік. Якщо виходите за рамки за віком, кредиту взагалі не видають. Добре, що дружина молодша від мене... Відтак запропонували кредит терміном на шість місяців, плюс комісія банку. Однак ми вирішили, що вигода буде мінімальною, оскільки від нас вимагали ще й принести безліч документів”, — розповів він про свій досвід із програмою енергоефективності.

Соціальний ухил. Олександр Сергієнко вважає, що мораторій на підвищення комунальних тарифів під час воєнного стану себе не виправдовує.

“Неправильно, коли людей, котрі можуть платити, і тих, кому це робити важко, урівнюють у правах. Для цього є система соцзахисту у вигляді житлових субсидій, яка має допомагати саме тим, кому важко оплачувати”, — підкреслив він. Раніше економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ висловив думку, що державі слід переглянути підходи до підтримки найбільш соціально незахищених верств населення і починати виплачувати їм додаткову грошову допомогу.

 Крім того, владі годилося б широко підтримувати соціальні ініціативи об'єднаних територіальних громад. Староста села Сираї Чернігівської області Сергій Доломанський зазначив, що під час опалювального сезону адміністрація допомагає селянам похилого віку.

“У мене закріплено 12 людей. Через сільську раду йшла компенсація за дрова або брикети”, — розповів він нашим журналістам. Такі заходи соціальної допомоги слід усіляко підтримувати.

Варто зазначити, що опалювальний сезон, який чекає на Україну нинішнього року, буде нетиповий у всіх відношеннях. Тому й рішення потребують інших підходів. Очевидно, що в країні будуть перебої з теплопостачанням і, можливо, подачею газу. А тому влада всіх рівнів мусить підготуватися до можливих форс-мажорів і мати варіанти вирішення у вигляді резервних опалювальних приміщень, запасу генераторів, продовольства тощо. Щоб могти за необхідності надати підтримку великій кількості громадян. Треба відходити від принципів вигідно-невигідно, коли на кону стоїть життя та здоров'я населення, яке, зрештою, і є головним ресурсом кожної держави.

Олександр КІТРАЛЬ, журналіст. У журналістиці — з 2005 року. Пише на соціальні теми. Працював у газетах “Життя, як воно є” та “КП в Україні”, інтернет-виданні “Обозреватель”.