За чий рахунок бенкет? Українське ВВП росте у 8 разів швидше за прогнози

 Єврокомісія у своєму звіті за листопад зазначає, що “всупереч величезним викликам… економіка України продемонструвала видатну стійкість у 2023 році”, а зростання реального ВВП складе 4,8% за результатами року, що випереджає прогнози, які від початку року давали МВФ, НБУ, Мінекономіки та сама Єврокомісія (навіть пораховані разом).

Українські державні установи, приватні аналітичні компанії та окремі експерти наприкінці 2023 року “змагаються” за звання найкращого прогнозиста, хоча на початку року усі вони випромінювали жорсткий песимізм. Зараз, проте, теж відзначають, що левова частка позитивної динаміки забезпечена не стільки власними силами, скільки вкрай низькою порівняльною базою 2022 року, а також допомогою Заходу. Тим не менш, зростання є, і воно в рази більше, ніж будь-хто прогнозував на початку року.

УНІАН, разом з фахівцями, розібрав макроекономічні показники України, щоб кожен читач зрозумів, звідки йде зростання, до чого йде загальна ситуація, та як це впливає на життя кожного громадянина.

Що нам прогнозують Єврокомісія та інші установи

Євросоюз є одним з ключових донорів України під час війни, тому постійно робить огляд та прогнози стану української економіки, щоб гнучко реагувати на ситуацію. Зокрема, щоб корегувати обсяги та темпи допомоги. І цього разу оцінки відновлення вразили навіть оптимістів.  

Так, в останньому звіті Єврокомісія робить досить детальний аналіз нашої економіки, акцентуючи увагу на стабільності курсу гривні, “сплеску” внутрішнього попиту, зростанні імпорту та відновленні й “еволюції” експорту (особливо аграрного), і на низькій, як для воюючої країни, інфляції. Серед головних позитивних чинників вказується  ”зерновий коридор”.

Інші світові та українські установи мають іншу думку. Найбільш скептичним є Міжнародний валютний фонд, який навіть після покращення прогнозу очікує зростання ВВП лише на 2 відсотки протягом 2023 року. Втім, на фоні попередніх оцінок (він очікував падіння на 3%), це теж позитив. Світовий банк теж покращив прогноз — з 2% до консервативних 3,5 відсотків.

Є власні оцінки й у НБУ та Мінекономіки. Головний банк країни покращив очікування до 4,9% у поточному році, а профільне міністерство, дещо раніше — до 4 відсотків. Мінекономіки також провело восени опитування експертів та установ, які надали досить широкий діапазон прогнозів щодо зростання ВВП — від 2,7% до 6,4%.

Приватні інвесткомпанії теж оновили прогнози у жовтні та листопаді. Головними оптимістами виявилися аналітики Concorde Capital, які прогнозують зростання ВВП у 2023 році до 6%. Dragon capital очікує 4,5%, а Raiffeisen bank — 5%. Таким чином, міжнародні, державні та приватні установи радикально покращили свої оцінки щодо відновлення української економіки.

Порівняння прогнозів щодо відновлення української економіки / інфографіка УНІАН

Порівняння прогнозів щодо відновлення української економіки

Відновлення, на яке очікує Єврокомісія, це гарний показник для мирного часу. Але як його оцінювати зараз, з огляду на втрати ВВП минулого року у 28-29 відсотків? Експерти закликають до поміркованого оптимізму.

“Я б не сказав, що у нас в економіці суцільне процвітання, однак певні позитивні зрушення є. Якщо на початку року прогноз приросту реального ВВП оцінювався в 1-3 відсотки, то зараз оцінки сходяться на показнику близько 5%, — каже Богдан Данилишин, академік НАН України та екс-міністр економіки. — За оцінками Мінекономіки, в серпні-жовтні  темпи приросту становлять близько 10 відсотків до попереднього року”.

Олег Гетьман, фахівець Економічної експертної платформи, також говорить про позитивну динаміку та дає обнадійливі прогнози.

“Це реалістичні оцінки. НБУ, Світовий банк, Міністерство економіки — всі покращили прогнози і очікують до 5% зростання ВВП цього року. Наступного року очікують так само — від 4% до 5%, — каже експерт, та звертає увагу на валютні показники. — Якщо рахувати у доларах, то зростання буде значно більшим. Очікується показник до +10%, що непогано”.

Проте варто розуміти, що, хоча прогноз Єврокомісії перевищує попередні консервативні оцінки, ми поки і близько не наближаємося до того рівня національної економіки, який був до початку повномасштабного вторгнення.

“Якщо у 2022 році економіка України впала на трохи більше ніж 29%, а в цьому — зросте на 4,8%, то, вийде, що ВВП у 2023 році майже на 26% нижчий, ніж у довоєнному 2021 році, — порівнює Дмитро Ливч, заступник директора та співзасновник Центру Економічного Відновлення. — Тому таке зростання є не те, щоб дуже високим, адже база порівняння дуже низька. Водночас, для активної війни показник в +4,8% є дуже високим, адже велика кількість виробничих потужностей зруйновані, логістика ускладнена через блокування морських портів, а мільйони українців стали мігрантами”.

Олег Гетьман погоджується з наведеними оцінками.

“Нам ще мінімум 5-6 років доведеться відновлюватись, просто щоб досягти показників 2021 року. Але, якщо порівнювати з нормальними роками до масштабної війни, то це є дуже добрим показником. Мало хто у світі зараз росте активніше”, — додає оптимізму експерт.

Відновлення у борг або власними силами?

Важливим нюансом є джерело зростання. Адже від цього залежатиме і те, на який час цього “запалу” вистачить економіці. Одна справа, якщо ми зростаємо власними силами, і зовсім інше, якщо це результат західної допомоги, яка не триватиме вічно. Крім того, Єврокомісія прогнозує, що вже у 2025 році держборг України становитиме 98,3% від ВВП.

Який внесок міжнародних партнерів у гарні показники нашого зростання?

“Ніякої катастрофи немає. Японія, наприклад, живе з показником боргу у 300% ВВП, і японці досить добре себе почувають, — заспокоює Олег Гетьман. — Тут головне — спроможність держави сплачувати борг та умови, на яких цей борг був наданий. І ці умови для нас зараз найкращі. Ставки низькі, а відстрочка йде на десятиріччя. По деяких програмах ми навіть відсотки не сплачуватимемо найближчі роки. Якщо цей борг не буде нарощуватись до шалених показників, а ми зберігатимемо платоспроможність, то не буде ніякої проблеми через досягнення боргом 100% від ВВП”. 

Богдан Данилишин зазначає, що допомагає нам не тільки Захід, тому називати країни Європи та Штати єдиними донорами нашої економіки — некоректно.

“Україні допомагає і Японія, і Південна Корея, і інші “незахідні” країни. Міжнародна кредитна та грантова допомога у 2023 році складе близько $41 млрд або близько 23% ВВП. Тому умовно можна сказати, що з 4,8% приросту близько 1,1% буде забезпечено зовнішньою допомогою”, — рахує екс-міністр економіки України.

Водночас, за словами Дмитра Ливча, вітчизняні економічні можливості також не варто применшувати.

“Український бізнес продемонстрував високий рівень стійкості та адаптивності, підлаштувавшись під існуючі виклики, зокрема — блекаути. Саме через проблеми з енергетикою прогнози щодо перспектив зростання економіки в кінці 2022 і на початку 2023 були доволі песимістичними”, — каже експерт.

Що буде, якщо “Захід втомиться” і чи є приводи для занепокоєння

Закордонна підтримка, як бачимо, зберегла нашу економіку у найважчі часи після російської навали. В нас є власні сили, але що буде, якщо партнери “втомляться” і перестануть допомагати? Чи є зараз такий ризик? Експерти впевнені, що повна зупинка допомоги вкрай малоймовірна, а її зменшення не буде критичним.

“Допомогу точно не збільшать. Можливо трохи зменшать, бо в нашому бюджеті буде більше власних коштів, — вважає Олег Гетьман. — Але для наших партнерів головне -стабільність у підтримці. Гранти, пільгові кредити та інша підтримка залишиться. Радикальних змін не очікую. Втім, нам стануть більш доступними кредити, бо більше немає великих ризиків дефолту. Ми поступово знов стаємо платоспроможними”.

За словами експерта, невелике зменшення допомоги не призведе до катастрофи.

“В нас зараз рекордні за весь період незалежності золотовалютні запаси. Вони дуже значні — близько 40 мільярдів доларів. В нас є запас міцності на зменшення фінансової допомоги на 5-10 відсотків. Ми такі втрати легко подолаємо без негативного впливу на економіку, — стверджує він. — Але допомога нам потрібна, навіть якщо її зниження не призведе до колапсу. Бо ми воююча країна. Всі наші видатки, серед яких найбільшою статтею є армія, становлять близько 4 трильйонів гривень. А за допомогою податків, зборів та всіх платежів ми збираємо лише близько 2 трильйонів. Через це в нас дефіцит бюджету близько 1,5-2 трильйони на рік”.

Динаміка українського ВВП / інфографіка УНІАН

Саме цей дефіцит нам і покривають партнери. Дмитро Ливч наголошує, що внесок Заходу у підтримку економіки України “важко переоцінити” і наразі немає ознак припинення допомоги.

“У 2023 році ми отримали більше $35 млрд, а у ЄС ініціювали програму Ukrainian Facility на наступні 4 роки. Україна зможе отримати ще 50 мільярдів євро підтримки, в тому числі на ініціативи з відновлення економіки, — наголошує він. — Хоча, звісно, потреба України значно вища і уряд робить все можливе, щоб забезпечити ці потреби”.

Обережний оптимізм інших експертів поділяє і академік Данилишин.

“На даний момент Уряд має підтверджені обсяги зовнішньої допомоги у розмірі близько 50 відсотків від потреб 2024 року. Водночас, я налаштований оптимістично і переконаний, що проблеми із зовнішнім фінансуванням фіскального дефіциту будуть розв’язані. Україна та цивілізовані країни розв’язують спільне завдання, яке полягає в протистоянні агресору як на воєнному, так і на економічному фронті”, — впевнений науковець.

Жоден з фахівців не поділяє страхів деяких українців та мрій роспропаганди, що “Захід втомиться” та кине Україну. Але які в нас власні можливості для росту?

Зростання власними силами — наші “локомотиви” економіки

Всі експерти погоджуються, що головними “драйверами” зростання цього року були рекордні врожаї, відновлення експорту та зростання внутрішнього попиту. А також підвищення виробництва на потреби військових. Богдан Данилишин на перше місце серед вітчизняних драйверів росту ставить саме ОПК.

“Зростання відбувається за рахунок нарощування обсягів оборонно-промислового комплексу та непоганих врожаїв у аграрному секторі. Оборонно-промисловий комплекс і сільське господарство — ось “локомотиви” нашої економіки на поточний момент”, — наголошує екс-міністр економіки.

Олег Гетьман, у свою чергу, на перше місце ставить фактор “зернового коридору”, який мав позитивний вплив на всі експортні галузі. Він називає п’ять “драйверів” росту, які й дають значний сукупний ефект, доповнюючи один одного.

“Ми вже запустили “зерновий коридор” незалежно від росіян. Це під $10 млрд виручки і відповідних доходів до бюджету з експорту. І це питання не лише зерна, але й металургії й інших галузей, — пояснює він. — Через нього вже пройшло близько 115 суден. Це великий показник для умов війни, і динаміка постійно зростає. Судновласники вже не бояться українських портів, а РФ не може їм перешкодити. Було вивезено мільйони тон української продукції”.

І це лише за час тестового використання “коридору”, який фактично вже не є “зерновим” — реальні оцінки можна буде давати, коли “коридор” запрацює на повну.

“Цей коридор є доказом спроможності України захистити власний експорт, бо він існує вже не завдяки волі росіян, а завдяки нашим ППО, ВМС та системі страхування з залученням британської компанії Lloyd's, що нівелює ризики для перевізників”, — акцентує Олег Гетьман. Завдяки у тому числі й “коридору” відновлюється аграрка та галузь переробки.

“АПК взагалі демонструє рекордні показники росту за всю історію України. Зібрано близько 80 мільйонів тон різних сільгоспкультур, — додає експерт. — Складніша ситуація в металургії. Але завдяки “коридору” морський експорт поновлено, що підтримує ці галузі”.

Другим фактором відновлення є те, що економіка оговтується від перших шоків. Люди поступово повертаються, а тому зростає внутрішній попит. Окрім внутрішньої торгівлі “не впала” ще галузь IT, що теж позитивно впливає на попит.

“Галузь IT стає “локомотивом” економіки, і вже починає зростати. Вона додає до ВВП близько 4%”, — пояснює Гетьман.

На третє місце експерт ставить фактор допомоги від наших партнерів “у шалених обсягах, які ми раніше не могли уявити”.

“Ця допомога йде не лише нам до золотовалютних резервів, але, через соцдопомогу та інші програми, потрапляє безпосередньо до економіки. Люди, які отримують фінансування завдяки Заходу, витрачають їх на внутрішньому ринку, підтримуючи бізнес та попит”, — розмірковує фахівець.

Четвертим чинником, на думку Гетьмана, є підтримка уряду, а п’ятим — ОПК, який активно зростає, хоча оцінювати його вплив складно через секретність. Всі ці фактори разом і дають сукупний позитивний ефект і саме на них розрахований бюджет-2024.

Тим часом, Дмитро Ливч серед внутрішніх “локомотивів” економіки називає адаптивність вітчизняного бізнесу та підтримку держави.

“Інші фактори, які позитивно впливають на пришвидшення відновлення, це рекордна врожайність, зростання виробництва в металургії, розширення альтернативних логістичних каналів для експорту тощо”, — пояснює він.

Богдан Данилишин згоден з цими тенденціями, але звертає увагу на необхідність збільшення підтримки для кожної з цих “точок росту” та на те, що експортні можливості все ще обмежені.

“Сільське господарство економічно самодостатнє, однак потребує розв’язання логістичних проблем експорту агропродукції, — каже екс-міністр, і додає — В майбутньому, щоб прискорити зростання економіки, потрібно стимулювати створення робочих місць в переробній сфері промисловості, знижувати імпортозалежність, підвищувати ступінь переробки вітчизняної сировини, локалізувати виробництво. Для цього потрібні державні стимули, податкові, кредитні, грантові. Ми залежні від зовнішньої допомоги, однак при вмілому її використанні кожен долар може мати значний мультиплікативний ефект”.

Роль державної підтримки у відновленні країни — думки експертів

Окрім закордонної допомоги та приватної ініціативи українців, зі слів всіх експертів, важливою складовою відновлення країни є підтримка уряду. Ми чуємо як обнадійливі відгуки щодо ролі держави, так і багато критики. Загалом, фахівці позитивно оцінюють такі державні програми як “Доступні кредити 5-7-9%”, “єДопомога” та “єРобота”.

“Висока стійкість економіки України під час повномасштабної війни пов’язана, в тому числі, і з програмами підтримки від уряду. У бюджеті на 2024 рік закладено понад 41 млрд грн на програми прямої підтримки бізнесу, — наголошує Дмитро Ливч, посилаючись на останні заяви Мінекономіки. — Водночас, варто розуміти, що під час війни першим пріоритетом держави є фінансування Збройних сил”.

Мікрогранти та пільгові кредити є важливими факторами відновлення, вважає Дмитро Ливч. Він зазначає, що з огляду на обмежені під час війни можливості, уряд робить багато, а сама ця підтримка можлива завдяки допомозі Заходу.

Високо оцінює внесок держави і Олег Гетьман.

“Пільгові кредити та гранти підтримують бізнес, стимулюють нові робочі місця, — каже експерт. — Звісно, ефект державних програм не потрібно переоцінювати, але вже видано близько 150 мільярдів пільгових кредитів та близько 10 тисяч грантів, що досить багато. Це дає кілька відсотків зростання ВВП. Найбільший вплив державні програми мають саме на внутрішній попит та на галузь торгівлі”.

Богдан Данилишин відзначає допомогу уряду для галузей ОПК та АПК, але вважає, що уряд міг би зробити і більше. ОПК зараз є безумовним пріоритетом економічних видатків уряду.

“При доопрацюванні проекту державного бюджету на 2024 рік додатково на підтримку розвитку ОПК виділяються кошти дорожнього фонду та частина податку на доходи фізичних осіб військовослужбовців, — розповідає екс-міністр, але додає. — Зростання економіки у 2023 році могло б бути вищим, якби монетарна та фіскальна політика були більш стимулюючими відносно реального сектора економіки”.

Таким чином, оцінки дій уряду від експертів скоріше позитивні, хоча “домашні завдання” на 2024 рік теж є. Чим меншою буде допомога партнерів, тем більшою буде роль держави у відновленні.

Вплив макроекономіки на гаманець українця

Всі експерти та установи відзначають головну тенденцію 2023 року: Україна змогла не просто вистояти, але й стабілізувати свою економіку. Апокаліптичні прогнози початку навали не справдилися навіть щодо більшості прифронтових регіонів (окрім Донецької та Луганської областей), де економічна активність також зростає. Але як всі ці відсотки та показники впливають на життя звичайного українця?

Ключовими показниками для споживача є курс гривні та ціни, а також попит (який зростає, як ми вже знаємо). Якщо попит росте, значить, у громадян та бізнесу стало трошки більше грошей.

Курс залишається стабільним навіть після відмови НБУ від жорсткого регулювання. У зв’язку з цим і ціни теж стабілізувалися, наближаючи інфляцію до цільового показника у 4-6%. Нацбанк вже зменшив прогноз інфляції до 5,8% на цей рік, хоча ще у січні прогнозував 18,7%, після показника 26,6% у грудні 2022 року. Єврокомісія теж зменшила очікування інфляції до 7% на кінець року.

На зниження інфляції вплинуло незначне зростання комунальних тарифів протягом року, а також неочікувано великий врожай, через що ціни на товари та послуги, в цілому, теж не сильно змінились, якщо порівнювати з початком року. За даними Держстату, у липні та серпні була навіть зафіксована дефляція — зниження цін на 0,6% та 1,4% відповідно. Згідно з останніми даними (за вересень), річна інфляція перебуває на рівні 7,1%. Саме на ці показники орієнтується Єврокомісія у прогнозах.

Динаміка інфляції в Україні / інфографіка УНІАН

“Сім відсотків інфляції, яку прогнозує Єврокомісія, це дуже мало для воюючої країни із такою важкою логістикою та іншими шоками. Для порівняння, минулого року в нас інфляція була більше 25%, а під час минулої фази навали — у 2015 році — більше 40%. Навіть у сусідніх мирних країнах показники вищі (до 10%), ніж у нас, — каже Олег Гетьман. — Інфляція, як і інші індикатори, показують, що наша економіка вже стабілізувалася”.

Олег Гетьман, Дмитро Ливч та Богдан Данилишин погоджуються, що ситуація значно краща, ніж всі очікували, що дає нам та державі гарні аванси на 2024 рік.

Як бачимо, економічна стабільність на фоні війни — це головне “цивільне” досягнення країни. Зростання попиту за умов стабільного курсу та сповільнення цін безпосередньо впливають на гаманець кожного українця. Як видно зі звіту ЄК та слів фахівців, ця стабільність тримається на “трьох китах” — допомога партнерів, підтримка держави та, звісно, активність самих українців, підприємців та споживачів. Війна і обстріли тривають, але гарні прогнози, збільшення платоспроможності держави та людей дають нам такий важливий у цей час позитив та обґрунтовану надію на краще.