Янукович або Тимошенко: свічечка в кінці тунелю

країнці звикли, що передвиборчі програми політиків не мають нічого спільного з їхніми майбутніми діями на керівних посадах.

Більше того, реальна економічна політика фаворитів нинішніх виборів відрізняється несуттєво.

“Обидва кандидати не мають чітко визначених економічних пріоритетів розвитку.

Вони показали, що є непослідовними у своїй політиці і можуть вживати заходів, що суперечать засадам ринкової економіки”, — вважає старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін.

Однак відмінності все ж таки є, адже Юлія Тимошенко і Віктор Янукович мають різних спонсорів-олігархів. Наприклад, досі економічна політика нинішньої прем'єрки була чітко направлена на сприяння українським металургам, зокрема, дружній корпорації “Індустріальний союз Донбасу”.

Але тепер, після продажу контрольного пакета акцій компанії групі інвесторів, вона уже не буде настільки принциповою щодо пільг металургам: платити все одно росіянам.

З іншого боку, Рінату Ахметову такі заходи дуже потрібні, і він може вимагати пільг для металургійних заводів від свого однопартійця Януковича.

“Янукович — яскравий представник промислової еліти, тож він сприятиме розвитку промисловості. Тимошенко не має чіткого галузевого “забарвлення”, тому може дбати про збалансований розвиток економіки”, — зазначає аналітик інвесткомпанії Concorde Capital Андрій Герус.

Називає він і ризики, пов'язані з особою Тимошенко: неактивна державна інвестиційна політика та схильність до стимулювання споживання, що може мати інфляційні наслідки.

Звісно, такі зауваги матимуть сенс, якщо разом з президентським кріслом переможець виборів отримає лояльного прем'єра і зможе повноцінно впливати на економічну політику.

Зокрема, за посередництва таких органів, як Національна комісія регулювання електроенергетики, яку контролює Кабмін.

Протекція в рамках СОТ

Досвід минулих років показав, що і Янукович, і Тимошенко готові запроваджувати протекціоністські зовнішньоекономічні заходи на користь дружніх бізнес-груп.

Водночас, обидва кандидати намагатимуться, щоб проти України не запровадили торгівельні санкції, а тому протекціоністська політика буде виваженою.

В цілому ж, команда Тимошенко зазвичай приділяє більше уваги внутрішньому приватному попиту та імпорту як джерелу надходжень до бюджету, зазначає аналітик компанії Phoenix Capital Андрій Нестерук.

Прихильники ж Януковича орієнтовані на державні інвестиції та на підтримку експорту, тому, у разі його перемоги, варто очікувати посилення протекціонізму.

За прогнозами аналітика Concorde Capital Андрія Гостика, команда Януковича може вдатися до протекціоністських заходів у хімічній та машинобудівній промисловості, запровадивши імпортні мита на добрива та побутову техніку, зокрема, холодильники.

Тимошенко ж, імовірно, проводила б більш відкриту політику щодо імпорту аграрної продукції, щоб регулювати внутрішні ціни.

Однак, на думку Газізулліна, квоти і митні тарифи не є актуальними з огляду на членство України у СОТ та реальний ризик втрати експортерами ринків через санкції з боку членів цієї організації. А спроба допомоги автопрому та виробникам побутової техніки 2009 року є скоріше винятком з правил.

Тому Нестерук радить посилювати захист вітчизняного товаровиробника через послаблення національної валюти та через введення різних нетарифних обмежень — ліцензування чи сертифікації.

А Газізуллін вважає головним інструментом підтримки вітчизняних виробників м'які стандарти щодо довкілля, зокрема низькі штрафи за забруднення, занижені тарифи на залізничні перевезення, недорогі енергоносії та, певною мірою, недопущення приходу іноземних інвесторів.

Тарифи зростуть

Однак якими б нагальними не були потреби кандидатських спонсорів, тарифи на електроенергію та газ обидві команди змушені будуть підняти як для промисловості, так і для населення, кажуть експерти.

Інакше уряду просто не вистачить грошей для субсидування низьких цін на енергоресурси для кінцевих споживачів, запевняє аналітик компанії Phoenix Capital Сергій Петренко.

На думку Газізулліна, тарифи для промисловості у будь-якому разі почнуть зростати з другого кварталу. Адже ситуація на ринках азотних добрив та металопродукції вже не така критична, якою вона була на початку 2009 року, і демонструвати боротьбу з кризою шляхом утримування тарифів немає сенсу.

За оцінками аналітика інвесткомпанії Concorde Capital Єгора Самусенка, зростання тарифів на електроенергію для промисловості 2010 року очікується на рівні 10-15%, для населення — 50-70%. Тарифи на газ будуть більше залежати від закупівельних цін “Нафтогазу” і здатності галузей працювати при таких цінах.

Така ж ситуація з тарифами на залізничні перевезення, стримування яких призвело до дефолту “Укрзалізниці”.

“Я не вважаю, що Янукович буде суттєво стримувати зростання тарифів на залізничні перевезення, адже йому тоді треба буде шукати гроші для покриття збиткових напрямів “Укрзалізниці”. Останнє буде дуже важко зробити протягом найближчих кількох років”, — запевняє Газізуллін.

Так само обидва кандидати, скоріш за все, будуть утримувати високі акцизи на алкогольні і тютюнові вироби, щоб і надалі латати дірки державного бюджету.

Приватизація неминуча

Тимошенко буде більш схильна залучати великих іноземних інвесторів до країни, ніж Янукович, зазначають експерти. Однак обом політичним силам доведеться 2010 року активізувати приватизацію для покриття дефіциту бюджету.

В обох варіантах є велика ймовірність приватизації Одеського припортового заводу, пакетів акцій енергогенеруючих компаній та обленерго.

Самусенко переконаний, що у разі виграшу Януковича енергогенерацію буде продано, скоріш за все, найближчим часом, адже у цьому зацікавлена компанія ДТЕК Ріната Ахметова.

Крім того, “Турбоатом” може бути приватизовано лише представником Партії регіонів, оскільки Тимошенко проти продажу цієї компанії. А приватизація “Укртелекому” більш ймовірна у разі перемоги Тимошенко, каже Нестерук.

Окремий інтерес, за оцінками Газізулліна, полягає у скасуванні претензій держави до результатів приватизації та спірних об'єктів власності. Зокрема, Янукович може бути зацікавлений змінити ситуацію на “Укртатнафті”, де група “Приват” витіснила з менеджменту російську “Татнєфть”.

До здійснення державних інвестицій більше схильна команда Януковича. Тому після його імовірної перемоги виділятиметься більше коштів на інфраструктурні проекти — порти, мости та дороги.

Цей кандидат також приділятиме більше уваги приватно-державному партнерству для розвитку інфраструктури. Водночас, уряд Тимошенко щось подібне вже практикує у рамках підготовки до “Євро-2012”, вважає експерт МЦПД.

Державна політика не телекомунікаційному ринку, зокрема, стосовно продажу ліцензій на користування новими стандартами зв'язку, на думку Самусенка, буде однаково невизначеною за будь-якого з двох можливих президентів.

В цілому, ризики для національної економіки однаково суттєві і у випадку перемоги Януковича, і у разі “воцаріння” Тимошенко, адже обидва кандидати залежать від олігархів-спонсорів.

Окрім того, невдовзі слід чекати і на парламентські вибори, тому хвиля популізму не вщухатиме.

Артем ЗАХАРЧЕНКО