Як зменшити споживання імпортного газу на користь Made in Ukraine

Україна продовжує заміщувати та скорочувати споживання газу.

У 2015 році у порівнянні з попереднім роком населення, бюджетні організації та теплокомуненерго зменшили його спалювання на 16%.

Загалом за 2013-2015 роки споживання блакитного палива впало на 25%.

Перемога? Безумовно. Проте ця статистика не повинна заспокоювати. Україна досі залежна від поставок імпортного газу і продовжує дотувати його споживання.

Це стимулює збільшення витрат газу, дає заробіток країнам-експортерам палива, вбиває в зародку будь-яку конкуренцію на ринку виробництва теплової енергії.

Зокрема, потерпають українські підприємства, які використовують відновлювані джерела енергії, та виробники альтернативного палива.

У 2014 році Кабмін прийняв низку постанов щодо стимулювання заміщення газу відновлюваними джерелами енергії. Однак значна частина з них не запрацювала. У 2014 році сектор виробництва теплової енергії з відновлюваних джерел активно розвивався, проте в кінці 2015 року ввійшов у стагнацію. Чому?

Величина тарифів на тепло для потреб бюджетних установ з відновлюваних джерел регулюється постановою уряду від 10 вересня 2014 року за №453 “Про стимулювання заміщення природного газу при виробництві теплової енергії для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів”.

Згідно з цим документом, тариф на виробництво теплової енергії з відновлюваних джерел повинен бути на рівні “середньозваженого” тарифу на виробництво теплової енергії з комерційного газу. Звучить гарно, але на практиці все складніше.

“Середньозважений” тариф не переглядався з грудня 2014 року. Він залишається на рівні 1097 грн/Гкал, хоча під час опалювального сезону 2014-2015 років тариф на тепло з газу піднімався до 1800-1900 грн/Гкал і становить 1400-1800 грн/Гкал.

Іншими словами, виробники теплової енергії з відновлюваних джерел поставлені в нерівні умови з тими, хто працює на газі. Для них тариф нижчий на 25-40%. За підрахунками Біоенергетичної асоціації України, “середньозважений” тариф повинен становити щонайменше 1280 грн/Гкал.

Внаслідок відмови від його перегляду інвестори працюють на рівні нульової або близько до нульової рентабельності, втрачаючи зацікавленість у будівництві котельних на біопаливі і переоснащенні старих, які працюють на газі.

Вхід у сектор виробництва тепла для населення взагалі заблокований. Основна причина — субсидований тариф на газ для теплокомуненерго. Він становить 2 994 грн за тис куб м порівняно з 6 500-7 200 грн за тис куб м для промисловості.

Різницю між комерційною та субсидованою цінами сплачує держбюджет. Тобто кошти з кишень громадян йдуть на закупівлю імпортного газу.

Тепло, вироблене з такого субсидованого газу, продається населенню за середнім тарифом 550 грн/Гкал. Жоден вид альтернативного палива не може конкурувати з даною ціною, бо вона сформована не за законами ринку.

Таким чином, зацікавленість в заміщенні газу в бюджетних установах йде по низхідній, а в секторі, який окупувало теплокомуненерго — споживання газу у 2015 році тут становило 6,6 млрд куб м, — такої зацікавленості і не було.

Як подолати ці бар'єри?

Шлях до цього відкриває законопроект №4334 “Про внесення змін до закону “Про теплопостачання” щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії”, зареєстрований 30 березня 2016 року.

Мова йде не стільки про стимулювання, скільки про скасування дискримінації.

Ключова ідея цього документа, розробленого народними депутатами за участю провідних експертів Держенергоефективності та Біоенергетичної асоціації України, — фіксація величини тарифу на теплову енергію з відновлюваних джерел на рівні 90% від тарифу на виробництво теплової енергії з газу.

Законопроект пропонує такі основні зміни.

1. Ліцензування органами місцевого самоврядування господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, що виробляється з використанням альтернативних джерел.

2. Встановлення органами місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію, що виробляється з відновлюваних джерел, на рівні 90% від чинного тарифу на тепло з газу для бюджетних установ.

3. Тариф для населення на теплову енергію, що виробляється з відновлюваних джерел, встановлюється на рівні 90% від чинного тарифу на тепло з газу для потреб населення.

4. Компенсація різниці в тарифах на тепло, що виробляється з відновлюваних джерел для населення і бюджетних установ, за порядком, затвердженим урядом.

Принцип тарифоутворення та надання компенсації на виробництво теплової енергії з відновлюваних джерел

Прийняття цього законопроекту створить конкуренцію на ринку виробництва тепла, знизить його собівартість і тарифи для кінцевих споживачів, створить новий кластер економіки, зменшить споживання та імпорт газу, покращить торговельний баланс, знизить тиск на гривню і підвищить енергетичну безпеку країни.

Законопроект дасть значний позитивний макроекономічний ефект.

Прийняття проекту №4334 створить передумови для зменшення споживання імпортного газу на користь Made in Ukraine. Це правильний крок. Від нього програють лише ті, хто звик заробляти на “сірих” схемах, маніпуляціях і корупції.

Олександр ДОМБРОВСЬКИЙ, народний депутат, в. о. голови комітету Верховної Ради з питань паливно-енернетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

Сергій САВЧУК, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

Георгій ГЕЛЕТУХА, голова правління Біоенергетичної асоціації України

Іван НАДЕЇН, голова комітету енергетичної незалежності України

Володимир МАЙСТРИШИН, голова наглядової ради Біоенергетичної асоціації України