ДАЙДЖЕСТ

Як виглядатиме “поствоєнний апокаліпсис” України. П’ять картин економічного майбутнього про курс, інфляцію та “найскладнішу зиму в історії”

[07:40 28 июля 2022 года ] [ Forbes-Украина, 27 июля 2022 ]

Минулого тижня НБУ опублікував перші прогнози, які описують стан української економіки в перспективі найближчих двох років. Висновок — Україну чекає болюча криза.

Якою вона буде, якщо говорити про інфляцію, знецінення гривні та падіння доходів українців?

Падіння ВВП на третину, інфляція у 30% та обвал курсу щонайменше на чверть — російське вторгнення спотворило економічну картину 2022 року. Що чекає на економіку України далі?

Першу чітку відповідь на це питання минулого тижня озвучив НБУ. У 2023 році Україна переживатиме ще один ціновий шок, грошей урядові знову не вистачатиме, швидкого відновлення після цьогорічного краху економісти Нацбанку не очікують.

Їхній прогноз — темпи росту ВВП у 5—6% протягом наступних двох років. Також регулятор очікує, що йому доведеться тримати облікову ставку на рівні 25% принаймні до середини 2024-го. Від цієї ставки залежить вартість грошей в економіці. Тобто фінансові ресурси, зокрема кредити, два роки будуть дуже дорогими.

Чи означає все це, що Україну очікує затяжна економічна криза, та як це позначиться на цінах, курсі гривні та добробуті українців?

Forbes за допомогою економістів склав п’ять економічних картин 2023 року. Вони можуть виглядати так.

ВВП. Для відновлення може знадобитися десятиліття

За оцінкою НБУ, падіння економіки в другому кварталі (квітень—червень) склало 40%. Важлива умова для навіть відносно скромного, як для відновлення після такого падіння, зростання у 5—6% на рік — розблокування чорноморських портів.

Інше принципове питання — тривалість гарячої фази війни. Прогнози НБУ свідчать, що регулятор виходить із припущення, що активні бойові дії продовжаться й наступного року, вважає директор департаменту аналітичних досліджень “Райффайзен Банку” Олександр Печерицин.

“Виглядає, що НБУ готує нас до більш песимістичного сценарію, — каже він. — Наш прогноз: якщо бойові дії не перекинуться на наступний рік, темпи зростання ВВП у 2023-му можуть скласти 9%”.

Швидко вийти на двознакові темпи зростання Україна може за умови миру на своїх умовах та відновлення всіх експортних шляхів, каже голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

“Надалі підтримувати швидкі темпи відновлення буде складно через значні втрати засобів виробництва та робочої сили, — зазначає він. — Руйнування та еміграція суттєво скоротили потенціал економіки, для відновлення може знадобитися десятиліття, навіть за умови активної міжнародної допомоги”.

Ціни. Подорожчає майже все — окрім “комуналки”

За підсумками 2022 року, інфляція в Україні перевищить 30%, прогнозує НБУ. 2023-й також стане роком високих темпів зростання споживчих цін — 20,7%.

“Інфляція на початку війни була інфляцією витрат, але зараз ризикує перетворитися на емісійну, тобто коли зростання цін зумовлено не падінням виробництва, а друком коштів”, — каже експерт CASE Україна та ексзаступник директора департаменту фінстабільності НБУ Євген Дубогриз.

Нацбанк будує прогнози з врахуванням того, що йому доведеться “надрукувати” щонайменше 200 млрд грн для фінансування держбюджету. Цього року обсяг емісії складе 400 млрд грн, із них НБУ вже влив до бюджету 225 млрд грн.

“Думаю, що насамперед подорожчають паливо, харчі, транспорт, — очікує Дубогриз. — Основна причина — здорожчання енергоносіїв та палива. Наступного року ще дасться взнаки ефект низької бази порівняння: на початку 2022 ціни були невисокими”.

Уряд не ризикне підвищувати комунальні тарифи під час воєнного стану, припускає Дубогриз. “Низькі ціни, ймовірно, будуть підтримувати непрямим субсидіюванням: за рахунок додаткового “друку” гривні та докапіталізації НАК “Нафтогаз”, — каже він.

Курс. Липнева девальвація — не остання

Вранці 27 липня курс долара на роздрібному ринку перетнув позначку у 40 грн/$, банки продають валюту в середньому по 39,8 грн/$. 21 липня НБУ підвищив рівень офіційного курсу на 25%, до 36,57 грн/$. Як і з першого ж дня війни, він залишатиметься зафіксованим.

“Думаю, девальвація триватиме й надалі, питання в її масштабі, — зазначає Дубогриз із CASE. — За правильних та скоординованих дій НБУ, Мінфіну, взагалі влади до кінця року матимемо не більше 40 грн/$, якщо брати ринковий курс”.

Війна створила кілька суттєвих проблем, які й надалі штовхатимуть курс долара догори. Зокрема, дуже стійким виявився попит на імпортні товари та послуги, й він стрімко відновлюється попри кризу та здорожчання валюти, каже Ваврищук з ICU.

“Нещодавнього послаблення гривні може бути недостатньо, — не виключає він. — Тож у майбутньому Національному банку, ймовірно, доведеться знову переглядати курс гривні до долара”.

Інша проблема — укріплення долара по відношенню майже до усіх світових валют. Зокрема, у середині липня долар вперше з 2022 року зрівнявся в ціні з євро. Раніше майже 20 років євровалюта була дорожчою.

“Долар дорожчатиме до основних валют і далі, у тому числі через війну, адже інвестори сприймають її як “війну в Європі”, віддаючи перевагу активам у США”, — пояснює Дубогриз.

Зарплати. Українці можуть втратити половину доходів

Як макроекономічні процеси вплинуть на доходи українців? За оцінкою Дубогриза із врахуванням прогнозів інфляції від НБУ, доходи громадян упродовж 2022—2023 років впадуть більш ніж наполовину.

“Майже 65% коштів населення в банках — це вклади до запитання з символічними відсотками, — каже він. — Так само є проблема із зарплатами — вони будуть підвищуватися, але меншими темпами порівняно з інфляцією, принаймні цього року та більшу частину наступного”.

При цьому Дубогриз не очікує суттєвого зростання безробіття. “Навпаки, ймовірно, буде додатковий попит на робочу силу”, — зазначає він.

“Найскладніша зима”. Чи повториться криза 1990-х

Ще на початку червня президент Володимир Зеленський оголосив про початок підготовки уряду до “найскладнішої зими в історії”.

“Зима вимагатиме значних коштів на закупівлю енергоносіїв: газу та палива, — каже Дубогриз із CASE. — Єдиний можливий спосіб це профінансувати — через докапіталізацію держкомпаній та через державні закупівлі. Тобто за рахунок емісії”.

Втім, він не очікує масштабної кризи за прикладом 1990-х. “У нас не ресурсна, а воєнна криза: ресурсів вистачає, допомога є і буде тривати, — зазначає Дубогриз. — Просто війна з’їдає більше ресурсів, ніж у нас є. Тому основний вплив, який ми побачимо, відобразиться на цінах, знеціненні заощаджень та на курсі”.

Сергій ШЕВЧУК