Як РФ навчилася купувати західні комплектуючі для ракет попри санкції та чому зрештою її економіка деградує

 

 “В обхід через Євразію: торговельні потоки в Росію через Кавказ та Центральну Азію”, — такою була тема дисуксії за участі керівника відділу досліджень Інституту перехідних економік Банку Фінляндії Ікки Корхонена під час дослідницької конференції, організованої наприкінці червня центробанками України та Польщі.

Як росіяни використовують країни-сусіди для обходу санкцій, чому в російських ракетах досі міститься велика кількість компонентів зі США та на що перетворилася за 40 років життя під санкціями економіка союзника РФ Ірану? Про це — у бліц-інтервʼю Ікки Корхонена.

Forbes публікує скорочену та відредаговану для зрозумілості версію розмови.

“Росії не потрібно багато західних компонентів для виробництва ракет”

Росія вже понад рік під санкціями. Чи вважаєте ви суттєвим їхній вплив?

Я вважаю, що обмеження експорту окремих товарів з боку ЄС мали вплив. Так, Росія змогла отримати подібні товари з інших джерел, але це набагато менше, ніж втрати в імпорті, особливо з Євросоюзу. Наприклад, у поставках мікросхем, по суті, Росії не вдалося замінити Тайвань і Південну Корею як постачальників високотехнологічних товарів.

Санкції працюють, але вони не є ідеальними, тож важливо контролювати це. Однак загалом потік високотехнологічних та подвійного використання товарів до Росії фактично значно зменшився.

За даними санкційної групи Єрмака — Макфола, більшість компонентів російських ракет були вироблені в США. Як це стало можливим?

Якщо виходити з того, що Росія виробляє, скажімо, 20—30 ракет на місяць, їм потрібна не така вже й велика кількість необхідних компонентів. Також, якщо я правильно розумію, вони не надто складні. Тож ви можете знайти будь-де у світі. Умовно, навіть на великому ринку в Сингапурі або Гонконзі. Купити, скажімо, “валізу” цих компонентів і просто відвезти її до Москви — цього буде достатньо для багатьох ракет. Таких видів транзакцій насправді дуже важко уникнути.

Що дає змогу Росії обходити обмеження? Ймовірно, йдеться про певні концептуальні проріхи в системі світової торгівлі?

Наприклад, Китай або Туреччина можуть виробляти такі ж або дуже схожі товари (що і західні країни, — Forbes) і експортувати їх до Росії. Це не незаконно, оскільки ці країни не приєдналися до санкцій.

Є свідчення, що деякі товари, які Росія раніше імпортувала з ЄС, тепер проходять через треті країни, як-от Туреччина, Казахстан або Вірменія. І особливо ЄС зараз намагається обмежити цей потік. Отже, це основні шляхи, якими росіяни намагаються адаптуватися до санкцій.

“Експорт Туреччини до Росії знизився на третину від піку в грудні 2022-го”

Чи можна порахувати, скільки ці крани заробляють на тому, що допомагають РФ?

Ми можемо оцінити обсяги імпорту та експорту, але не знаємо, скільки заробила конкретна компанія у Вірменії, діючи як посередник у цьому процесі. Але очевидно, вони щось заробляють, інакше в цьому не було б сенсу.

Після 2014-го, коли Росія вперше опинилася під санкціями, здається, найбільшим бенефіціаром цього стала Білорусь, де відбулося значне зростання обсягів зовнішньої торгівлі. Хто в цьому сенсі найбільше виділяється зараз?

До названих Туреччини, Казахстану або Вірменії можна додати Киргизстан. Але цікаво, що експорт Туреччини до Росії досяг піку у грудні 2022-го і зараз знизився на третину від цього піку. Очевидно, Туреччина намагається запобігти потоку товарів до РФ. Здається, схожі речі відбуваються в Казахстані.

Ікка Корхонен 

Фото з особистого архіву

Чи означає це, що торговельне співробітництво з Росією врешті-решт може стати невигідним для цих країн?

Як ми знаємо, представники ЄС і США навіть відвідували ці країни, намагаючись переконати їх, що допомога Росії в уникненні санкцій може бути не надто корисною для них у довгостроковій перспективі.

Чи здатна РФ створити довгостроковий канал обходу санкцій чи в будь-якому випадку усі її “санкційні” партнери демонструватимуть ту ж динаміку, що ви описали на прикладі Туреччини?

Я думаю, загалом для всіх товарів, не тільки санкційних, Китай став значно важливішим партнером Росії, ніж раніше. Приблизно 40 або, можливо, навіть 50% імпорту Росії тепер походить звідти. РФ стала дуже залежною від Китаю.

Чи може РФ використовувати для уникнення санкцій більш далекі країни — Африки, Латинської Америки?

Я думаю, це було б досить складно. Країни Центральної Азії, Вірменія та Туреччина використовуються, тому що є географічно близькими. Але якщо вам доводилося б відправити компоненти, скажімо, спочатку з Нідерландів до Бразилії, а потім до Росії, витрати на транспортування збільшилися б досить різко.

Ми вже говорили про Китай, але що ви скажете щодо інших країн БРІКС? Бразилія, Індія, Південна Африка. Чи збільшилася або зменшилася їхня важливість для Росії з точки зору торгівлі з початку війни?

З точки зору імпорту Індія не є дуже важливою для РФ, але у експорті це навіть стало проблемою, оскільки Індія стала найбільшим покупцем російської нафти. В Індії просто немає товарів, які Росія або російські компанії хотіли б купити. Тому їхній двосторонній обмін є дуже незбалансованим.

В яких галузях Росія все ще залишається важливою складовою глобальної торговельної системи?

У сировинному секторі, в деяких продовольчих товарах, добривах та окремих металах.Тому якщо Росія зникне з цих ринків, для багатьох країн ціни, наприклад, на продукти харчування значно зростуть. Крім того, вести сільське господарство в багатьох країнах стане складніше. Зокрема, Бразилія купує значну кількість добрив саме в Росії.

“Економіка Ірану стала значно примітивнішою. Щось подібне відбудеться і в РФ”

Росія та Іран — дві підсанкційні країни, що намагаються співпрацювати. Які основні шляхи допомагають їм уникнути міжнародних обмежень?

Оскільки іранці перебували під санкціями так довго, вони знайшли способи виробляти різні речі без іноземних компонентів. Думаю, Росія намагається вчитися на їхньому прикладі, а для Ірану важливі російське продовольство та добрива. Ще одна сфера кооперації — фінанси: РФ співпрацює з іранськими банками, намагаючись обійти санкції. 

Reuters нещодавно описувало плани Росії та Ірану створити новий торговий маршрут через Каспійське море та територію Ірану, їхні порти. Чи зможе це зробити ці країни більш невразливими до санкцій?

Через три або пʼять років, я впевнений, вони побудують принаймні частину транспортної інфраструктури між собою. Це сприятиме двосторонній торгівлі, але я не думаю, що загальний макроекономічний вплив буде настільки великим.

Ікка Корхонен 

Фото з особистого архіву

Іран живе під санкціями понад 40 років. Які характеристики економіки допомогли їм вижити під цим тиском?

Санкції сильно вплинули на економіку Ірану. Але загалом, економіки є досить стійкими. Вони можуть бути менш ефективними, але країна може навчитися жити з цим. Наприклад, у Ірані переважають не надто сучасні авто, але вони їздять та виконують свою основну функцію. Разом із тим санкції роблять Іран і, я думаю, Росію теж, більш вразливими до шоків. Скажімо, якщо ціна на нафту впаде на 20%, думаю, обидві країни постраждають більше, ніж могли без санкцій.

Наскільки сильно економіка Ірану регресувала за час санкцій?

В деяких галузях санкції справді гальмують прогрес. Але є й винятки, наприклад, ядерна галузь, як ми бачимо в Північній Кореї. Тобто, коли ти маєш ресурси для певних секторів, можна досягти результатів.

Але загальний добробут звичайних іранців дуже постраждав через санкції. Приріст реального доходу був повільним або нульовим. Люди користуються старими машинами, іранські авіакомпанії все ще літають на літаках віком 35—40 років, тому що не можуть отримати нові і так далі. Так, вони навчилися жити з санкціями, але економіка стала примітивнішою, ніж вона могла б бути. І я думаю, що якщо санкції будуть діяти довгий час, схоже, щось подібне відбудеться і в Росії.

Сергій ШЕВЧУК