Війна з Ахметовим як прикриття махінацій?

Події в енергетиці нагадують блокбастер.

Спочатку прем'єр-міністр висловив думку, що ситуація у галузі критична.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин дав Арсенію Яценюку гарантію, що відключення світла взимку споживачам не загрожує.

Також міністр заявив про необхідність зовнішнього управління на підприємствах компанії ДТЕК Ріната Ахметова.

Згодом віце-прем'єр Валерій Вощевський, який напередодні заявив про себе як непересічний девелопер, з'явився на “круглому столі” з питань енергетики.

На ньому показали план, підготовлений енергетичним штабом при уряді. Документ пообіцяли затвердити найближчими днями і показати його громадськості.

Віце-прем'єр був упевненим в собі. Заявив, що ситуація складна, але є всі шанси впоратися. Представник Міненерговугілля сказав, що газового вугілля на зиму вистачить, і в міністерстві можуть говорити тільки про підконтрольні території.

Вощевський підкріпив свою впевненість новиною про розвантаження в Іллічівську 80 тис тонн вугілля і висловив думку, що Демчишин піде у відставку восени.

Того ж дня “Укрнерго”, контроль над яким приписують фавориту президента і королю трансформаторів Костянтину Григоришину, попросило СБУ перевірити “низку незрозумілих аварій” на об'єктах генеруючих компаній. На думку керівника “Укренерго”, через це виникає дефіцит електроенергії.

Наступного дня стало відомо, що ДФС відкрила кримінальне провадження проти державної компанії “Центренерго” за ухиляння від сплати податків.

Можна констатувати, що конфлікт між президентом та Ахметовим у публічній площині закріпився ще й як конфлікт між главою держави та прем'єром. Про таку можливість УП писала ще навесні. Тепер же сторони задіяли весь інструментарій.

Тимчасом ситуація в енергетиці далека від ідеалу. За даними “Укренерго”, з 1,4 млн тонн вугілля, яке є на складах ТЕС, компанія ДТЕК має 0,4 млн тонн антрациту на Луганській ТЕС і 0,3 млн тонн вугілля газової групи на Бурштинській ТЕС.

За даними голови Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинеця, з 592 тис тонн антрациту 478 тис тонн — на складах Луганської ТЕС. Однак ці обсяги виявились “замкненими” через ускладнення залізничного сполучення.

“Є тільки три залізничні переходи, через які можна вивезти дефіцитне антрацитове вугілля. Перегони працюють в обмеженому режимі. 1 серпня один з них був пошкоджений внаслідок бойових дій”, — повідомила прес-служба “ДТЕК енерго”.

За її даними, лінії електропередач частково пошкоджені, тому зросла потреба в тепловозах. Їх мало, тож покрити потребу в перевезеннях складно.

Вощевський повідомив, що відновлення руху на ділянці Майорська-Нікітовка дозволило б пропускати додатково до 20 пар потягів, і це б частково вирішило проблему. “Поки що неможливо домовитися про припинення вогню. Нам потрібні три-чотири дні роботи. Це питання винесли на мінський формат”, — зазначив він.

У “ДТЕК енерго” не змогли відповісти, чи будуть імпортувати вугілля. Зате це чудово робить державне “Центренерго”.

Як повідомило агентство “Інтерфакс”, у першому кварталі 2015 року підприємство купило у “Совевік холдінг лімітед” 1 млн тонн вугілля за 76,7 млн дол. ДП “Шахта імені Кісельова” повинна продати йому ще 1,2 млн тонн вугілля за 1,6 млрд грн.

Закупки угля ПАО “Центрэнерго”, первый квартал 2015 года, без проведения процедуры закупки

* — ошибка в объеме или стоимости

** — в случае ошибки по цене топлива “Луганскугля”, вероятно, 8 188,3 млн грн

Закупки угля ПАО “Центрэнерго”, второй квартал 2015 года, без проведения процедуры закупки

Источник: Интерфакс

Як відомо, Міненерговугілля не погоджується передавати “Центренерго” Фонду держмайна для подальшої приватизації. А “Шахта імені Кісельова” — підприємство, через яке, за даними Insider, було виведено в готівку близько 20 млн грн.

Відтак, керівництво міністерства, можливо, не зацікавлене у приватизації “Центренерго” саме через збереження вигідних контрактів на постачання вугілля.

За даними Волинця, 1 липня 2015 року було проведено ще один тендер, на якому підприємство купило вугілля з ПАР по 1 698 грн за тонну.

Все у вітчизняній енергетиці відбувається несподівано, включаючи зиму і проблеми із зоною АТО. Досвід 2014 року засвідчив дефіцит антрациту. Ні в кого не було особливих надій на те, що війна на сході завершиться до наступного опалювального сезону. Тим не менше, з цього приводу нічого не було зроблено.

“Центренерго”, яке утримується у державній власності “проти монополізму Ахметова”, є лише ширмою для проведення сумнівних угод з купівлі вугілля в офшорних компаній та шахт із зони АТО.

Ці дії нічим не відрізняються від концентрації гірничо-збагачувальних фабрик “сім'єю” Януковича для спалювання вугілля з копанок і максимізації прибутку в ланцюжку.

Тільки тепер потенційні вигодонабувачі будуть “заробляти” двічі. Спочатку — на етапі купівлі вугілля, а потім, маючи у розпорядженні НКРЕКП, — “дотискати” споживачів через тариф за схемою “дороге імпортне вугілля — дорожча електрика”.

Ефектна війна з олігархом Ахметовим — лише прикриття ймовірних махінацій з імпортним вугіллям та вугіллям із зони АТО.

Схоже, ситуація із запасами вугілля буде доведена до форс-мажору зразка 2014 року. Проблему вирішать за рахунок “героїчних” зусиль: купівлі палива за кордоном за сумнівними цінами та із зони АТО через збанкрутілі шахти. Весь менеджмент зведеться до залучення нових офшорів, через які будуть виведені чергові суми.

Данило НЕСТЕРОВ