Війна “Новоросії” з Гаррі Поттером

“Виші-двійники”, що залишилися в Луганську на місцях українських державних університетів, евакуйованих наказом Міносвіти влітку 2014 року, зараз активно включилися в ідеологічне протистояння на Донбасі. Витоки утворення “народних республік” вони обґрунтовують не лише історично — через єдність з так званим “русским миром”, — а й на основі  культурологічних і філософських засад.

Активність господарів учених ступенів з окупованої території Донбасу в першу чергу пояснюється тим, що вони бажають продовжувати наукову працю — навіть у складних умовах військового конфлікту, нелегально і без постійної заробітної плати. Цікавого матеріалу для досліджень насправді багато. В своїх гуманітарних роботах вчені осмислюють те, що відбувається поруч, — так, як уміють.

Однак, судячи з виступів на “республіканських” конференціях і науково-практичних семінарах, стають популярними наукові статті, що декларують неможливість існування Донбасу з Україною в єдиному політичному полі.

Так, у Луганському університеті імені Тараса Шевченка (не плутати з українським “тезкою”, що зараз існує в Старобільську) 19 березня відбувся семінар, на якому луганські вчені разом із колегами з Ростовського Південного федерального університету обговорювали “сучасний політичний простір ЛНР і перспективи його розвитку”.

На думку кандидата історичних наук Тетяни Татолі, “суспільство в “ЛНР” вже втомилося від конфронтації, яка закладена в самій суті політичних партій”. Про це йдеться в її доповіді “Політичні партії чи політичні рухи: шлях ЛНР”. До речі, пошук (і обґрунтування) особливого шляху і власної ідентичності “народних республік” є магістральною темою багатьох наукових робіт у Луганську і Донецьку.

На тому ж заході доцент кафедри філософії та соціології Сергій Бойчук виступив із доповіддю на тему “Апорії і спокуси самонабуття: пошуки української ідентичності під час смути”. Він намагався знайти точки дотику в питаннях ідентичності мешканців і захисників “ЛНР”, чим побічно натякнув на те, що жителі регіону і “захисники” — не те саме.

Однак справжнім “проривом” у гуманітарному дискурсі “Луганської народної республіки” може стати теорія культуролога з Луганської державної академії культури і мистецтв імені Матусовського Ніни Іщенко. Викладачка заявила, що в основі “українського нацбудівництва” лежать… ідеї книг про Гаррі Поттера англійської письменниці Джоан Роулінг!

На думку луганського культуролога, велика популярність книг Роулінг призвела до некритичного сприйняття молодими поколіннями розділення людства на “магів” і “маглів”.

“Стосовно маглів магу можна все, — каже Ніна Іщенко. — Маглів можна обманювати, відбирати у них дітей, стирати їм памʼять, тримати їх у рабстві, навіть вбивати. Це сприймається як належне. Українській молоді зараз, під час війни, пропонується така ж картина світу, в якій люди діляться на два розряди: українці-прихильники євровибору і “ватники”.

Викладачка вважає, що описана авторкою книг про Гаррі Поттера модель є наріжним каменем європейської ідеології, таємною доктриною нової деструктивної колоніальної політики. А Донбас став її жертвою.

Ніна Іщенко пропонує заборонити навіть обговорення ідей, подібних до описаних у “поттеріані”, і визначає головну роль релігії у вихованні “здорового суспільства”.

Однак на території Донбасу теорія не встигає за практикою. Спробу заборонити книги про Гаррі Поттера успішно реалізували в майбутній “столиці” сусідньої “ДНР” ще за 6 років до початку озброєного конфлікту.

Так, рішення виключити книгу Джоан Роулінг зі шкільної програми схвалили на сесії Ворошиловської районної ради Донецька 5-го скликання ще в серпні 2008 року за ініціативою депутата й бізнесмена Олександра Адамова. “Книга про чаклунство, магію — це втручання в психічне здоровʼя дітей”, — заявили депутати райради і рекомендували дітям-мешканцям Ворошиловського району Донецька читати натомість книги Астрід Ліндгрен.

Зараз, за даними джерел Радіо Свобода, ініціатор скандальної заборони книги Роулінг був змушений виїхати із захопленого “маглами”-сепаратистами Донецька і перебуває в Києві — як і багато інших колишніх політиків і культурних діячів Донбасу.

Андрій ДІХТЯРЕНКО