Восени пальне може подорожчати

За минулий тиждень на ринку пального України не відбулося кардинальних зрушень — зафіксована фактична стабільність в усіх сегментах ринку.

Цінники на стелах більшості АЗС вже три тижні залишаються на досягнутих раніше рівнях. Однак не слід забувати про акцизне навантаження та анонсовані ініціативи уряду про введення загороджувальних мит на імпорт.

Якщо з акцизами ще все зрозуміло — нині вони працюють проти підвищення внутрішніх цін, то повернення до практики обкладання митом імпортних поставок пального в угоду вітчизняної нафтопереробки призведе до неминучого зростання його вартості в роздробі щонайменше на 1 грн за літр.

Як свідчать дані цінового моніторингу НТЦ “Псіхея”, на ринку спостерігається стабільне зростання дрібних та оптових цін на пальне. Не слугують стримуючим фактором, як це було рік тому, й ціни на імпортний ресурс — оптова вартість А-95 за місяць зросла на 4,23%, дизпального — на 8,37%.

Аби заспокоїти споживачів, можна з великою ймовірністю прогнозувати збереження в роздробі досягнутих за підсумками липня цінових показників.

Навіть незважаючи на те, що наразі спостерігається стабільне зростання в оптових сегментах ринку, сформовані трейдерами в очікуванні пролонгації дії старих стандартів пального запаси та відчутне скорочення об’ємів внутрішнього споживання дозволять утримувати ціни в роздробі ще як мінімум два-три тижні.

Головним подразником ринку є можливе підвищення акцизів на пальне за умови чергового цінового спаду на європейському ринку сирої нафти. Якщо це відбудеться, то вже незабаром ціни і на бензин, і на дизпальне зростуть на 20-30 коп за літр.

Говорити ж про можливе підвищення цін на дизель у зв'язку з жнивами не доводиться. Ринок гнучкий і вже на понад 70% залежний від імпорту пального. Операторам вигідніше заробити на збільшенні обсягів продажів, а не на підвищенні вартості бензину й дизпального.

Є всі підстави вважати, що зовсім інша ситуація з цінами буде спостерігатися за умови введення загороджувальних мит на імпорт пального на догоду вітчизняному виробнику — ринок буде монополізований, і ціна однозначно буде підвищена.

У найближчій перспективі компанії, які контролюють вітчизняні нафтопереробні заводи, конкуруючи з імпортерами і сподіваючись на позитивне рішення щодо мит, все ще прагнутимуть демонструвати урядові власну спроможність забезпечити вітчизняного споживача пальним за прийнятними цінами.

Йдеться про плани з придбання нафтових активів Дмитром Фірташем.

У зв’язку з цим викликає занепокоєння заява глави Мінекономрозвитку Петра Порошенка. Він пообіцяв до кінця літа визначитися із заходами, що дозволять вивести з кризи українську нафтопереробку.

Чиї вуха тут стирчать — здогадатися неважко.

За словами Порошенка, очолюване ним відомство має намір ліквідувати стрімке падіння об'ємів нафтопереробки, яке сталося наприкінці минулого — на початку поточного року.

За словами урядовця, всі дії будуть узгоджені для того, щоб виробники могли запустити виробництво.

Порошенко переконаний, що влітку рішення буде прийнято і опубліковано. “Чекати, коли в країні не працює 70% НПЗ, — недозволена розкіш”, — заявив міністр.

Він також зазначив, що дії уряду слід узгодити з власниками НПЗ і основними торговельними партнерами України. При цьому не секрет, що головним інструментом виведення переробки із стагнації є практика обкладання митом імпорту.

Замість введення обмежень на імпорт нафтопродуктів, які лобіюють власники вітчизняних НПЗ на шкоду інтересам споживачів, експерти рекомендують Кабміну переглянути принципи оподаткування галузі, щоб підвищити її ефективність і привабливість для модернізації.

Адже коли уряд та переробники домовляться, саме група “Приват” та Фірташ стануть повноправними власниками ринку нафтопродуктів України. Вони займатимуть монопольне становище, оскільки про будь-яку нормальну роботу Одеського та Херсонського НПЗ у найближчій перспективі говорити не доводиться.

Потужності останнього придатні хіба що на металобрухт, а логістичні схеми відновлення переробки в Одесі дають на виході лише “мінус”.

Реальним наслідком “створення прийнятних умов” для роботи нафтових заводів в Україні стане зростання цін на внутрішньому ринку як мінімум на 1-1,5 грн за літр.

При цьому, вважає енергетичний експерт Сергій Куюн, якість вироблених на українських НПЗ нафтопродуктів буде істотно нижча, ніж пальне, що поставляється з сучасних НПЗ в Білорусі, Литві, Польщі і Румунії.

Другою складовою негативного впливу на споживача, на переконання експерта, стане підвищення вартості нафтопродуктів — як імпортного, так і українського виробництва.

Причина проста: мито — це загальноприйнятий механізм підвищення цін на продукцію внутрішніх виробників.

У “перевагах” перемовин з вітчизняним виробником змогли переконатися споживачі, які ще рік-півтора тому намагалися компенсувати свої витрати на пальне, встановлюючи на автомобілі газобалонне устаткування.

Адже вони вже стали заручниками росту цін на пропан-бутан внаслідок монополізації ринку 2011 року.

Разом з тим, заступник директора НТЦ “Псіхея” Геннадій Рябцев вважає, що сьогодні не все так погано: у вересні цінова стабільність на ринку збережеться. Вітчизняний споживач повною мірою не відчує здешевлення нафтопродуктів, що протягом усього літа спостерігалося в Європі. Проте винні в цьому не трейдери.

Причини — в ініційованій урядом веремії з щодекадним переглядом ставок акцизу і тривалий процес продовження дії старих стандартів на нафтопродукти.

Перша причина збільшила фінансові ризики та ускладнила планування поставок. Друга — призупинила продаж пального майже на місяць.

При цьому попри стабільність цін вартість нафтопродуктів, зафіксована акцизними експериментами на нинішньому зависокому для споживача рівні, зумовить подальше скорочення попиту, оскільки заяви про нарощування виробництва низькоякісного, але дешевого сумішевого пального залишаються лише деклараціями.

Юрій ОГІРЧУК,

аналітик ринку пального