Внутрішні біженці. Чи чекати допомоги з вересня знов?

Однак, попри схвалене сьогодні рішення на засіданні КМУ (скоріше, це було рішення ухвалити рішення поки що, без самого рішення), жодного документа немає. Документа, який би продовжував такі виплати. Єдине, що є — заява віце-прем'єрки про те, що вона звернулася до Мінсоцполітики з проханням продовжити виплати.

На сьогодні, 20 серпня, це вже виглядає як превентивне перекладання відповідальності за можливе скасування. Ми вже чули подібні заяви та повідомлення. Спочатку минулого року в серпні. Потім цього року в лютому. І кожного разу це закінчувалося скороченням допомоги: з майже 5 мільйонів українців до 1,5 мільйона.

Як буде цьогоріч — невідомо. З досвіду та нескінченних дивних тверджень від КМУ, що “грошей немає”, при тому що в бюджеті вони були закладені, допомоги більше не буде. Максимум — новий ускладнений механізм підтвердження права на допомогу, який фактично є рівнозначним її скасуванню. В цьому Уряд має достатній досвід.

Що станеться в реальності, особливо на тлі збільшення кількості біженців? В черзі — Покровськ та Краматорськ, які мають досить великі громади. Відбудеться те саме: спочатку відтік до Європи, а потім — в залежності від успішності інтеграції там. Варто зазначити, що зараз на окупованому Приазов'ї вже є прибулі з евакуації з інших районів Донецької області. Шлях той самий: Україна (мінус виплати) — ЄС — Україна в окупації.

Крім того, ситуація погіршиться й тут. Через приховане припинення компенсацій за житло, закривається такий великий проект, як “Прихисток”, де донори, а значною мірою — державний бюджет, компенсували власникам житла витрати на передачу нерухомості для проживання ВПО. Як гадаєте, скільки людей будуть утримувати ВПО безкоштовно та ще й оплачувати за них комунальні послуги зі своєї кишені? Повірте, на третій рік Великої війни — це майже ніхто. Чуєте щось з цього приводу від Уряду? Заклики почекати, “ми працюємо над цим”, “ми знайшли рішення”? Ні.

Отже, мільйони українців залишаються проблемою для Уряду. Проблемою, яку він значною мірою створив сам через низьку якість менеджменту, ігнорування проблеми та небажання ухвалювати рішення, які можуть бути не дуже приємні, але точно ефективні.