Велика риба: під кого розчищають інвесторів в Одеському та Миколаївському портах

Минулого тижня СБУ заявила про початок кримінального розслідування зловживань у роботі Одеського порту та приватних операторів. Задіяно всіх найбільших стивідорів, які працюють в Одесі, − “ГПК-Україна”, “Бруклін-Київ”, “Металзюкрейн”, “Новолог”, “Новотех-Термінал”, “Трексім”, “Олімпекс Купе Інтернешнл”.

Їх сумарний вантажообіг перевищує 20 млн тонн, а грошовий − 2 млрд гривень на рік. За інформацією Forbes, аналогічне розслідування розпочато і в Миколаївському порту.

Правоохоронці витягли з-під сукна справу, розпочату ще в 2011 році й закриту в 2012-му. Одним з ініціаторів перегляду ситуації в двох портах стала спецкомісія ВР з приватизації, яку очолює соратник бізнесмена Ігоря Коломойського Борис Філатов.

Тепер стивідори гадають, чи причетні до нападок на них люди Коломойського, які певний час уже господарюють і управляють причалами в Іллічівському порту, чи звинувачувати варто очільника Одеської області Міхеїла Саакашвілі, який занадто активно взявся “наводити порядок” у портах.

СБУ розбушувалася

“Співробітниками Центрального управління СБУ було проведено перевірку підприємства ДП “Одеський морський порт” у рамках виконання доручення президента України”, − повідомила прес-служба СБУ в п'ятницю 7 серпня. В результаті виявлено порушень майже на 1 млрд гривень, кажуть у службі. Розпочато кримінальне провадження і досудове розслідування в його рамках, в якому фігурують “задокументовані факти зловживань посадовими особами ДП “ОМТП”, Мінінфраструктури України, Фонду держмайна і деяких приватних портових операторів під час складання та реалізації договорів оренди державного майна”, − ідеться в повідомленні СБУ.

Претензії досить серйозні і складаються з двох основних частин. Основна суть першої − в тому, що порт неправомірно надав приватникам в оренду перевалочні потужності. В результаті чого держпідприємство втратило можливість надавати повний спектр стивідорних послуг, зменшуючи надходження до бюджету України. Тижнем раніше СБУ також розповсюдила інформацію про те, що спецгрупа, яка проводила в порту перевірку, виявила функціонування каналів контрабанди через передані в оренду об'єкти порту.

У листі (копією володіє Forbes) до міністра інфраструктури Андрія Пивоварського СБУ підкреслює наявність фактів нераціонального використання майна в держпортах і просить дати дозвіл на перевірку фінансово-економічної діяльності Одеського порту.

У Мінінфраструктури ситуацію в Одесі поки що офіційно не коментують. Один із високопоставлених чиновників відомства в неофіційному коментарі висловив упевненість, що “коли країна декларує інтеграцію в ЄС і запрошує міжнародних інвесторів у порти, ставити під сумнів ефективність роботи приватних стивідорів несвоєчасно”. Директор порту Геннадій Жуков на дзвінки Forbes не відповідав.

У ФДМ заявили Forbes, що відомство грає роль виконавця, а висновки щодо договорів оренди візує Міністерство інфраструктури. На сьогодні в Одеському МТП діють 195 договорів оренди різного майна, укладені чи переукладені в 2012-2014 роки. Загальна площа переданого в оренду майна становить 588 299,34 кв. м.

Витоки конфлікту

Чим викликана раптова активність СБУ? У зв'язку з цим питанням існує як мінімум дві сюжетні лінії.

Перша сягає корінням до судової справи, початої ще в 2011 році. Тоді Мінінфраструктури очолював Борис Колесніков, ключові пости, пов'язані з портами, контролювали люди, лояльні до бізнесмена Ріната Ахметова. В Одеський порт було направлено комісію КРУ, яка виявила порушення на суму близько 1 млрд гривень за період перевірки з 1 січня 2009-го по 31 грудня 2010 року. Ці перевірки тоді пов'язували з бажанням влади усунути з посади начальника порту Миколу Павлюка.

Ревізія виявила масу компрометуючих його фактів, у тому числі пов'язаних із розтратами при укладанні договорів оренди з приватними компаніями. Фігуранти списку орендарів − ті ж, що й сьогодні, сума збитків — та сама.

Судову справу було ініційовано Одеським портом у тому ж 2011-му для оскарження актів КРУ, які приписували йому через господарські суперечки стягнути з приватних операторів, які працюють у порту, суму збитку, а також розірвати договори оренди з ними. У жовтні 2012-го Одеський окружний адміністративний суд виніс рішення на користь порту. Здавалося, справу, яка була одним з аргументів проти Миколи Павлюка, зам'яли через непотрібність. “Абсурдність усіх звинувачень була доведена в суді. Цифри піднято зі старих закритих справ”, − прокоментував Павлюк звинувачення СБУ.

Але через майже три роки після того, як цей розгляд було закрито і забуто, суд за касаційною скаргою Держфінінспекції в Одеській області його переглянув і постановив повернути в першу інстанцію, а оскаржуваний раніше акт КРУ залишити в силі. Постанову було винесено 27 травня цього року.

Друга сюжетна лінія пов'язана з діяльністю Спецкомісії парламенту з приватизації. Її очолює нардеп Борис Філатов (обіймав посаду заступника Ігоря Коломойського, коли той був головою Дніпропетровської ОДА). Лише через кілька тижнів після того, як було винесено постанову суду, що давала зворотний хід “одеській справі”, в Одесі відбулося виїзне засідання цієї комісії.

Одним з пунктів порядку денного значилося питання про ефективність використання цілісно-майнових комплексів морських портів. “Ішлося про порти в цілому, але не тільки, обговорювалася приватизація ОПЗ”, − згадує заступник голови комісії Павло Унгурян.

За інформацією одного з присутніх, керівництво комісії заявило про недоцільність договорів оренди в портах, замість яких мають укладатися “визнані експертами більш ефективними” договори концесії. “У комісії була заготовка рішення − визнати незадовільною роботу ФДМ і Мінінфраструктури щодо передачі в оренду портових потужностей”, − зазначає джерело Forbes.

Під кого готують порти

Не зовсім зрозуміла позиція в цьому конфлікті очільника Одеської області Міхеїла Саакашвілі, призначення якого − 30 травня − теж збігається за часом з початком розгляду між державою і операторами. З одного боку, Саакашвілі прославився своєю гнівною промовою на адресу місцевого прокурора і захистом приватного бізнесу. Якому, за словами голови ОДА, нескінченні причіпки чиновників просто не дають дихати.

“Виходить, функціональна обов'язок прокуратури − лякати інвесторів. Так бути не повинно! Це рекет”, − обурювався губернатор. Однією з жертв таких причіпок було названо компанію “Бруклін-Київ”, в якій прокуратура почала проводити перевірки.

Ще один гучний скандал, ініційований Саакашвілі, пов'язаний з керівником Іллічівського порту Юрієм Круком. З подачі губернатора Міністерство інфраструктури цього начальника відсторонило. У самому міністерстві стверджують, що ініціатором цього була Генпрокуратура. Крука називали в порту провідником інтересів Ігоря Коломойського.

В цілому цю “війну з рекетом”, яку розпочав у портах Саакашвілі, учасники галузі вже охрестили “війною з Коломойським”. В Іллічівському порту Саакашвілі звинуватив менеджмент у передачі двох причалів в оренду компаніям, яка належала бізнесу родини Круків. А також компанію “Міленіум 2003”, яка нібито входить в орбіту Коломойського, в тому, що вона монополізувала розмитнення вантажів у кількох портах.

В Одесі до орбіти групи Коломойського і його партнерів відносять нафтоперевалочні компанії “Синтез-Ойл”, “Одесанафтопродукт”, “Ексімнафтопродукт”. За словами директора асоціації “Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України” Леоніда Косянчука, ці компанії використовуються в тому числі для фіктивного транзиту, іншими словами − контрабанди в Україну нафтопродуктів.

Войовничий настрій голови Одеської ОДА цілком вписувався б у затіяні СБУ перевірки. Тим більше, що їх схвалив і президент Петро Порошенко, який висловлює підтримку діям губернатора. Тільки якби претензії СБУ не торкалися всіх компаній без розбору. Бо якщо критерій вибору і був — під ударом опинилися найбільш великі та стабільні оператори, що працюють в порту вже багато років.

У розпорядженні Forbes є листи, підписані керівниками цих підприємств, на адресу керівництва СБУ, Федерації роботодавців транспорту та голови ОДА Міхеїла Саакашвілі. У ньому компанії запевняють в надуманості аргументів проти них і попереджають про небезпеку розгляду для іміджу країни і галузі в контексті майбутньої приватизації.

Також компанії констатують, що оренда залишилася чи не єдиним дозволеним у правовому полі механізмом співпраці держави і бізнесу в портовій галузі. Вони наводять суму інвестицій, яку за час своєї діяльності в порту вклали в його розвиток − не менше півмільярда доларів. Під листами стоять підписи керівників “ГПК-Україна”, “Бруклін-Київ”, “Металзюкрейн”, “Новолог”, “Новотех-Термінал”, “Трексім”, “Олімпекс Купе Інтернешнл”, “Порто-Сан”.

“Не з вини приватних операторів оренда дійсно залишається єдиним механізмом, який дозволяє їм працювати в портах. Спільну діяльність раніше визнали неефективною, а механізм концесії досі не відпрацьований до кінця. Для інвестора він не вигідний, не кажучи вже про бюрократію”, − стверджує керуючий партнер юридичної компанії “АНК” Олександр Кіфак.

У неофіційних коментарях учасники ринку (серед них компанії-об'єкти нападок) схиляються до думки, що, хто б не був ініціатором перевірок, їх слід розглядати в площині конфлікту губернатора Саакашвілі та екс-губернатора Дніпропетровщини Коломойського. Також вони не виключають, що в контексті жорстких вимог МВФ і західних партнерів України щодо проведення успішної приватизації в портах влада взялася за “розчищення” поля під таку приватизацію.

Однак при цьому потрапити в жорна цього розчищення можуть не тільки місцеві компанії, афілійовані з оффшорним бізнесом, зав'язаним на локальних олігархів. А й великі оператори − партнери американського і європейського бізнесу. Приміром, “ГПК-Україна” − “дочка” німецької Hamburg Port Consulting Gmbh, “Бруклін-Київ” має в інвесторах глобального трейдера Louis Dreyfus Commodities. Компанія “Новолог” входить в австрійську корпорацію VA Intertrading.

“Йде переділ ринку напередодні приватизації портів. Претензії не обгрунтовані, оскільки законом про порти оренда дозволена”, − упевнений нардеп Борис Козир, заступник голови транспортного комітету парламенту. Йому приписують володіння часткою в миколаївській компанії “Евері”, яка оперує терміналом у Миколаївському порту і також опинилася в зоні ризику. Сам Козир свою причетність до компанії заперечує.