В Україні з’явилося три джерела нелегальної зброї

Утім, відповідні законопроекти уже зареєстровані у Верховній Раді. Нині ж події на сході країни сприяють розвитку продажу зброї на “чорному ринку”. Яким чином це відбувається та як запобігти таким випадкам? Цю проблему обговорював ведучий програми “Донбас. Реалії” на Радіо Свобода Олексій Мацука із народним депутатом Семеном Семенченком.

— По-перше, сама армія продає зброю. Як повідомляють певні джерела, 3-4 тисячі гривень може коштувати автомат для знайомих. По факту, чорний ринок є, але ніхто так це не подає. Це більше сприймається так — “своєму товаришу-патріоту продали”.

Друге, це трофейна зброя. Є ще велика проблема не просто зі стрілецькою зброєю, а з гранатами: Ф-1 та РГД. Ф-1 гірше, якщо кинути таку на вулицю, то від осколків може бути дуже багато жертв. Вона маленька, компактна. Є дуже багато випадків, коли на “Новій пошті” їх вилучають у людей, які відправляють їх собі.

По-третє, зброю продають самі сепаратисти. Тобто у кожної зі сторін є джерела збуту зброї.

— Що ми можемо зробити тут, щоб попередити продаж зброї на “Чорному ринку”?

— Аби запобігти розповсюдженню зброї — щонайперше треба посилити контроль пересування військовослужбовців. Наприклад, у місці розташування батальйону “Донбас”, під Маріуполем, ми затримували, зокрема, наших колишніх бійців, пов’язаних якимось чином із торгівлею зброєю. Ми їх передавали органам. Утім, треба не тільки цю зброю вилучати, але й треба вирішувати питання комплексно, шляхом ухвалення закону спеціального. Адже питання наявності зброї — це одне, а питання його використання — інше. Використання, наприклад, гранат, тротил однозначно переслідується законом. Інша справа, якщо людина поклала у себе вдома пістолет, то шанси його використання менші. За умови, що людина знатиме: у порядної людини на вулиці може бути такий же і вона теж зможе вистрілити у відповідь. Тому за основу треба взяти один із законопроектів, уже зареєстрованих у Раді. Треба усе вирішувати у комплексі.

— Чи підтримуєте Ви законопроекти, які дозволяють носити зброю українцям?

— Треба розуміти, що люди беруть зброю не тільки для того, щоб чинити злочини, але й з метою самозахисту. Вони вважають, що чоловік мусить мати зброю. Це питання треба уже давно врегулювати. Наприклад, як у США, Німеччині та Молдові.

Усе залежить від того, як буде прописаний закон. По-перше, важливо, щоб зброя була в усіх психічно здорових людей. Якщо будуть “касти обраних”, відповідно і більше шансів, що цю зброю треба бути використовувати. Якщо людина бачить, що вона одна озброєна, то більше шансів що ця особа вистрілить. А коли вона розуміє, що будь-хто може дістати такий же, то це різко може знизити шанси подібного. Досвід інших країн показує, що дозвіл на зберігання зброї має позитивні наслідки і зменшує злочинність. Зрозуміло, що поширюються активно фото аудиторій, де вбиті люди лежать на підлозі після чергового розстрілу в американській школі. Але треба дивитися не тільки такі ситуації. У нас є теж повно історій. От в Константинівці розчавили дівчинку. То що тепер, армію розпустити?

— Можливо слід дозволити використання зброї лише на прикордонних територіях, щоб знизити градус напруги у суспільстві?

— Якщо ми говоримо про зброю більш серйозну, то Україні слід йти шляхом Естонії, Швейцарії та створювати військово-патріотичні союзи. Вони зможуть виконувати свої функції у прикордонних областях. Я згадую квітень-травень минулого року у Донецьку… Якби у самооборони була при собі хоч якась зброя, то не було б такого беззаконня. Лише в одного з двадцяти травматична зброя якась могла бути.

— Наскільки сьогодні розвинута корупція у напрямку забезпечення зброї військовим?

— Заробити можна на всьому. Є приклади, коли завищували ціни на доставку та закупку зброї. Ми це відслідковуємо. Зараз ведемо перемови з іноземними фірмами, щоб зорієнтувати їх на одне чи інше оборонне підприємство, щоб вони зі своїми ідеями розвитку виробництва зброї виходили. Але ми не знаємо, як довго триватиме війна і чи відіб’ються гроші. Тобто тут треба підходити до питання більш глобально. І необхідно вирішити, чи нам потрібен розвиток нового виробництва, або ми будемо закуповувати постійно за кордоном. Корупція звичайно “цвіте та пахне”. Тут неоране поле роботи.

Ганна ІВАНОВА