Не все те золото, що блищить
Верховна рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №11084 про зміни до Податкового кодексу. Головна ідея цього документу — створення списку підприємств, які, на думку держави, більш добросовісно дотримуються податкового законодавства і за це отримують певні пільги. Саме тому його неофіційно називають законом про “клуб білого бізнесу”.
“Якщо підприємець відповідає простим та прозорим критеріям щодо рівня сплати податків і зарплати вище середнього по галузі, то податковий контроль у вигляді перевірок за ним не здійснюється”, — повідомив у своєму телеграм-каналі заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Крім того “білі” підприємці повинні не мати податкової заборгованості, суперечок з податковою інспекцією і не повинні перебувати під санкціями.
Члени “клубу білого бізнесу”, за даними Ярослава Железняка, матимуть такі послаблення:
- мораторій на документальні перевірки;
- скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування — 5 календарних днів;
- індивідуальні податкові консультації протягом 5 календарних днів;
- за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, зокрема у режимі відеоконференції (таких менеджерів в медіа вже прозвали “податковими нянями” за аналогією з “інвестнянями”, які стали одним з найгучніших фіаско нинішньої влади, — “Апостроф”);
- платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Народні обранці задоволені законопроектом. Проте експертне середовище, м'яко кажучи, не в захваті.
“Зовні ця ініціатива виглядає досить привабливо, проте насправді це невдале рішення, — зауважив в коментарі для “Апострофа” експерт CASE Україна Володимир Дубровський. - Нормальна податкова не повинна ділити платників податків на тих, кого перевіряють, і тих, кого ні. Вона не має взагалі перевіряти підприємства, щодо яких немає обґрунтованих підозр у тому, що вони порушують податкове законодавство”.
При цьому критерії, за якими підприємства пропонується поділити на “білих” і “чорних”, можуть бути використані по різному. І, по суті, це може стати ще однією підставою для корупції.
“Найперша умова, яка висувається до бізнесу, — відсутність податкової заборгованості і порушень, — говорить Володимир Дубровський. - В наших умовах це насамперед означає не те, що підприємство є сумлінним платником податків, а те, що воно вміє добре домовлятися з податківцями”.
За словами експерта, фіскали можуть без проблем знайти якісь порушення у будь якого підприємства, незалежно від того, наскільки сумлінно воно сплачує податки. Тож якщо, наприклад, компанія відстоює свої інтереси, подаючи до суду на податкову, вона ніколи не потрапить до “клубу білого бізнесу”.
“Тож отримати доступ до можливостей, які надає закон, зможуть тільки ті підприємства, які перебувають в добрих стосунках з податковою. А “податкові няні”, передбачені законом — це, по суті представники, через які підприємствам, які бажають залишатися в клубі, пропонується “заносити”, — резюмував Дубровський.
Розділяй і владарюй
Є також зауваження щодо критеріїв, згідно з якими до “білого бізнесу” зараховуються виключно підприємства, які сплачують податки на рівні, вищому від середнього по галузі.
“Така умова виглядає на перший погляд простою і зрозумілою, — пояснює “Апострофу” керівник аналітичного напряму мережі “АНТС” Ілля Несходовський. - Проте вона не враховує того, що кожне підприємство має власну бізнес-модель, яка може впливати на рівень його оподаткування. Наприклад, якась фірма з метою захоплення ринку знижує ціну на свою продукцію, погоджуючись таким чином на нижчий прибуток. Відповідно, вона платить менше податку на прибуток і автоматично потрапляє до “чорного” списку, незалежно від того, наскільки сумлінним платником податків вона є”.
Ще одним недоліком є те, що до аутсайдерів зараховуватимуть скопом всі підприємства, податки яких нижчі за середній рівень.
“Уявімо собі, що в певній галузі всі підприємства досконально виконують законодавство і сплачують податки в повному обсягу, — говорить Володимир Дубровський. - Але, оскільки критерієм є середнє значення, закон все одно розділить їх на два списки — “білих” з усіма належними пільгами, і “чорних”, які будуть вважатися підозрілими”.
Також закон позбавляє можливості потрапляння до “білих” списків малих підприємців.
“ФОП платить 5% з обороту, тому ФОПи завжди матимуть показник оподаткування нижчий, ніж середній по галузі, в якій вони працюють. До “білого” списку потраплять великі підприємства, певна кількість середніх. А от малим підприємствам і ФОПам це навряд чи вдасться, незалежно від того, як вони сплачують податки”, — пояснює Ілля Несходовський.
Окрім того, майбутній закон дасть можливість уряду та податковій розділити бізнес-спільноту і в такий спосіб маніпулювати нею для гальмування реформ.
“Сьогодні рівень довіри до податкової служби з боку бізнесу дуже низький, — говорить Володимир Дубровський. - І сьогодні досить гостро стоїть питання про її повне перезавантаження — у Верховну раду навіть поданий відповідний законопроєкт, який одностайно підтримується всіма бізнес-асоціаціями. Податківці, звичайно, виступають проти. А “клуб білого бізнесу” може виступити інструментом розділення бізнесу на “білих”, які більш менш задоволені існуючим станом справ і бояться виступати проти податкової, та підозрілих “чорних”. Це дасть в руки податківцям аргумент, що змін на краще вимагають тільки недобросовісні бізнесмени, а “білі” — всім задоволені”.
Таким чином, пропонований законопроєкт має досить багато слабких місць. В той же час, користь від нього не настільки очевидна, як вважають його автори.
“Скоріше за все, великої шкоди податковій системі цей закон не завдасть, — каже Ілля Несходовський. - Тим паче, що пільги, які пропонуються учасникам “клубу білого бізнесу”, не настільки значні, щоб стати потужним стимулом для корупції. Проте й великої користі від нього також чекати не доводиться. Тож його ухвалення мало вплине на стан податкової системи і наповнення бюджету”.
