Урожай у вогні: у зоні бойових дій згоріло близько 350 000 га полів. Які втрати та наслідки масштабних пожеж

Ранок 11 липня фермер із Запорізької області Павло Сергієнко, 24, зустрів, бігаючи пшеничним полем із поспіхом обірваними зеленими гілками дерев. Він відчайдушно намагався загасити вогонь, який міг знищити врожай на 90 га. “Пожежа зі стерні перекинулася на пшеницю. Гасив підручними засобами, поки чекав на тракториста, який би приїхав і відгородив вогонь”, — згадує Сергієнко. Пожежу вдалося ліквідувати, але згоріло близько 20 га. Загалом у фермера близько 3000 га землі.

З середини червня палаючі поля — часте видовище для місцевих фермерів. “Якщо горить не в тебе, то горить у сусіда”, — констатує Сергієнко. У його брата згоріло 15 га, а у фермера по сусідству — 40 га.

Росіяни обстрілюють поля, снаряди, що розірвалися, підпалюють суху стерню або дозрілу пшеницю — і починається пожежа. “Якщо спалахує пшениця, то стіна вогню близько двох метрів. До неї не підійти. Просто чекаєш, доки все згорить і полумʼя стихне”, — розповідає фермер.

Україна у вогні

За оцінкою Сергієнка, тільки в їхньому районі вже згоріло понад 10 000 га. Офіційної оцінки спалених полів та збитків від пожеж у масштабах України немає. За даними оперативного штабу з фіксації екологічних злочинів Росії при Держекоінспекції, з початку війни зафіксовано 3000 пожеж на площі понад 1,5 млн га, з них більше третини, або 690 000 га, — це сільгоспземля, ще 270 000 га — лісові угіддя.

 

“Більше половини всіх пожеж були на територіях ведення бойових дій”, — каже заступник голови комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та координатор штабу, депутат Олена Криворучкіна.

З початку липня в Сергієнка згоріли 30 га пшениці та 55 га ячменю. 40% усієї його землі знаходяться близько до розташування російських військ, фермер каже, що ці 1200 га теж горять, але він не може до них навіть дістатися.

Близько 22% усієї української сільгоспземлі зараз окуповані росіянами, свідчать супутникові дані NASA Harvest. У липні лінія фронту тягнеться більш ніж на 1000 км. Окупаційні війська обстрілюють поля у Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській областях.

Поліція Херсонської області навіть порушила кримінальну справу проти російських військових, звинувачуючи їх у цілеспрямованому знищенні фермерських господарств запалювальними снарядами. Гасити такі пожежі складно, а на окупованих територіях загарбники забороняють гасити вогонь, йдеться в повідомленні поліції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поля, що згоріли, можуть бути засіяні вже наступного сезону, стверджують у пресслужбі Української зернової асоціації (УЗА). Екологічної катастрофи ще немає, погоджується Криворучкіна. І відразу уточнює, що Росія вже завдала значної шкоди українській екосистемі.

Пожежі шкодять ґрунту та повітрю, у зоні ризику опиняються підземні річки та відкриті водоймища, які знаходяться в безпосередній близькості від місця влучення снаряда.

Криворучкіна пояснює, що пожежа на полі знижує вміст гумусу та підвищує концентрацію мінеральних компонентів, що саме по собі не критично. “Але кожен випадок слід досліджувати індивідуально”, — наголошує вона. У ґрунт потрапляють хімікати зі снарядів або азбестовий пил, яким покрита гідравліка в бронетехніці.

Згорілий капітал

“Пожежі призведуть до катастрофічних наслідків насамперед тому, що аграрії, які втратять урожай, не зможуть отримати гроші та провести наступні посівні”, — наголошують у пресслужбі УЗА.

Сергієнко, наприклад, оцінює збитки від військової агресії у 300 млн грн — згорілі поля, вкрадений урожай, знищена техніка, зламані склади.

“Я зазнав колосальних збитків, і якщо навіть зібрав би вчетверо більше врожаю, то все одно не відбив би втрати”, — каже він.

В Асоціації прогнозують, що за підсумками 2022 року аграрії зберуть близько 70 млн т зернових та олійних культур. У прогноз закладено ризик того, що частину врожаю не буде зібрано чи буде знищено. Для порівняння: у 2021 році аграрії зібрали 106 млн т зернових та олійних — це був найбільший показник за всю історію незалежної України. 

Любов ПЕТРУШКО