Українським товарам відкрили двері в європейські супермаркети

Більшість українських товарів може вільно продаватися в ЄС. Але це лише в теорії.

А на практиці українські експортери, навіть отримавши необхідні сертифікати ЄС, стикаються з проблемою. Європейським покупцям, наприклад, торговельним мережам, мало звичайного сертифіката ЄС і вони вимагають від постачальника додатково пройти в європейських лабораторіях добровільну сертифікацію (так би мовити, добровільно-примусово ;) ).

Само собою, це впливає на ціну української продукції та ускладнює процедуру експорту, внаслідок чого українські експортери часто програють конкурентам.

Проте вже скоро ситуація має змінитися.

Незабаром сертифікати відповідності, отримані в Україні, будуть прирівняні до європейських — принаймні щодо товарів, які підлягають добровільній сертифікації.

Це сталося завдяки позитивній оцінці роботи Національного агентства з акредитації України (НААУ) з боку Європейської кооперації з акредитації (ЄA).

Про це на своїй сторінці в Facebook пише заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

“Що це означає? НААУ завершило процес визнання з боку відповідних європейських органів. Це ще один крок на шляху до підписання Угод ACAA (взаємне визнання сертифікатів відповідності продукції вимогам безпеки), після підписання якої нашим експортерам не доведеться проходити повторні процедури оцінки і сертифікації в країнах ЄС, а імпортерам — повторну сертифікацію в Україні”, — пише експерт.

Як пояснив ЄвроПравді в.о. голови НААУ Віктор Горицький, остаточне рішення буде прийнято 25 листопада на засіданні Генасамблеї ЄА в Будапешті.

“Втім, це вже формальність, оскільки комітет ЄА вже визнав нашу відповідність усім вимогам”, — уточнив він.

Нагадаємо, сертифікацію в Україні проводять приватні компанії, проте дозвіл (акредитацію) на таку діяльність видає їм Національне агентство з акредитації України.

Тепер, завдяки підписаній з ЄА угодою, українське агентство отримає право видавати акредитацію органів з сертифікації продукції (ISO/IEC 17065:2012 “Оцінка відповідності — Вимоги до органів, що сертифікують продукцію, процеси і послуги”).

Іншими словами, висновки українських лабораторій визнаватимуться в ЄС поряд з європейськими.

Що це дає бізнесу?

За словами Дмитра Луценка, експерта з юридичних питань Проекту ЄС з усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та ЄС, нововведення відчують експортери, які поставляють в ЄС продукцію, що підлягає лише добровільної сертифікації.

Але на практиці це означає — майже всі українські експортери!

“Формально заборони сертифікуватися в українських лабораторіях не було і раніше, проте на практиці європейці часто з підозрою ставилися до українських сертифікатами. Тепер, коли якість висновків українського агентства визнано в ЄС, вийти на європейський ринок з українськими сертифікатами стане цілком реально”, — пояснює Луценко.

Відповідно, визнання сертифікатів українських лабораторій повинно спростити вихід вітчизняних товарів у великі європейські торговельні мережі.

Досі це було дуже складним завданням для наших виробників.

Більше того — в перспективі можлива ситуація, коли сертифікати українських лабораторій купуватимуть європейські компанії. Для цього необхідно, щоб ЄС “звик” до українських сертифікатами і почав їм довіряти, а ціна сертифікації в Україні залишалася нижчою, ніж у ЄС.

Варто нагадати, що ще кілька місяців тому цей успіх був далеко не очевидний. У квітні ЄвроПравда публікувала матеріал про проблеми в роботі агентства.

Зокрема, тодішнє керівництво НААУ фактично заморозило підготовку до отримання права видавати акредитації органів сертифікації продукції, послуг і процесів. Дві поспіль перевірки з боку європейців — восени минулого року та у травні нинішнього — закінчувалися провалом.

Ситуація ускладнювалася тим, що, згідно з європейськими нормами, акредитаційні агентства у своїй роботі повинні бути незалежні від уряду. Тому навіть ЄС не могло публічно критикувати роботу НААУ — це було б втручанням у роботу незалежного органу.

Однак нове досягнення України не допоможе тим експортерам, від яких ЄС вимагає “обов'язкові” сертифікати.

Йдеться про сертифікати, що видаються безпосередньо ЄС. Ці сертифікати необхідні і для продуктів харчування, і для складної техніки — товарів, що потенційно становлять загрозу здоров'ю споживачів.

Отримати право видавати такі сертифікати в Україні — для цього Україна і ЄС мають підписати Угоду ACAA — кінцева мета адаптації української системи сертифікації до європейської. І нинішня домовленість є обов'язковим кроком, який треба зробити для того, щоб “обов'язкова сертифікація” в українських органах також визнавалася Євросоюзом.

Це визнання — коли воно буде зроблено — стане “вінцем” роботи України з гармонізації своєї системи стандартів з європейською. Однак ця мета вимагає ще чималої роботи.

“Якщо уявити повне зближення сертифікатів та вимог законодавства України та ЄС в якості мосту, то в ньому як мінімум чотири прольоти. Наприклад: стандартизація (всілякі техрегламенти і стандарти), метрологічне забезпечення, ринковий нагляд. Є і проліт сертифікацій — і ось тут роботи вже завершені”, — пояснює Віктор Горицький.

Максим Нефьодов називає наступні завдання, що стоять перед урядом: прийняти і ввести в дію залишилися технічні регламенти, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС (чиновник відзначає, що з чотирьох першочергових документів прийнятий лише один, а ще один — незабаром буде винесено на розгляд Кабміну), а також вибудувати адекватну систему ринкового нагляду.

За словами Дмитра Луценка, Угода про асоціацію з ЄС передбачає, що протягом двох років після початку дії зони вільної торгівлі Україна повністю адаптує третину європейських сертифікатів. По решті — терміни можуть становити і три, і п'ять років. “Виходячи з нинішньої ситуації, провести всі реформи для підписання АСАА за ці два роки цілком реально, хоча й непросто. Зробити швидше — це вже з області фантастики”, — пояснив він.

Не варто забувати ще одну проблему — необхідність боротьби з видачею “липових” сертифікатів.

За словами Максима Нефьодова, існують цілі “завали недобросовісних органів, які штампують за гроші будь-який папірець”.

Гучний скандал в ЄС за участю “липового” сертифіката, виданого в Україні, може відкинути нас на роки назад.

В НААУ стверджують, що усвідомлюють масштаби проблеми. “Лише за останній місяць ми відкликала акредитацію у 8 лабораторій. Однак проблема полягає в тому, що часто такі лабораторії оскаржують наше рішення в суді, і іноді — успішно. Виходить парадокс — суди краще розбираються в сертифікації, ніж ми”, — нарікає Віктор Горицький.

Юрій ПАНЧЕНКО