Україна найгірше в Європі співпрацює з Єврокомісією з ефективності судочинства

Дослідивши, як працюють суди, адвокатські служби та органи прокуратури країн-членів Ради Європи, підструктура міжнародної організації визначила провідні тенденції розвитку правового поля Європи.

За оцінками голови робочої групи комісії, французького правника Жана-Поля Жана, Україна є найгіршим учнем в класі: Київ надав менше за всі інші 46 країн-учасниць інформації та статистичних даних до вивчення.

“Ми не займаємося пенітеціарними закладами, не вивчаємо справедливість проголошених вироків, — відразу попередив журналістів Жен-Поль Жан. — Наше завдання — дослідити, які правові тенденції формуються на Європейському континенті та в кожній його країні GRECO, наскільки європейські громадяни мають доступ до судів та захисту, скільки коштує судочинство і як воно працює.”

Залишивши вироки Європейському судові з прав людини, а заклади позбавлення волі — Комітетові з упередження тортур, Європейська Комісія з Ефективності судочинства зосередилася на питаннях дієвості слідчих, судових та адвокатських інституцій. “Ми порівнювали між собою лише співставні за схемою розвитку та розмірами країни, — пояснив пан Жан. — Ясно, що не варто співставляти Молдову з Норвегією. Наша мета — підказати країнам, де саме назріли негайні реформи та як краще їх можна було б здійснити”.

На жаль, у численних таблицях, де представлені, наприклад, витрати на судочиноство пропорційно до кількості населення, або доступ громадян до судових інстанцій, Україна не фігурує в принципі. “Україна найгірше співпрацює з нашим Комітетом порівняно до всіх інших держав, — пояснив для Тиждень.ua Жан-Поль Жан. — Це — абсолютний факт. Ми не маємо достатньо інформації та не можемо ефективно оцінити її судочинну систему.”

Очільники підструктури Ради Європи не стали казати, чи бойкотує Київ співпрацю з нею. “Ми не можемо коментувати мотивації української влади, але змушені проконстатувати: Україна — єдина держава, яка з нами майже не спілкується, і вона одна така у всій Раді Європи. Наші критерії дуже прозорі: це кількість та якість відповідей від кожної країни. Наприклад, Франція та Італія співпрацюють дуже активно. Несподівано покращив деякі показники та пішов на контакт Азербайджан. Хоч ситуація там залишається складною. Цього року ми були з місією в Росії, і дуже хотіли б відвідати якнайшвидше Україну.”

У Комісії з Ефективності Судочинства припускають, що працювати з Києвом, можливо, не виходить через те, що в усіх державах співрозмовником виступає Міністерство юстиції, але в Україні чомусь — Міністерство закордонних справ. “Якщо б змінити відповідальну структуру, може, справи пішли б на краще”, — сказав у розмові з Тиждень.ua Стефан Лейєнбергер, секретар Коміссії.

Проте, навіть ті скупі дані, які Київ переказав на розгляд Європейської Комісії з ефективності правосуддя, дозволили зробити декілька цікавих висновків. Зокрема, наша держава входить до п”ятірки лідерів за кількістю покурорів на душу населення. Українські прокурори, порівняно до середньої платні в країні, мають один з найвищих коефіціентів. За оцінками Ради Європи, українські прокуратури мають значно більше повноважень, ніж аналогічні структури в сусідніх державах. Попри цю концентрацію матеріального та людського ресурсу, до справжньої незалежності судочинства Україні далеко.

Алла ЛАЗАРЕВА