У боротьбі з попитом усі засоби добрі

Законодавці відклали розгляд законопроекту про оподаткування операцій з продажу валюти — про українця-спекулянта і ціну грошей.

Україна розмістила 10-річні євробонди на 1,250 мільярда доларів США — про чи не резерв.

Мінекономрозвитку має намір покращити платіжний баланс, обмежуючи імпорт —про торгівлю, яка потребує жертв.

Друга сторона медалі

Залишений новому складу парламенту законопроект про податок із продажу валюти дискредитує геть усі постулати про ціну грошей, оскільки він конфіскаційний за своєю природою. А ще — зазіхає на власність громадян, які за рівнем доходів на сьогодні чи не найбідніші на європейському континенті. Він реставрує чорний ринок і дає мізерний ефект на тлі двомільярдного продажу доларів США в жовтні тощо...

Але є й інший бік медалі. Одна лише поява в порядку денному сесії цього законопроекту вгамовувала попит на американську валюту й апетити нелегального ринку, який після обвалу гривні на початку вересня зріс у кілька разів. Підкреслю, апетити гуртовиків, які пов’язані з офіційним ринком, а не того, хто обмінював свої зарплати на долари, аби перестрахуватися від знецінення гривні. Але хто на це зважатиме в момент масованої атаки Нацбанку та уряду на попит!?

Спекулятивний сплеск на готівковому ринку — це тільки симптом, спричинений коливанням девальваційних очікувань, але ним Нацбанк скористався на всі сто. Його керівництво не тільки спонукало людей нести в банки долари, а й запропонувало запровадити кримінальну відповідальність за нелегальний обмін валют. А ще створило суперконтрольний орган — Комітет із запобігання проведенню недобросовісних валютних операцій. Він тісно взаємодіятиме із силовиками, ДПС і Митною службою. Але передусім стежитиме за порядком на ринку готівкових валют, до чого можна ставитися по-різному. Від “як буде порядку більше, то добре” — до “не можеш дати ради чорному ринку, очоль його!”

Поза тим і цього замало, щоб вважати Нацбанк та уряд блискучими знавцями психології людей. За експертними спостереженнями, цього місяця курс американської валюти цікавить українців не менше, ніж наприкінці 2008-го кризового року. Спостерігачі у Всесвітній мережі фіксують другий за активністю сплеск цікавості громадян до долара США з часу появи Інтернету в Україні. За таких обставин спекулятивні операції неминучі, але це не означає, що треба записувати в спекулянти все населення. Так само можливі і збої в системі валютного та банківського регулювання, але це не привід вилучати гроші з кишень і рахунків громадян через податки і збори, кредити і депозити.

Резерви для того, щоб запобігти дестабілізації державних фінансів, є. Було б бажання ними ефективно скористатися!

“Зелених” треба більше, ніж дають

Розміщення 10-річних євробондів під 7,8% річних на мільярд із гаком доларів США спонукає думати про хороше. Боргові папери дають уряду кошти на розв’язання першочергових проблем. Фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії “Dragon Capіtal” Сергій Фурса, на якого посилається УНІАН, вважає, що задовільна прибутковість цього розміщення матиме неабиякий психологічний ефект. Адже вона дає змогу знижувати прибутковість валютних облігацій внутрішньої державної позики. На його думку, Міністерство фінансів довело, що може узяти долари на зовнішньому ринку, тому дорого їх брати на внутрішньому ринку не буде”.

Але, судячи з втрат міжнародних резервів, поточного дефіциту бюджету і боргового навантаження на країну наступного року, доларів треба дуже багато. На погашення боргів знадобиться приблизно 13,7 мільярда доларів США проти 12 мільярдів цього року. Хочеться вірити, що на моменти розрахунків вистачатиме грошей, а платіжний баланс країни не випробовуватиме креативних здібностей уряду, які цього року не виходять за рамки конфіскаційних та обмежувальних заходів на грошовому й товарному ринках.

Підготовлений Мінекономрозвитку та торгівлі законопроект пропонує поліпшити платіжний баланс шляхом обмежень імпорту товарів. Пропонують встановити додатковий імпортний збір на випадок погіршення стану платіжного балансу або суттєвого скорочення золотовалютних резервів. Просто кажучи, споживачів збираються відлучити від усього закордонного. Це вже проходили, коли діяла тимчасова 13-відсоткова надбавка на автомобілі та холодильники як запобіжний засіб від фінансової кризи. І це відгукнулося усім підвищеними цінами на імпорт. Отже, якщо ці пропозиції підтримають законодавці, то, з урахуванням “підтягнутих” до вимог СОТ ставок ввізного мита, подорожчають імпортовані легкові та вантажні автомобілі, побутова техніка, фрукти, м’ясо, квіти та багато що інше. Стабілізація потребує жертв, тож записуйтесь у жертви!

З вибором — проблема

Може, є інші способи для досягнення фінансової стабільності, без жертв? Способи є, але немає бажання їх утілювати в життя. Найправильніший — використовувати кошти ощадливо, як то кажуть, тільки за цільовим призначенням. Можна заборонити експортні операції через офшорні зони, але хто на це піде? Глава Асоціації українських банків Анатолій Сугоняко вбачає чимало резонів у тому, щоб зобов’язати експортерів продавати на міжбанківському ринку геть усю валютну виручку. Адже по суті їх зобов’язали робити те, що вони й без того робили зі своєї волі. Можна, погодяться в Мінекономрозвитку, але краще обмежувати попит на імпорт. Через запровадження утилізаційного збору на іномарки, наприклад. Законодавці вже прийняли за основу відповідний законопроект. Але утилізаційний збір — це передусім податок із громадян, які хочуть їздити, а не ходити пішки. Бо він збільшує середню вартість завезених нових автівок з обсягом двигуна 3500 куб. см на рівень зростаючих видатків імпортера. Це вже не кажучи про те, що при цьому не зростуть, а, швидше за все, скоротяться надходження до бюджету.

Всеукраїнська асоціація імпортерів про ці та інші претензії до відповідного законопроекту поінформувала Верховну Раду і керівників держави. Але що вийде з того, ніхто напевне не скаже, бо намір дати Росії адекватну відповідь поки що превалює над можливостями це зробити.

Віктор ГРИНЕВИЧ