“Цифровий колгосп?” Чому більше половини ІТ-ринку не підтримує Дія Сіті

Верховна Рада 2 червня прийняла за основу проект закону “Про внесення змін до Податкового кодексу щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”. Він передбачає особливий режим оподаткування для резидентів проекту Дія Сіті.

Дія Сіті — це спеціальний режим для IT-галузі терміном дії 15 років, який передбачає особливі податкові умови для компаній-резидентів.

Регулятором Дія.Сіті буде Міністерство цифрової трансформації.

Участь в Дія.Сіті — добровільна. Щоб стати резидентами, ІТ-компанії повинні відповідати низці вимог. Наприклад: реєстрація в Україні, кількість працівників від 9 чоловік, зарплати спеціалістів від 1,2 тис євро.

Окрім надавачів ІТ-послуг, які працюють за стандартними для ІТ КВЕДами, резидентами Дія.Сіті можуть бути компанії із кіберспорту, чи юрособи, які займаються критовалютами.

Щоб стати резидентом Дія Сіті, компанії будуть зобов'язані подати звіт про відповідність резидента та аудиторський висновок, який має провести незалежна організація.

Вартість аудиторського висновку буде залежати від кількості працівників в компанії та її доходу. Наприклад, для такої компанії як Epam вартість висновку може коштувати до $52 тис. Водночас, для компаній з кількістю працівників до 50 чоловік і доходом до $1,248 млн, вартість висновку не буде перевищувати — $8,7 тис, підрахували в Мінцифри.

Водночас, для вступу стартапів аудиторський висновок не передбачений. Перший аудиторський висновок вони повинні будуть подати через рік після вступу.

Концепція і правила функціонування Дія.Сіті виписані в двох законопроектах, які пройшли перше читання.

Перший під номером 4303-Д, який визначає концепцію і описані вище правила: хто і за яких умов може бути резидентом Дія.Сіті. Зокрема: 

Критерії для компаній, які хочуть стати резидентами Дія Сіті:

1. Компанія має отримувати 90% своїх доходів від здійснення видів діяльності, прописаних в законодавстві про Дія Сіті;
2. Середня зарплата працівника або винагорода гіг-спеціаліста має становити 1200 євро;
3. В компанії має працювати мінімум 9 працівників, або гіг-спеціалістів;
4. 9+ працівників та/або GIG-спеціалістів;
5. У компанії мають бути відсутні у засновниках: компанії-нерезиденти України, частка держави (25% і більше), громадські організації, частка держави-агресора.
6. Компанія зобов'язана розкрити власників в Єдиному державному реєстрі, не знаходитись під санкціями, не бути визнаною банкрутом.

Критерії для стартапів:

1. 90% доходів стартап має отримувати від видів діяльності прописаних в законодавстві про Дія Сіті
2. Бути зареєстрованим не раніше ніж за 24 місяці до подання заявки;
3. Мати річний дохід не більше 7 млн грн;
4. У стартапу мають бути відсутні у засновниках: компанії-нерезиденти України, частка держави (25% і більше), громадські організації, частка держави-агресора.
5. Стартап повинен розкрити своїх власників в ЄДР, не знаходитись під санкціями, не бути визнаним банкрутом.

Проектом також передбачає регулювання договорів з негативними зобов'язаннями (про нерозголошення, непереманювання, уникнення конкуренції). Однак цей пукнтк викликав критику зі сторони ІТ-спільноти і його, скоріш за все, не буде в документі до другого читання.

Другий законопроект під номером 5376 був прийнятий Радою 2 червня. Передбачає введення низки заходів зі стимулювання розвитку ІТ-індустрії, в тому числі податкові стимули.

Зокрема, вводять поняття “гіг-співробітників” та “гіг-контрактів” (вид цивільно-правового договору). Це нова форма співпраці компаній і працівників, яка має стати альтернативою діючій схемі найму працівника в ІТ-компанію через реєстрацію фізичної особи — підприємця (ФОП).

На відміну від ФОП, гіг-співробітник це майже штатний працівник, на якого Кодекс законів про працю поширюватиметься частково — він матиме офіційну відпустку і лікарняний. Крім того, можна зафіксувати додаткові домовленості з роботодавцем в “гіг-контракті”.

Тобто, “гіг-контракт” дозволяє офіційно зафіксувати домовленості, які зараз неформально існують між ІТ-компанією та працівником, оформленим через ФОП.

Для працівників резидентів Дія Сіті та спеціалістів, залучених на умовах гіг-контракту, вводиться спеціальний режим оподаткування доходів.

Із заробітної плати працівника стягуватиметься 5% податку на доходи фізичних осіб. Винагорода гіг-спеціаліста по гіг-контракту, як і авторська винагорода і перехід прав, також оподатковуватимуться за ставкою 5%.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) становить для найманих працівників 22% від мінімальної заробітної плати. Мінімальна зарплата: 6000 грн х 22% = 1320 грн.

Для “гіг-спеціалістів”, які працюють за “гіг-контрактами” ставка ЄСВ встановлюється в розмірі 22% визначеного з урахуванням положень гіг-контракту, розміру бази нарахування єдиного внеску, однак не більше максимальної (15 мінімальних зарплат) і не нижче мінімальної величини бази нарахування ЄСВ (одна мінімальна зарплата).

Максимальний страховий внесок у 2021 році становить 19800 грн ( 6000 грн мін. зп х 15 х 22%). Таку суму ЄСВ сплачують підприємці, коли розмір місячного отриманого чистого доходу становить від 90 тис. грн.

Окрім того, штатний працівник нерезидента Дія Сіті і гіг-спеціаліст будуть сплачувати 1,5% військового збору.

Оподаткування резидентів Дія Сіті

Резиденти Дія City можуть перейти на оподаткування податком на прибуток за ставкою 9% низки операцій. Зокрема:

1. Виплати відсотків на користь нерезидентів — пов'язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих в державах, які є “низькоподатковими” юрисдикціями.

2. Надання не платнику податку фінансової допомоги, яка не підлягає поверненню; або пов'язаній фізособі — неплатнику податку, або пов'язаній особі — нерезиденту, незалежно від наявності умови про повернення, або пов'язаній юрособі — неплатнику податку, або непов'язаній особі, при тому що допомога залишається неповерненою протягом 12 місяців.

3. Безкоштовне надання майна не платнику податку.

4. Інвестиції (в тому числі у придбання майна), які знаходяться за межами території України.

5. Придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку — нерезидента, або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку — нерезиденту (якщо розрахунки або поставки майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснюється в 360-денний або інший термін відповідно до законодавства);

6. Виплата роялті в сумах перевищення ліміту.

Законопроект декларує незмінність ставок податків для юросіб і працівників протягом 15 років.

Як сьогодні працює ІТ ринок

Щороку міжнародна профільна асоціація IAOP випускає рейтинг аутсорсингових IT-компаній світу.

В останній рейтинг потрапило 14 українських IT-компаній, або міжнародних аутсорсерів з великими офісами розробки в Україні. Зокрема це компанії: Ciklum, Eleks, Infopulse, Innovecs, Intellias, Intetics, Miratech, N-iX, NIX, Program-Ace, Sigma Software, EPAM, Luxoft, Softjourn.

Минулого року експорт IT-послуг зріс на 20% до $5 млрд.

ІТ-індустрія використовує спрощену модель оподаткування: інженери та ІТ-спеціалісти оформлюються у якості ФОП і підписують договори із замовниками. Водночас, самі IT-компанії виконують функцію адміністратора та бухгалтера.

Згідно з дослідженням БізнесЦензору 2020 року, майже 90% працівників (більше 170 тис. чоловік) IT-галузі в Україні працюють у якості ФОП. Вони за контрактом виконують роботу для замовників. ІТ-компанія виступає своєрідним посередником між замовником послуг (в основному це іноземні компанії) і виконавцем — ІТ-спеціалістом.

В Україні айтішники на ФОП працюють за шістьма основними видами економічної діяльності (КВЕД), а саме:

• 62.01 Комп'ютерне програмування;

• 62.02 Консультування з питань інформатизації;

• 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткуванням;

• 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем;

• 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах та інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем;

• 58.29 Видання іншого програмного забезпечення.

Така система працевлаштування допомагає компаніям заощаджувати на сплаті податків.

Найчастіше ІТ-компанії для “працевлаштування” своїх працівників використовують третю групу єдиного податку, рідше другу.

На третій групі єдиного податку айтішник платить 5% доходу та 22% ЄСВ від мінімальної заробітної плати (1320 грн з 6000 грн в 2021 році).

У разі працевлаштування по трудовому договору, ІТ-спеціалісту потрібно сплатити 18% податку на доходи фізосіб (ПДФО), 1,5% військового збору, а роботодавцю — сплатити за працівника 22% ЄСВ — але не з мінімалки, а з повної суми зарплати.

З точки зору українського законодавства, це є прихованою формою трудових відносин з метою оптимізації податків.

Щоб ускладнити винайм працівників через ФОП, Міністерство соціальної політики розробило законопроект про внесення в Кодекс законів про працю зміни, якими вписуються сім критеріїв, які вказуватимуть на трудові відносини між двома особами.

Якщо інспектор з праці виявить в компанії, де працюють через ФОП, одночасно будь-які три критерії, то цього буде досить, щоб визнати відносини трудовими і оштрафувати роботодавця на 125 190 грн за кожного неоформленого співробітника.

Однак цьому законопроекту поки не дали хід. Можливо, щоб ще більше не загострювати ситуацію, яка виникла на ІТ-ринку навколо запуску спецрежиму Дія Сіті.

Чому частина ІТ-ринку не підтримує Дія Сіті

Впровадження проекту Дія Сіті негативно сприймається мінімум половиною ІТ-ринку України. Айтішники недовіряють державі і підозрюють, що після впровадження проекту влада спробує скасувати можливість працевлаштування через ФОП, щоб “загнати” галузь в Дія Сіті.

На ринку Дія Сіті емоційно порівнюють з колгоспом, а майбутніх резидентів називають “колгоспниками”.

Проводяться аналогії з Радянським союзом часів НЕПу (Нова економічна політика), коли селянам дали можливість займатися сільським господарством, щоб порахувати всіх, “оцінити ринок” і загнати в колгоспи.

В квітні профільний портал DOU опублікував результати опитування учасників IT-ринку щодо Дія Сіті. Участь в опитуванні брали розробники, тестувальники та менеджери. Більша половина опитаних мала досвід роботи в ІТ — 5-10 років.

Половина респондентів працювала в аутсорсингових компаніях, а третина — у продуктових.

70% опитаних на питання “Чому ви не підтримуєте проект Дія Сіті” обрали відповіді — “Не довіряю Мінцифрі та державі” та “ІТ-індустрія розвивається, не треба нічого міняти”.

40% побоюється “погіршення умов праці” та “бачать ризики скасування ФОПів”. Третина вважає, що зарплати у резидентів Дія Сіті зменшаться.

Половина з опитаних ІТ-спеціалістів зазначила, що за жодних умов не підтримає Дія Сіті. Третина готова була підтримати проєкт, якщо буду впевнена, що ІТ-компанії не змусять вступати в Дія City і ФОПів не скасують. Також респонденти додавали, що хвилюються через можливе збільшення податків.

Автор поспілкувався з десятком звичайних ІТ-спеціалістів (які здебільшого працюють на аутсорсі). Чому більша половина ринку налаштована проти спецрежиму Дія Сіті, який пропонує компаніям привабливі умови оподаткування і легалізацію ФОП-працівників?

Слід зазначити, що для резидентів Дія Сіті податки на зарплату зростають з 5% до 6,5%, оскільки в Дія Сіті до зарплат додається військовий збір, який зараз не сплачують ФОП третьої групи.

Найбільш популярний аргумент, який звучав від більшості співрозмовників, можна сформулювати так:

“Майже весь “ІТ- аутсорс” працює на третій групі загального податку. На цій групі працюють також і сотні тисяч інших дрібних підприємців. Відповідно, у разі спроби скасувати єдиний податок, або підняти його розмір, це торкнеться не тільки айтішників, але тисяч інших платників податків, які будуть готові захищати діючу систему оподаткування. Таким чином, залишаючись на єдиному податку, ІТ-ринок захищений від збільшення податків сотнями тисяч звичайних підприємців.

Однак, у разі переходу в Дія Сіті, ІТ-ринок втрачає цю “броню” і залишається сам на сам зі своїми проблемами.

В такому випадку оподаткування ІТ — проблема тільки ІТ. Зміна правил гри — проблема тільки ІТ. Хочете пошукати підтримки і співчуття в народі, з розрекламованою на ТВ зарплатою в $3000? Успіху! Слова Федорова (міністр цифрової трансформації Михайло Федоров), або будь-кого з чиновників, вартують нуль. Їхні гарантії вартують нуль. Обіцянки про 15 років особливого статусу (і незмінність розміру податків) вартують нуль”, - розповідає один з розробників.

За словами учасників ІТ-ринку, наразі працевлаштування айтішників через ФОП — сіра схема, яка прямо не порушує закон. Але після запуску Дія Сіті, в уряді / Офісі президента / Верховній Раді постане питання: “Навіщо підтримувати одночасне існування двох схожих систем — Дія Сіті і працевлаштування айтішників через ФОП третьої групи?”.

Відповідно влада може зробити спробу згорнути діючу модель. Наприклад, прийняти законопроект Мінсоцполітики №5054, який конкретно окреслює критерії трудових відносин між двома особами. Після цього ІТ-галузь з ФОП буде вимушена перейти або на загальну систему, або стати резидентами Дія Сіті.

“Добровільна Дія Сіті? Приблизно така ж добровільна, як вибір між сплатою і несплатою податків”, — пояснюють співрозмовники.

В день публікації тексту Гільдія IT фахівців опублікувала пропозиції до законопроектів 4303-д і 5376

БізнесЦензор публікує ці пропозиції:

У законопроекті 4303:

Прибрати можливість укладання договорів про непереманювання, котра описана у статті 26 законопроекту.

Прибрати статтю 25 законопроекта “про неконкуренцію” або виправити з урахуванням прав та інтересів працівників, а саме: встановити максимальний строк договорів 12 місяців, при цьому встановивши обов’язковий рівень мінімальної щомісячної зарплати не менше ніж 50% від рівня компенсації гіг-працівника впродовж всього строку дії договору.

Додати пункт про обов’язковість оплати праці. Якщо гіг-контрактор впродовж місяця виконував роботу, компанія-резидент Дія Сіті зобов’язана виплатити йому компенсацію в повному розмірі та в установлений гіг-контрактом строк. При цьому компанія-резидент не може змінити суму виплати і ухилитися від сплати компенсації, посилаючись на обставини, такі як випробувальний термін, якість виконаної роботи, стажування працівника та ін. Умови гіг-контракту, які в прямій чи непрямій формі будуть давати резиденту Дія Сіті можливість не виконувати норму про обов’язковість оплати праці, будуть автоматично вважатися недійсними.

Встановити однаковий notice period про розірвання контракту для гіг-контрактора і для компанії-резидента, не враховуючи випробувального періоду, що має складати не більше 3 місяців. На час випробувального періоду, термін попередження має складати не менш ніж 5 днів.

Запровадити для стартапів пільговий період(з 6 до 14 місяців), під час якого на них не розповсюджуються критерії резиденства Дія Сіті.

У законопроекті 5376:

Запровадити норму, що у випадках коли фізична особа є одночасно гіг-контрактором і ФОП, то може сплачувати ЄСВ лише один раз, аналогічну нормі закону 592-IX статья 4, часть 6.

Юрій ВІННІЧУК