“Свобода” зсуває опозицію вправо

Найбільш показовим прикладом цього є внесення на розгляд Верховної Ради законопроекту, яким передбачається введення графи “національність” в українських свідоцтвах про народження, а в перспективі, можливо, і в паспортах.

Справа зовсім не у “совковій” дикості даної норми і не в тому, що це псевдоподія, що покликана імітувати боротьбу опозиціонерів бодай за щось в ситуації, коли яскравий і серйозних ідей, а тим більше альтернативного владному проекту дій опозиція не має.

Вельми показово, хто саме вніс законопроект про національність на розгляд парламенту. Це не представник традиційно радикальної “Свободи”, яка відверто епатує своєю націоналістичною ідеологією, а народний депутат від “Батьківщини” Олег Канівець.

Це свідчить про те, що, повторимося, опозиційні сили на прикладі “Батькіщини” розпочали рух вправо. Утім, це видно й на ряді інших прикладів, заяв, виступів і загальній риториці.

У ситуації, що складається в опозиційному політичному просторі, “Батьківщина” і УДАР просто не мають іншого виходу як ставати більш радикальними і демонструвати дедалі більш праві позиції.

Причиною цьому є поява у парламенті ВО “Свобода”. Справа в тому, що в разі відмови від радикальної риторики, чи принаймні імітації радикалізму, “Батьківщина” і УДАР на фоні свободівців будуть сприйматися недо-опозицією.

Тобто вони ризикують відходити на другий план — спочатку інформаційно і подієво, а згодом і в рейтинговому відношенні.

Проте вимушений правий дрейф опозиції має і зворотній бік медалі. Адже далеко не кожен із нинішніх прихильників і виборців “Батьківщини” та УДАРу готовий сприймати такі, м’яко кажучи, “нестандартні” пропозиції як запровадження графи “національність” у документах та інші радикальні ініціативи, які опозиціонери очікувано перебиратимуть у ВО “Свобода”.

Для багатьох ліберально налаштованих громадян подібні речі є просто неприйнятними. У результаті вони відвертатимуться від нинішніх опозиційних партій.

Утім, ця категорія виборців у житті не проголосує за Партію регіонів або КПУ. Тому ці люди постануть перед фактом, що їх інтересів не відображає і не представляє жодна із існуючих політичних сил.

Тож у них буде два вибори: не йти голосувати за умов відсутності графи “проти всіх”, або псувати бюлетень, як варіант. Або ж формувати запит на створення ліберальної політсили не націоналістичного спрямування.

Це може бути дещо на кшталт “Нашої України” зразка 2004 року. І дуже вірогідно, що така сила буде сформована. Адже попит завжди народжує пропозицію.

Олексій КРАСНОПЬОРОВ, політолог