Свободі інтернету погрожують… жезлом ДАІ

З одного боку, це зрозуміло, позаяк у випадку з “ексами” були зачеплені особисті інтереси тисяч і тисяч користувачів. Проте є й інший бік: рішення Деснянського суду Києва щодо “Дорожнього контролю” продемонструвало глибину професійного падіння українських судів.

І водночас наштовхнуло на вкрай невеселі роздуми щодо подальших перспектив свободи слова.

“Дорожній контроль” займався викриттям зловживань даішників. Робили це, зокрема, знімаючи порушення на відео з подальшим викладенням цього матеріалу в інтернеті (хоча сайт мав і аналітичний та інші розділи). Сутичка, що, власне, призвела до нинішнього скандалу, сталася ще у серпні 2011 року.

Тоді “контролери” зчепилися на трасі Ялта — Алушта з майором спецпідрозділу ДАІ “Кобра” Геннадієм Гетьманцевим. За словами активістів, вони перевіряли виконання міліцією виданого в травні наказу МВС про забезпечення постів ДАІ можливостями сприяння водіям — телефоном, туалетом імісцем для відпочинку. Наказ № 177, зокрема, передбачав обладнання поблизу постів “майданчиків для паркування транспортних засобів та відпочинку водіїв”.

На посту майора Гетьманцева такого майданчика активісти не знайшли, тож просто зупинилися на узбіччі. Майорові це, однак, не стало до вподоби. Спочатку він заявив, що активісти намагалися “піти в туалет” на природі, яка є, мовляв, “санітарною зоною”. Коли Гетьманцева запевнили, що порушувати санітарні вимоги ніхто намірів не має, він почав вимагати документи на автомобіль і викликав колег. На сьомій хвилині суперечки один із правоохоронців на настійні прохання повідомити причини перевірки документів нарешті заявив: “Машина такої моделі перебуває в розшуку! І не одна…”

На відео помітно, що активісти фактично провокують міліціонерів, відмовляючись надати водійські документи. І хтось, імовірно, погодиться з водієм, залученим міліціонерами як понятий, котрий (кінець десятої хвилини запису) говорить активістам “Дорожнього контролю”: “Вы создали проблему на ровном месте! Был бы я на их (міліції. — Авт.) месте, я бы вас арестовал!”

Водночас логіка майора Гетьманцева, котрий раз у раз повторює, що “попередив правопорушення” антисанітарного характеру, залишається загадкою. Адже “дорожні контролери” від початку не вчинили жодних відповідних дій. Просто один із них заявив майорові, що “хоче в туалет”…

Відеозапис “дискусії” провисів півроку на сайті “Дорожнього контролю” та на ресурсі Youtube (де на час написання цих рядків зібрав трохи більше 50 тис. переглядів). При цьому автори запису наклали на початку ролика досить знущальну пісню про міліціонерів. Зі свого боку, читачі не шкодували вкрай неприємних для майора та ДАІ коментарів. І, врешті-решт, пан Гетьманцев подав до суду позов про захист честі, гідності та ділової репутації.

10 лютого суддя Деснянського райсуду Ольга Саламон прийняла ухвалу: з метою “забезпечення позову” призупинити діяльність сайта до ухвалення рішення по суті. 14 лютого провайдер Mirohost, що надавав “Дорожньому патрулю” послуги з хостингу, цю ухвалу виконав.

Лаяти міліцію лише подумки

Ухвала суду — це документ на три сторінки, написаний з просто-таки феноменальною кількістю стилістичних і граматичних помилок. Сенс деяких пасажів зрозуміти просто неможливо. Проте найбільше вражає логіка судді. Зокрема, в ухвалі сказано:

“Позов мотивовано тим, що <…> була розміщена недстовірна та негативна інформація про позивача Гетьманцева Г. В. у вигляді відеозапису змонтованого у відеокліп” (тут і далі пунктуацію та орфографію збережно. — Авт.). Що “недостовірного” міститься у відеоролику, лишається загадкою.

Водночас суддя вказує, що саме кліп та супровідний текст (“ГАИ КОБРА запретила “Дорожному контролю” ходить в туалет”) нібито спровокували читачів, котрі, “не стримуючи своїх емоцій, грубо обзивають позивача нецензурними словами, безпідставно ображають, погрожують фізичною розправою, принижують його гідність та ділову репутацію”.

Згідно з текстом ухвали (в якій, серед іншого, постійно фігурує дивовижна лінгвістична конструкція “мережа-Інтернет”), власник сайта Ростислав Шапошников мав технічну можливість видалити нецензурні коментарі. Але навмисне, як вважає суддя Саламон, цього не зробив. Водночас, мотивуючи рішення закрити сайт, суддя також пише, що причиною цього є сам “провокаційний” ролик, котрий, мовляв, залишався на сайті навіть після початку судового розгляду.

Тож Ольга Саламон фактично вже все вирішила — без жодних тобі рішень по суті справи. При цьому, як зазначено в документі, сторони в суд не викликали…

Власник ресурсу Ростислав Шапошников після ухвали суду заявив журналістам, що сайт переїде на закордонний хостинг. Активіст говорив при цьому про Німеччину. Але наступного дня ресурс під дещо зміненою адресою roadcontrol.com.ua, з’явився на майданчику російської компанії “Хостинг-Центр”, базованої в Санкт-Петербурзі. Щоправда, ненадовго, оскільки зараз його там немає.

16 лютого в “Хостинг-Центрі” Тижню повідомили, що, згідно з умовами угоди, можуть розкрити причини відмови в хостингу “Дорожнього контролю” лише власникам сайта. На жаль, зв’язатися з Ростиславом Шапошниковим не вдалося.

Перевірка на дорогах?

Незалежно від правового характеру дій як учасників “Дорожнього контролю”, так і офіцерів ДАІ, така ситуація викликає побоювання багатьох громадських активістів та працівників мас-медіа. За ухвалою судді Саламон, сайт не має права працювати до завершення судового процесу, незалежно від подавання оскаржень. А процес може тривати довго. Тим часом як перенесення ресурсу на закордонний хостинг — це гроші й час.

Очевидно, подібно, звісно, за бажання можна паралізувати роботу будь-якого онлайн-ресурсу, включаючи впливові інтернет-медіа. Понад те, в таких країнах, як Білорусь чи Казахстан, за словами тамтешніх опозиціонерів, силові органи практикують навмисне розміщення провокативних коментарів на веб-сторінках неугодних владі ресурсів. Після чого ресурс закривається відповідно до рішення суду, хоча власник ресурсу може аж до ухвалення такого рішення навіть не знати про те, що сталося. Дещо м’якша система діє в Росії, де державна організація “Роскомсвязьнадзор” може закривати онлайнові медіа після винесення попередження за неприпустимі читацькі коментарі.

Після закриття “Дорожнього контролю” на деякий час перестав працювати сайт ДАІ, що спостерігачі одразу пов’язали з можливою DDOS-атакою, як це сталося і в ситуації із закриттям Ex.ua. Водночас зрозуміло, що роботу закритого ресурсу в такий спосіб не відновити.

У зв’язку з цим на думку спадає торішня історія з викликом до міліції керівників інтернет-видання “Українська правда” після того, як народний депутат Інна Богословська побачила в читацьких коментарях під її блогами погрози фізичної розправи. Десь у нетрях Верховної Ради припадає пилом і законопроект про примусову реєстрацію блогерів, що теоретично надасть змогу силовим органам контролювати не лише онлайн-медіа, а й навіть традиційно вільну блогосферу.

В цьому контексті ситуація виходить далеко за межі конфлікту між критично налаштованими до ДАІ громадянами та міліціонером, підтриманим Деснянським судом. І результат процесу “Гетьманцев проти “Дорожнього контролю” стане лакмусовим папірцем не лише щодо виконання наказу МВС про сприяння даішників водіям.

Олександр МИХЕЛЬСОН