Стоянка без паркомата — платити чи ні?

Смугастими “фішками” нині заставлені не тільки тротуари перед готелями, офісними центрами, банками та ресторанами, а й більша частина автошляхів. Повновладними господарями тут почуваються люди в формених жилетах. Вони вправно вимагають від автолюбителів придбати в них талони для оплати стоянки. Одні із задоволенням платять, інші категорично відмовляються. Причина такого безладу — постанова Кабміну про нові правила паркування, яка набрала чинності торік. Вона містить чимало суперечностей. У новому документі досі так ніхто не зміг розібратися та зрозуміти, як брати плату за стоянку машин. Досліджували цю проблему і кореспонденти “Голосу України”.

Нагадаємо, що в грудні 2009 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про затвердження правил паркування транспортних засобів”, якою зобов’язав власників парковок привести свої території відповідно до норм. Тобто, на всіх майданчиках повинні бути обов’язково встановлені паркомати.

На виконання цього завдання уряд дав три роки. Крім того, за цей час мали з’явитися не лише такі автомати, а й розмітка блакитного кольору з розрахунку 6 квадратних метрів на машину, належні дорожні знаки, а також таблички з назвою оператора і його координатами та вартістю стоянки за годину.

Але, як у нас усе робиться, законодавча ініціатива виникла “на голому місці”. Наприклад, знайти сьогодні такі платіжні термінали не так просто. В Києві встановлено трохи більше півсотні. А потрібно ще майже 300. А тим часом КП “Київтранспарксервіс” блакитною фарбою розмалювало дороги, натякнувши, що водії повинні їм платити. Не звертає уваги комунальне підприємство й на закон, де чітко прописано: люди в зелених жилетах повинні виконувати роль не касира, який збирає кошти з водіїв, а контролера. На жаль, на вулицях міста відбувається все навпаки.

Термінал встановили лише для галочки?

Так, за декілька метрів від входу до Південного залізничного вокзалу працює платіжний автомат. Над ним на синьому знаку напис “Тут працює паркомат”. Зовнішньо він схожий на термінал, однак сильно забруднений і не розчищений від снігу. Знайти його не так просто. Хоча коштує він не дешево — не менше 100 тисяч гривень, ніхто його навіть і на думці не має утримувати в належному стані. Впадає в око й дорожня розмітка блакитного кольору. Її ледь видно, крім того, в деяких місцях вона покрита товстим шаром снігу. Автомобілі практично стоять на проїжджій частині. Цікавим є місце для інвалідів. Купа снігу завадить тут поставити машину навіть екстремальному водієві.

“Скажіть, ви оплатили за стоянку своєї машини”, — запитуємо в таксиста, який нервово курить у салоні свого автомобіля. “Навіть і не думаю, а де ви бачити паркувальника?” — дивується він. Показуємо, що в цьому місці діє платіжний автомат, і присутність людини в жилеті не обов’язкова. “Не кажіть мені дурниць. Невже ви не знаєте, як вони працюють. Гроші деруть, а робити нічого не хочуть. Невже це місце можна назвати парковкою! Дивіться, як брудно”, — обурюється чоловік. Сперечатися із таксистом ми навіть і наміру не мали, оскільки його думка досить слушна.

Зустріти тут паркувальника нам усе ж таки пощастило. Пан Іван з’явився раптово в повному робочому екіпіруванні — яскравій жовто-зеленій куртці. Майже одразу чоловік почав продавати талони автолюбителям. Підходимо й запитуємо про те, навіщо він це робить, якщо працює платіжний автомат? “А хто вам сказав, що я щось продаю, ми ж не на базарі. Це тобі так здалося”, — хитро відповів він. Щоправда, далі вести розмову чоловік відмовився. Мовляв, усі запитання — до КП “Київтранспарксервіс” та уряду.

Хвилин через двадцять переконуємося: паркомат у цьому місці встановлений для галочки. Збирати плату з водіїв комунальне підприємство продовжує перевіреним методом: платиш гроші й отримуєш талон. Про причини такої поведінки людей в уніформі залишається тільки здогадуватися. Наприклад, на лобовому склі автомобілів, які стояли на цій стоянці, знайти талонів нам так і не вдалося (ст. 26 Постанови Кабінету Міністрів “Про затвердження Правил паркування транспортних засобів” від 3 грудня 2009 р. №1342: “Користувач зобов’язаний: розмістити у лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу платіжний документ так, щоб забезпечити його видимість для перевірки”)!

“Із вас сім гривень”

Інше місце, куди ми поїхали, — вулиця Воровського. Біля кафе “Японець” знаком і дорожньою розміткою визначено місця паркування на проїжджій частині. Шукати термінал — справа безнадійна, готуємося до зустрічі з паркувальником, який не забарився: “З вас сім гривень!” — виголошує і тягнеться до портативного касового апарата. Одразу говоримо, що будемо платити тільки через паркомат, адже давати йому гроші — протизаконно.

“Його встановлять не раніше, ніж через місяць, — пояснює чоловік. Уважно слухаємо і додаємо: “Отже, потрібно вам давати гроші. “Виходить так”, — посміхається він. Одразу посилаємося на юристів і постанову Кабміну. Згадування закону діє. Чоловік у зеленій жилетці спохмурнів. “Не хочете — не платіть, сперечатися не буду”, — бовкнув він. “А скажіть”, — ведемо ми далі, — зарплатню вам хоч платять”. Співрозмовник у зеленій формі відводить очі, робить декілька подихів і сміливо каже: “У мене тут ресторани і кафе, машин вистачає, можна й заробити”.

На жаль, відсутність платіжних автоматів — не найсуперечливіший момент нової постанови Кабміну.

Юристи трактують документ у такий спосіб, що коли на майданчику він відсутній або не відповідає нормам закону, гроші можна не платити.

Такої думки дотримується і більшість водіїв. Однак у КП “Київ-транспарксервіс” переконують: законодавство такого не передбачає. Мовляв, у постанові, зокрема в пункті 26, чітко прописано: користувач зобов’язаний поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також сплатити вартість послуг з утримання майданчиків або ж у готівковій формі шляхом придбання талона, або ж у безготівковій чи за допомогою спеціальної платіжної картки через паркувальний автомат.

Цікаво, що відповідальність за несплату цієї послуги відсутня. Якщо раніше на колеса могли поставити блокіратори або відвезти автомобіль евакуатором на штрафмайданчик, то тепер це заборонено судом. Тому вплинути на водія чоловік у зеленому жилеті може хіба що словами.

Сьогодні в цьому спорі крапку може поставити лише Кабінет Міністрів. А поки що водіям залишається тільки чекати на роз’яснення уряду стосовно цього документа.

Хто винен у тому, що місцева влада завчасно не порушила питання про кошти на встановлення паркоматів? А також за що платять водії, приміром, 10 гривень, якщо місцевий бюджет отримує із цієї суми лише 18 копійок? Про все це читайте в наступних номерах газети.
Артур Алієв, Олександр Пекний.

Коментар

Голова громадської організації “Комітет прямої дії” Дмитро Гнап:

— Ви можете відмовитися платити, посилаючись на пункт 14 постанови Кабінету Міністрів від 2009 року. Якщо паркувальник не відходить від вас, починає погрожувати, шантажувати, то радимо зняти вашу розмову на камеру телефону або сфотографувати його. Потім буде з кого спитати за пошкодження транспортного засобу. На жаль, у постанові багато протиріч. Наприклад, у пункті 14 написано, що з 1 січня 2012 року оплата в обов’язковому порядку здійснюється тільки через паркомати, а в пункті 29 — що допускається готівкова форма оплати, через талони. Але в будь-якому разі, якщо на майданчику немає паркоматів, то це не стоянка для автомобілів, а просто частина дороги, і можна не віддавати гроші паркувальнику.