Співпрацю з МВФ ледь почали, а вже ризикуємо проштрафитися

Не вперше, ми загалом рекордсмени за кількістю незавершених програм співпраці із Фондом. Але, мабуть, уперше ми ризикуємо розпочати виконання програми із провалу. Причому питання, яке стало наріжним каменем, — повернення “довоєнної” системи оподаткування ФОПів, з усього переліку наших зобов’язань — не найчутливіше точно. І якщо виникли проблеми навіть із цим, то що ж буде далі?

Наприкінці березня 2023 року Виконавча рада МВФ схвалила для України чотирирічну програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) на суму близько 15,6 млрд дол. США.

Меморандум про економічну та фінансову політику містить 19 структурних маяків і є найбільшим за їхньою кількістю від 2015 року. До того ж термін виконання 17 структурних маяків припадає на 2023-й і лише два мають бути реалізовані до середини 2024 року.

Загалом для моніторингу та оцінки прогресу виконання програми заплановано провести 11 переглядів, які на початкових етапах будуть щоквартальними. Наприкінці травня поточного року місія МВФ завершила перший перегляд програми з Україною. Тож очікується, що вже незабаром буде наступний моніторинг виконання зобов’язань перед Фондом.

Від кінця червня до кінця липня цього року Україна повинна виконати чотири структурні маяки, які передбачають реформи у фіскальному секторі, монетарній і валютній та антикорупційній політиках.

Чи виконує Україна на нинішньому етапі зобов’язання перед МВФ?

Українська сторона успішно пройшла перший перегляд програми МВФ, і практично немає сумнівів, що незабаром отримає другий транш. Однак реалізація найближчих структурних маяків (інфографіка), передбачених на кінець червня — початок липня 2023 року, виглядає вже не так оптимістично, адже є сумніви у їхньому своєчасному виконанні.

Найбільші занепокоєння стосуються ухвалення законопроєкту №8401 про податкову політику (скасування 2-відсоткового оподаткування для ФОПів). Депутати подали до відповідного законопроєкту 1900 поправок. Тому навряд чи варто очікувати, що структурний маяк буде виконано вчасно, тобто до 1 липня 2023 року. З огляду на те, що більш як половину всіх поправок внесла фракція “Батьківщина”, а також на статистику, що наразі на кожну сторінку тексту закону припадає понад 350 поправок, є підозри у відвертому саботуванні законодавчого процесу окремою політичною силою. На жаль, це ставить під питання злагоджену роботу парламенту над виконанням програми МВФ як таку. Не лише зараз, а й у подальшому.

Трохи менше сумнівів у вчасній підготовці Стратегії пом’якшення валютних обмежень і переходу до більш гнучкого курсу. Відповідно до інформації, наявної в публічному доступі, Нацбанк перебуває в процесі розробки стратегії. До кінця червня, звісно, ще є час, тож маємо надію, що завдання буде виконано.

Щодо передачі акцій Оператора ГТС Міністерству енергетики, то урядовий законопроєкт із цього питання був відхилений, тож основну увагу наразі прикуто до альтернативного законопроєкту, який 10 червня було відправлено на доопрацювання. Структурний маяк має бути виконаний до кінця липня 2023 року. Тож наче і час, щоб своєчасно реалізувати це завдання, ще є. Але робота над законопроєктом, який вирішив би проблему, не викликаючи додаткових питань і критики, далека від фінішної прямої.

Відновлення подання декларацій держслужбовцями — це ще один структурний маяк, який викликає певні побоювання щодо його своєчасного виконання. Здавалося б, відповідний законопроєкт був поданий до парламенту ще у вересні минулого року, але так і не був розглянутий (попри рекомендацію профільного комітету про розгляд). У квітні 2023 року НАЗК заявило про готовність до виконання умови МВФ щодо відновлення декларування та наголосило на необхідності якнайшвидшого ухвалення законопроєкту. Втім, питання виявилося надто чутливим, і заклики НАЗК не були почуті депутатським корпусом. Натомість у травні з'явилася інформація про те, що ВРУ готує новий законопроєкт про відновлення декларування. Сумнівів щодо того, що парламентарії представлять варіант, який не спотворить суті змін і влаштує НАЗК, а з ним — і МВФ, чимало. Тож поки важко спрогнозувати, що буде з цим структурним маяком, натомість існує висока ймовірність, що і це завдання також не буде виконане вчасно.

Підсумовуючи, слід сказати, що ситуації, коли українська сторона невчасно виконує структурний маяк, траплялися під час реалізації попередніх програм МВФ. Наш аналіз трьох останніх програм з Фондом, які були започатковані до повномасштабного російського вторгнення, показав, що майже 40% маяків від загальної їхньої кількості були виконані невчасно.

Однак МВФ фактично вперше за всю свою історію погодив традиційну програму фінансування для країни, що воює. І хоча програма, звичайно ж, враховує ризики воєнного часу, а МВФ, швидше за все, із розумінням поставиться до невчасно виконаних маяків, така ситуація викликає деякі питання до української сторони щодо виконання у майбутньому закріплених у Меморандумі зобов’язань. Зрештою, якщо проблеми виникають із оподаткуванням ФОПів та оприлюдненням декларацій, то чи варто чекати конструктиву надалі, коли виконання положень Меморандуму вимагатиме значно суттєвіших змін? Тож укотре варто наголосити, що співпраця із МВФ — це не лише можливість залучити гроші на дуже гарних умовах (щоправда, для нас і ця опція наразі досить важлива), це значно більші вигоди — від впровадження дійсно важливих змін у країні до лояльності інших світових фінансових організацій та інвесторів із приватного сектору. 

Вячеслав КУРИЛО, аналітик політики і даних Інституту аналітики та адвокації